Нафтове згарище під Васильковом: Як села оговтуються після пожежі (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Depo.Київ побував у селищах, які знаходяться поряд зі знищеною вогнем нафтобазою "БРСМ-НАФТА".

У червні уся Україна спостерігала за "вогневим блокбастером" під Києвом, де після вибуху на нафтобазі цілі райони опинилися під загрозою вимирання. Чорні стовпи диму охопили усі навколишні села, а дехто навіть називав пожежу  другим Чорнобилем - у повітря викидалися шалені дози продуктів горіння бензину.

Тоді на камери керівництво держави і різноманітні чиновники запевняли, що зроблять усе можливе для спасіння мешканців Васильківського району, що постраждали від пожежі. Пройшло більше місяця від часу приборкання апокаліпсису на нафтобазі "БРСМ" і ми перевірили як чиновники виконують свої обіцянки.

Прямуємо до знищеної нафтобази. За селом Глеваха з`їжджаємо з траси та пересуваємося по дорозі, яку можна сміливо назвати "магістраллю життя".

Кілька хвилин і перед нами видніються величезні білі резервуари у яких зберігають пальне. Це - нафтобаза іншої мережі АЗС. У період пожежі була висока ймовірність, що вона теж загориться, але минулося.

На дорогу виходить міліціонер з автоматом.

- Покажіть вашу перепустку, - каже правоохоронець.

- Я - журналіст. Хочу подивитися, як виглядає нафтобаза після пожежі.

- Там відбуваються слідчі дії, тому я вас пустити не можу.

- І що, зараз теж відбуваються слідчі дії?

Правоохоронець лише кривить плечима, але впускати до нафтобази навідріз відмовляється.

- А вам не страшно тут стояти? Повітря у цьому місці в нормі після пожежі? - запитую у міліціонера.

- Та хто його знає - стоїмо, бо дали наказ. Поки не померли, - шуткує чоловік з автоматом.

Помічаємо величезні військові намети з яких йде дим. Поряд стоїть пожежна машина. Прямуємо туди.

Виявляється, тут створений оперативний штаб рятувальників на випадок повторних вибухів. Хлопці-рятувальники взагалі відмовляються розмовляти, мовляв, секретна інформація стосовно їхнього перебування у цьому місці.

- Не переживайте, усе тут нормально, - каже один з рятувальників.

До пожежі на "БРСМ" тут не було такого жорсткого контролю і селяни повз нафтобази їздили у свої домівки. Зараз місцевим мешканцям доводиться об`їздити по трасі. Цим маршрутом їдемо і ми.

Перше село від Одеської траси - Путрівка. У центрі зустрічаємо сивочолого чоловіка з торбами. Цікавимося, як село пережило техногенну катастрофу.

- То було пекло, - каже наш новий знайомий Петро Миколайович. - Майже усе небо було у сажі. Моя хата перетворилася на чорну халабуду. Та що я вам розповідаю - їдьмо до нашої оселі і там усе покажу.

За кілька хвилин ми вже знаходимося на городі Петра Миколайовича.

- Після пожежі довелося викинути половину нашого урожаю! - бідкається селянин. - Полуниця, петрушка, кріп - усе було чорним від кіптяви. Пересіяли багато городини, щоб не труїтися тим, що пережило пожежу.

Петро Миколайович показує сливи, що ростуть на подвір`ї. Плоди у якихось чорних плямах.

- Це вже відмив половину, а були сливи повністю чорні. Листя теж мили під напором води, - продовжує чоловік. - Усе посохло у нас. Ось, наприклад, картопля вже повністю суха. Минулі роки бадилля картоплі було таким сухим тільки наприкінці серпня.

- А хтось з офіційних органів приходив до вас після пожежі? Може яку компенсацію пропонували? - питаємо у селянина.

 - Нікого в нас не було. Нікого не цікавить, як ми живемо після того пекла. Чи мені хто допоміг, коли я хату після пожежі кілька днів відмивав, адже вона була уся в сажі? - резюмує Петро Миколайович.

Наостанок чоловік радить їхати у село Крячки, яке знаходиться зовсім поряд з колишньою нафтобазою "БРСМ".

Цей населений пункт дуже маленький, а по стану будинків видно, що місцеві мешканці ледь зводять кінці з кінцями.

Їдемо на околицю села Крячки, де знаходиться хата, що першою була на шляху чорної димової завіси від пожежі на нафтобазі.

Господарка житла Наталія спочатку відмовляється розмовляти, але згодом погоджується згадати той день, коли почала палати нафтобаза.

- Ми з чоловіком та дітьми були вдома, - каже жінка. - Раптом почули дуже сильний вибух і вибігли на вулицю. Рвонуло так потужно, що в обличчя одразу вкрило розпеченим повітрям. Буквально за кілька хвилин над селом почала збиратися чорна димова завіса, а ми швидко взяли дітей на руки і поїхали до куми у сусіднє село.

Наталія каже, що того ж дня вони з чоловіком вирішили повернутися додому, але зрозуміли, що жити у своїй оселі не зможуть поки не скінчиться пожежа.

- Довелося їхати до матері у Макарів, щоб діти не бачили того пекла, - згадує місцева мешканка. - Повз нашу хату у Крячках у перший день вибуху на нафтобазі гасали одна за другою пожежні машини через що тут стояв стовп пилюки.

У ті дні з екранів телевізора чиновники різних рівнів казали, що можливо буде проводитися евакуація навколишніх сіл, щоб місцеві мешканці не отруїлися продуктами горіння.

Втім, Наталія каже, що ніхто не проводив організованого виїзду з села.

- Сільський голова разом з начальниками пожежних взагалі радили нам тікати до лісу і там пересидіти пожежу... Отака евакуація. У кого була можливість виїхати - виїжджали, а деякі просто сиділи у селі, - згадує селянка.

Під час нашої розмови жінка поралася на своєму городі. На питання, чи брали у них проби землі після пожежі, наприклад, екологи, співрозмовниця лише зводить плечима.

- Їмо усе з городу, як і раніше. Ніхто до нас не приходив з перевіркою, щоб визначити чи нормальні ті овочі після пожежі. Ото вимочую усе у воді по кілька годин і їмо потім. А що робити? Іншого виходу немає, - констатує Наталія.

Жінка каже, що за усе літо у них тільки нещодавно пройшов перший дощ.

- Під час пожежі та після неї літаки просто розганяли хмарі, щоб на нашу землю не йшов дощ - чиновники боялися наслідків, - каже жінка. - Майже уся городина у нас посохла. Не знаю, чи від відсутності дощу, чи через ту пожежу.

Наталія каже, що ніхто ніяких компенсацій їм не пропонував за те, що вони опинилися у епіцентрі пожежі.

- Та кому ми потрібні? Після пожежі взагалі до нас ніхто не навідувався з представників влади, - зітхає жінка. - А діти так полякалися, що до сих пір вночі прокидаються і питають, чи ще горить та нафтобаза...

Йдемо до сусідньої хати. Місцева мешканка Валентина Григорівна каже, що усі дні пожежі була у своєму будинку.

У перший же день прибігла до мене сусідка і казала, що треба збирати документи і тікати кудись подалі з села, - згадує жінка. - Та куди ми з дідом втечемо, як хазяйства повний двір? От і сиділи у хаті.

Валентина Григорівна теж демонструє свій город на якому усе стало жовтим.

- Думаю, овочі посохли і від відсутності дощу, і від тієї пожежі, адже минулого року усе нормально росло, - зауважила жінка.

Сусідка цієї жінки Ольга Петрівна солідарна зі своєю подругою. 

- Город увесь посох, бо дощу не було, - бідкається вона. 

За словами місцевої мешканки, тижні два тому приходили зі санепідстанції та брали на пробу воду з колодязя.

- Які результати - нам не сказали, - продовжує Ольга Петрівна. - Воду п`ємо, адже іншого вибору немає. Сподіваюся, що усе буде нормально, адже криниця у нас закривається і можливо продукти горіння від нафтобази туди не потрапили.

Depo.Київ також відправив запит у Головне управління державної санітарно-епідеміологічної служби по Київській області, щоб дізнатися яка робота була проведена для усунення наслідків пожежі.

У відомстві запевняють, що протягом червня-липня все ж таки здійснено дослідження атмосферного повітря, ґрунту, води з децентралізованих джерел водопостачання та харчових продуктів рослинного погодження.

За даними санепідслужби, рівень забруднення повітря знаходиться у нормі, а у колодязях селян не виявлено слідів нафтопродуктів. А от із забрудненням грунту в радіусі 15 км від згорілої нафтобази "БРСМ" ситуація погана. Наприклад, вміст бензапирену у землі перевищує гранично допустимі норми.

Мешканцям навколишніх сіл теж слід звернути увагу на фрукти та овочі зі своїх городів. Дослідження показали, що, наприклад, на листях салату є важкі метали і той самий бензапирен. Екологи кажуть, що забруднення йде не з грунту, а з повітря.

У санепідслужбі Київської області нас запевнили, що провели з населенням роз`яснювальну роботу і порадили місцевим мешканцям ретельно мити городину перед вживанням. Втім, опитані нами люди, зізнаються, що ніхто до них з роз`яснювальними лекціями не приходив.

Крім того, ще у середині червня Урядова комісія прийняла рішення облаштувати так звані спостережні свердловини у зоні поширення забруднюючих речовин. В Держсанепідслужбі розповіли, що писали листи з цього приводу у Мінекології і Київську облдержадмінстрацію, але спостережні свердловини й досі не облаштовано, хоча вони мали з`явитися ще більше місяця тому.

Виходить, через відсутність цих об`єктів, достеменно невідомо у якому стані знаходяться підземні води неподалік згорілої нафтобази.

Отож чиновники, як завжди наобіцяли багато, але про людей з навколишніх сіл одразу ж забули після локалізації техногенної катастрофи.

Варто нагадати, що ще у середині червня Кабмін виділив майже 50 млн. гривень на ліквідацію наслідків пожежі на нафтобазі під Васильковом.

Зокрема, у розпорядженні Уряду вказано, що 46,5 млн. виділено для відшкодування витрат, пов`язаних з ліквідацією наслідків надзвичайної ситуації.

Втім, як бачимо, мешканцям сіл, що знаходяться поруч зі знищеною вогнем нафтобазою ніхто нічого не компенсував. Хоча б за те, що вони втратили більшу частину свого врожаю.

Більше новин про життя Києва читайте на Depo.Київ.