Хто на Кличка: Омельченко озброївся "молодою командою" Черновецького

Ми розкажемо хто є хто і чого киянам чекати від потенційного очільника міста. Не обійдеться і без цікавих історій, в які потрапляли нинішні кандидати в мери. Перша публікація буде про Олександра Омельченка, який вже керував містом 10 років. Наразі пенсіонер Сан Санич знову вирішив пошукати щастя на передвиборчих перегонах.

Всі знають Олександра Омельченка як міського очільника, але мало хто пам'ятає, що більше 30 років свого життя він віддав будівельній справі. Починав з простого робітника і дослужився до одного з керівників "Головкиївміськбуду", що зводив житло на території столиці.

У 1990 році почалася ера Омельченка у столичній владі, коли він став заступником голови Київського виконкому, на сучасний манер, - заступником мера. Втім, вже у 1992 році Сан Санич дещо пішов на пониження, ставши гендиректором підприємства "Київреконструкція". У 1994 році Омельченко повертається у мерію на посаду заступника голови КМДА, а вже за два роки очолює Київську держадміністрацію. У 1999 році кияни обирають Олександра Омельченка міським головою. Головним суперником Сан Санича на тих виборах був бізнесмен Григорій Суркіс.

Деякі кияни вважають, що Омельченко був чи не найкращим мером столиці, мовляв, господарство міста за нього було на рівні. У свою чергу частина мешканців Києва не можуть пробачити Сан Саничу реконструкцію Майдана Незалежності на початку 2000-х років під час якої під головною площею столиці був збудований величезний торговий центр. Втім, виявляється у реконструкції Майдана була начебто і політична складова. Нещодавно один з власників ТРЦ під головною площею бізнесмен Гарік Корогодський в інтерв`ю одному ЗМІ розповів, що реконструкція Майдана Незалежності мала на меті припинити акції "Україна без Кучми". Мовляв, тоді Леоніду Даниловичу прийшла в голову ідея вирити на Майдані котлован замість того, щоб розігнати активістів. Звісно, такий задум не міг втілитися у життя без мера Києва Омельченка.

Корогодський навіть заявив, що його команда давала величезну суму грошей, щоб виграти конкурс на перебудову Майдана. У 2006 році на Омельченка чекало серйозне випробування - чергові вибори мера Києва. Саме тоді на політичному олімпі з`явився епатажний Леонід Черновецький, який став головним конкурентом Сан Санича. У результаті Омельченку довелося звільнити крісло очільника Києва, яке він грів багато років.

Та буквально після завершення тих мерських перегонів виявилося, що головним конкурентом Сан Санича був не Черновецький, а Віталій Кличко.
Кілька років до того, Омельченко навіть їздив на боксерські поєдинки українського чемпіона, а на публіці не втомлювався прославляти Кличка, адже боксер-киянин піднімав імідж столиці України, що дуже тішило Омельченка.

Проте, як кажуть: від любові до ненависті - один крок. Стосунки між Кличком і Омельченком зіпсувалися саме після виборів мера Києва-2006.

Справа в тому, що тоді Кличко теж вирішив спробувати себе у політиці і сходу вклинився у мерські перегони. Дивно, але майже 350 тис. киян тоді вирішили довірити крісло мера Кличку, людині без будь-якого управлінського досвіду. Цей результат дозволив боксеру навіть випередити діючого мера Омельченка, який отримав майже на 40 тис. голосів киян менше, ніж Кличко.

Остаточні результати виборів міського голови Києва виглядали так: Черновецький - 31,8% голосів виборців, Кличко - 23,7%, а Омельченко - 21,2 %.
Як би Кличко не вліз у ті вибори, то Сан Санич з великою долею ймовірності переміг би Черновецького. А так, Омельченку довелося звільняти свій мерський кабінет на Хрещатику, 36.

Такого політичного ляпаса Омельченко не може пробачити Кличку й досі. Пройшло вже 9 років, а Сан Санич за будь-якої нагоди намагається "вколоти" мера-боксера. Нещодавно він виклав на своїй сторінці у "Фейсбуці" фотографію де разом з братами Кличками ще на посаді мера столиці тримає чемпіонський боксерський пояс. Цю фотографію Омельченко підписав у стилі тролінгу, мовляв, тоді усі були на своїх місцях.

Після програшу на виборах мера Сан Санич відпочив рік і подався у Верховну Раду за списками "Нашої України-Народної самооборони". У парламенті він очолював комітет з питань державного будівництва і місцевого самоврядування.
Втім, було видно, що зіркові часи колишнього мера у політиці вже пройшли. Доказом цього є його участь у дострокових виборах мера Києва 2008 року. Тоді кияни віддали йому менше 3% голосів.

А восени 2009 року у Омельченка з`явилися більш серйозні проблеми аніж негаразди у політиці. Біля Києва екс-мер на своєму позашляховику на смерть збив чоловіка. Тоді йому світив реальний строк за гратами, адже очевидці ДТП казали, що зіткнення начебто трапилося на пішохідному переході, а це вина водія.

Омельченко одразу заявив, що поховає збитого ним чоловіка за власний рахунок, а потім буде і допомагати сім`ї загиблого. Під час слідства екс-мер купив родичам покійного будинок і автомобіль. Усе це дорожнє лихо вдарило по здоров`ю екс-мера і він навіть деякий час лежав у лікарні, а за кілька місяців Омельченку взагалі видалили одну нирку. Через кілька місяців правоохоронці закрили справу зі збитим пішоходом, визнавши Сан Санича невинним у тій дорожньо-транспортній пригоді.
З 2012 року Омельченко зник з політичних радарів, коли Верховна Рада VI скликання склала свої повноваження. Того ж року він знову балотувався до парламенту, але за кілька тижнів до виборів зняв свою кандидатуру по одному з одномандатних округів столиці.

У політику Сан Санич повернувся у після Революції гідності. На виборах мера столиці-2014 він набрав трохи більше 6% голосів виборців. А до Київради його політична сила "Єдність" провела двох депутатів. Одне з двох місць дісталося самому Сан Саничу. Усі навіть думали, що Омельченко взяв участь у виборах аби не сидіти без діла, мовляв, сумно пенсіонеру.

Втім, і на нинішніх виборах мера Омельченко запевняє, що покаже клас. Та й команду він чудову собі підібрав до походу у Київраду.

Тут вам і колишні регіонали і соратники Леоніда Черновецького. Більше про списки партії Омельченка "Єдність" на виборах до Київради читайте Вибори-2015: Омельченко йде на Київ з людьми Черновецького і екс-регіоналами. 

Більше новин про місцеві вибори в Україні читайте у розділі Вибори-2015.