Як петиції киян перетворилися на іграшку в руках команди Кличка

Нещодавно у Києві спалахнув скандал стосовно трьох петицій, які набрали більше 10 тис. голосів, але влада міста вирішила їх не розглядати, хоча була зобов`язана.

Йдеться про петиції щодо створення зоополіції, перейменування проспекту Степана Бандери та заборони будівництва над станцією метро "Героїв Дніпра". Якщо стосовно перших двох петицій можна посперечатися, то остання – щодо ситуації на Героїв Дніпра – стала реальним проявом невдоволення киян на бездіяльність команди Кличка навколо забудови станції. Втім, навіть ця петиція була спочатку відхилена владою міста.

Керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко тоді заявив, що вона є сумнівною, мовляв, за неї відправлялися голоси з однієї IP-адреси в короткий проміжок часу, а також одна й та ж людина голосувала кілька разів.

Не будемо заглиблюватися в те, що згодом комісія Київради з питань містобудування все ж зобов`язала Бондаренка відреагувати на петицію щодо заборони будівництва над станцією метро "Героїв Дніпра". Головне, що столична влада намагалася створити прецедент, який надавав би можливість у майбутньому у парі, наприклад, із забудовниками відсіювати "електронні протести" киян щодо зведення скандальних висоток.

Схема могла б виглядати приблизно так. З`являється чергова скандальна забудова десь у Києві, яка людині зі здоровим глуздом ніяк не піддається поясненню. Скажімо, щось подібне до бажання забудовника Кличка В`ячеслава Непопа звести на місці озера Качиного висотний будинок. Місцеві мешканці виступають проти. Як варіант відстоювання земельної ділянки збирають підписи під петицією про заборону будівництва там, де вони проти.

Слід зауважити, що петиція до столичної влади – відкрита платформа, якою може скористуватися кожен, хто має доступ до інтернету. Тому забудовник винаймає "ботів", які навмисно по кілька разів і з однієї IP-адреси "строчать" підписи під петицією про заборону будівництва. Паралельно з цим голосують і кияни-активісти, що борються зі скандальною забудовою. Врешті-решт петиція набирає 10 тис. голосів.  

Далі столична влада, яка зазвичай підігрує забудовникам, заявляє, що петиція сумнівна, адже багато людей проголосували за неї по кілька разів. Про те, що забудовник зі своїми "ботами" доклали до цього зусиль, звичайно, ніхто навіть не згадує. І дану петицію "завертають", мовляв, вона сфальсифікована. Як мінімум однієї проблеми забудовник вже позбувається, адже столична мерія мала б відреагувати на петицію, яка могла нашкодити скандальним будівельним роботам.

Для того, щоб петиції не піддавалися сумніву, потрібно зробити так, щоб одна людина не могла двічі проголосувати за одну й ту саму електронну ініціативу. Простіше кажучи, потрібно переписати програму прийому голосів так, щоб повторний голос просто блокувався. Можна щось помудрувати і з відправленням голосів з однієї IP-адреси. Врешті-решт, можна просто не рахувати подвійні голоси.

Але столичній владі усе це, вочевидь, буде не дуже вигідним, адже тоді не залишиться жодної можливості маніпулювати петиціями, які набрали потрібну кількість підписів. Інакше вже давно б були зроблені блоки на подвійні голоси, що просто унеможливило би будь-які суперечки у правдивості електронних петицій.

Тому наразі петиції до столичної влади більше нагадують іграшку в руках команди Кличка, бо у будь-якій електронній ініціативі киян можна знайти подвійні голоси (банальний людський фактор), що дає змогу завернути ту чи іншу петицію. Питання лише в тому, наскільки владі Києва подобається те, чого вимагають кияни. Якщо подобається – петицію пропустять без зайвих питань. Ні – відшукають порушення під час голосування.