Коли чиновники почнуть працювати без півня, що дзьобає у одне місце

Зранку, 11 жовтня, стало відомо, що в одній зі шкіл Василькова, що на Київщині, сталася надзвичайна подія – обвалилася зовнішня стіна коридору навчального закладу.

На щастя, саме у цей момент був урок, і усі діти перебували в класах. Тому ніхто не отримав важких ушкоджень, якщо не зважати на психологічний стрес, який пережили учні. Але змоделюємо іншу ситуацію. Наприклад, кілька дітей відпросилися у вчительки до туалету. Або, ще гірше, перерва після уроку. Усі діти гасають коридором, як навіжені. На кожному з трьох поверхів – десятки учнів. І саме в цей момент обвалюється стіна. Десятків постраждалих, а то й жертв, було б не уникнути, адже окрім стіни обвалилось ще й перекриття між поверхами.

Фахівці вже назвали відсутність жертв і постраждалих ледь не чудом.

А далі понеслося по знайомій і накатаній. Що одразу після надзвичайних подій роблять чиновники? Правильно: оголошують позачергові перевірки об'єктів, подібних тому, на якому сталася катастрофа. Якщо десь в Україні обірвуться троси ліфту, і загине чи постраждає його пасажир, то по всій країні відбувається перевірка ліфтів. Якийсь атракціон призведе до каліцтва дитини - розпочинається перевірка різноманітних гойдалок. Вибухне пальне на нафтобазі, як це було минулого року біля все того ж Василькова, одразу перевіряються усі нафтобази та АЗС країни. 

Після обвалу стіни у васильківському навчальному закладі було оголошено, що усі школи, збудовані до 1980 року, будуть перевірені фахівцями. До уваги будуть брати, в першу чергу стан фундаментів шкіл та комунікацій навколо них, адже розглядається версія, що васильківська школа обвалилася саме через незадовільний стан дощової каналізації біля навчального закладу.

Проте виникає питання: чому це не можна було зробити до початку навчального року? Кожну школу до 1 вересня має приймати спеціальна комісія, і в разі виявлення якихось проблем ті повинні усуватися. Протікає кран у туалеті – його потрібно полагодити. Протікає стеля поверсі школи – треба робити гідроізоляцію. В реальності ж усе зводиться до того, що перевірка готовності шкіл до навчального року у багатьох випадках є лише таким собі непотрібним ритуалом, адже ще, напевне, не було жодної школи, яка б не отримала паспорту готовності до навчального року.

Деякі школи проходять навчальний рік лише за допомогою, так би мовити, вищих сил. І якщо в них не станеться надзвичайних подій, то ніхто з громадськості не знатиме про проблеми навчального закладу. Ці секрети будуть відомі лише керівництву школи, обслуговуючому персоналу і, можливо, кільком чиновникам.

Втім, в українських реаліях навіть прискіпливі перевірки об`єктів не дають гарантії, що згодом усе зміниться. Бо їхня давня "фішка" – винні у надзвичайних подіях не несуть жодної відповідальності за службову недбалість та її наслідки. Причому спочатку чиновники розкручують тему, мовляв, всі винні будуть жорстко покарані. Але з часом, коли громадськість забуває про подію, усе спускається на гальмах. Варто лише згадати, як українцям обіцяли покарати винних у вибухах на нафтобазі "БРСМ" під Васильковом. Мовляв, власники нафтобази порушили усі писані й неписані правила безпеки. Минуло півтора року, і усе звелося до того, що відповідальність будуть нести ледь не рядові працівники нафтобази, а не справжні винуватці техногенної катастрофи.

І з кожною наступною трагедією ситуація кардинально не змінюється. І не важливо, чи є жертви, чи немає. Цього разу пощастило – усі діти лишилися неушкодженими.  Чи пощастить наступного – питання риторичне.