Як архітектор залізниці малий Ермітаж польській шляхті збудував

За 106 років існування палацу багатих поляків Хоєцьких
він встиг "попрацювати" у колгоспі
та перетворитися на чоловічий монастир
Текст: Денис Гонтар. Фото: Олександр Хоменко
Якщо у першій частині нашої мандрівки ми розповідали про Васильків та деякі його цікавинки, то нині навідаємося до сусіднього району - Фастівського.

Про сам Фастів, який 98 років тому об'єднав Україну, ми розповімо трошки пізніше. А перед тим зазирнемо до села Томашівка в 20 км від міста, де на берегах річки Ірпінь, розташований дуже цікавий історичний та культурний об'єкт – один з маєтків польських магнатів Хоєцьких.

Дещо дивно спостерігати таку красу у звичайному селі, тим більше, що стан більшості населених пунктів у Фастівському районі зразковим не назвеш: дороги в ямах, з розваг для місцевих мешканців – невеличкі будинки культури та крамнички, в яких можна потеревенити з односельчанами. Тому не дивно, що томашівці пишаються своїм селом, в яке приїжджають люди з усієї України, аби подивитися на маєток Хоєцьких.
У ХVІ столітті ці землі належали київським митрополитам. Подейкують, що священики мали половину з того, що вироблялося на землях сучасної Томашівки та прилеглих сіл. Наприкінці ХVІІІ століття, у 1795 році, російська імператриця Катерина ІІ подарувала тутешні землі князю Григорію Долгорукому. Втім, щось у князя зі славетного роду пішло не так, і буквально за 15 років він продав їх польському дворянинові Яну Хоєцькому. Напевне, щось відчував, адже продаж відбувся за два роки до смерті Григорія Долгорукого.

До придбання маєтку у Долгорукого родина Хоєцьких вже мала під контролем землі навколо Томашівки. Сам Хоєцький був дуже поважною та , зрозуміло, небідною людиною і входив до складу сейму Польщі.
Подейкують, що родина польських шляхтичів була в захваті від пейзажів Фастівщини. Тут між величезними луками протікає красива річка Ірпінь. Саме на берегах цієї річки до початку ХХ століття рід Хоєцьких звів кілька палаців. Усім цим немаленьким господарством Ян Хоєцький, а згодом і його нащадки керували із резиденції у селі Дідівщина.
На початку ХХ століття нащадки Яна Хоєцького вирішили збудувати у Томашівці величезний маєток, який мав стати головною резиденцію родини на тутешніх землях. Проектував палац відомий на той час Валеріан Куликовський – архітектор Півдденно-Західної залізниці. На його рахунку був реалізований проект будівництва залізничного вокзалу у місті Козятин Вінницької області – комплекс був побудований наприкінці ХІХ століття і став справжнім витвором архітектурного мистецтва. Чимало він побудував і на фастівському вокзалі, а "найголовнішою" його будівлею можна вважати управління Південно-західної залізниці у Києві.
Не дарма родина Хоєцьких довірила проектування свого палацу саме архітектору Куликовському. Розкішний палац у стилі модерн зводили довгих сім років. У 1910 році маєток був готовий і прийняв своїх мешканців. Будівля виявилася настільки гарною, що її почали називати "Малим Ермітажем". Можна лише уявити гордість томашівців за те, що саме в їхньому селі була зведена така краса. Та недовго насолоджувалися палацом його власники: з приходом більшовиків палац Хоєцьких віддали у користування місцевому колгоспу – шикарна будівля на десятки років перетворилася на підсобні приміщення. Напевне, найбільше цьому зраділи селяни, які тепер могли відчути себе справжніми господарями колишнього панського маєтку.
За довгі роки "господарського" відношення до історичної споруди вона перетворилася на бліду тінь від того, яким була на початку. Після здобуття Україною незалежності колишній палац здебільшого стояв пустим, що також не додавало йому "здоров'я". А у 2000 році тут оселилися монахи і згодом за підтримки місцевих чиновників у маєтку польських дворян створили чоловічий монастир. Деякі місцеві мешканці та відвідувачі історичного об'єкту не розуміють, за які заслуги церква отримали у розпорядження цілий палац. І вважають, що треба було робити в ньому музей.
Дивлячись на цей витвір архітектурного мистецтва, одразу уявляєш, як під центральний вхід під'їжджала карета із сім'єю шляхтичів Хоєцьких.

Нинішній монастир огороджений високим кам`яним парканом. Від центрального входу до самого колишнього палацу веде широка алея. Є і бокові ворота, які вдень постійно відкриті. Загалом на територію колишнього маєтку можна потрапити без жодних проблем. А коли зустрічаєш монахів, складається враження, що вони просто тебе не помічають.
Неподалік головної будівлі колишнього палацу розміщено фонтан з білого каменю. Доріжки кругом вимощені бруківкою. Любителям квітів варто зазирнути на задній двір монастиря, де облаштовано гарний квітник.
Також на території монастиря є велика церква із золотими куполами, яку збудували відносно нещодавно. Тут досі продовжуються облицювальні роботи. Родзинкою церковного закладу є невеличкий зоопарк, розташований якраз за колишнім маєтком Хоєцьких. Втім, більшість з мешканців звіринця – різноманітні птахи.
Трохи далі, вглиб нинішніх володінь монахів, знаходиться альтанка до якої також веде доріжка з бруківки.

На окрему увагу заслуговує скульптурний ансамбль за біблійськими мотивами "Розп'ятття Ісуса Христа".
Нажаль монахи не дозволяють фотографувати у самому монастирі. Хоча тут, безумовно, є на що подивитися.

Відкриваєш величезні дерев`яні двері і потрапляєш у хол колишнього маєтку. У кінці стіни розміщений камін, а на стелі висить красива люстра. Попід стінами на тумбочках стоять близько десятка старовинних ікон.

З холу можна потрапити у чотири кімнати і на сходи, що ведуть на другий поверх. Видно, що на внутрішнє оздоблення палацу грошей не шкодували ні під час його будівництва, ні під час реконструкції після довгорічного занепаду. Попід стелю усюди присутня красива ліпнина. Але, на жаль, для відвідувачів відкрита, по суті, лише одна кімната, де розміщена церковна лавка.
За останні 15 років монахи, які підійшли до використання комплексу, як і їхні попередники – колгоспники, із суто прагматичних міркувань, збудували навколо колишнього палацу Хоєцьких кілька будинків. На жаль, не можна сказати, що це пішло на користь комплексу, адже з кожним церковним новобудов все більше втрачається автентичність історичного об'єкта.
Щоб дістатися до маєтку Хоєцьких своїм ходом, доведеться спочатку доїхати у Фастів, що досить просто: з Києва курсує і електричка, яка довезе до пункту призначення за півтори години. Вартість квитка складатиме близько 10 гривень. Також можна доїхати до Фастова і на маршрутці, яка відправляється з автостанції "Південна". Вартість квитка – 32 гривні. До самої ж Томашівки довезе маршрутка, що ходить від фастівського автовокзалу.
Погуляти на території монастиря і колишнього маєтку польських шляхтичів Хоєцьких можна безкоштовно.
Використані в матеріалі фото
взяті з відкритих джерел