Висотка у 26 поверхів під байдужість влади: Що відомо про знищення будинку Уткіна біля Залізничного вокзалу у Києві
Історичний будинок Уткіна знесли за "класичною" столичною схемою — з тітушками, пасивною поліцією та повною байдужістю міської влади
Суворий карантин у "червоному" Києві – перешкода для простих жителів та дрібного бізнесу, але аж ніяк не для забудовників, які реалізовують задумане, незважаючи на епідемію чи вихідні – не перешкода. Тож завдяки їхнім "старанням" столиця днями понесла чергову втрату: напроти Центрального залізничного вокзалу, на вулиці Петлюри, був знищений останній на цій ділянці зразок сторічної старовини – будинок Уткіна. Він простояв 120 років, але став черговим елементом історичної спадщини столиці, принесеним в жерту забудовникам: на місці двоповерхової споруди зведуть 26-поверховий апарт-готель.
Ми вирішили розібратись, як і навіщо нищили історичний будинок біля залізничного вокзалу.
Історія будинку Уткіна
Знесений напередодні будинок було зведено у другій половині XIX століття за проєктом архітектора Олександра Вербицького. невелика двоповерхова садиба розмістилась на березі річки Либіль біля залізничного вокзалу столиці на вулиці Безаківській, 29, яка сьогодні носить ім'я Симона Петлюри.
Власником будинку був купець другої гільдії Іван Якович Уткін, який заробляв продажем олійних фарб.
Будинок Уткіна в 1930-х роках
Споруда мала двоосьову композицію фасаду, дві бічні розкріповки, акцентовані аттиками. Фасад був нетинькований, мав цегляний декор, ніші, карнизи та декоровані замкові камені, які накладалися ліпленими гіпсовими елементами. За часи існування будинку його фасад втратив багато елементів декору, зокрема вази на аттиках та ліпні картуші, які прикрашали простінки між вікнами другого поверху.
Будинок Уткіна був збудований із цегли виробництва заводу київського купця Григорія Савовича Яська. Станом на 2021 рік, перед знищенням споруди, у цілком міцному будинку були вибиті вікна – стандартний прийом для якнайшвидшого доведення будівлі доаварійного стану.
Будинок Уткіна напередодні знищення. Фото: Антон Короб
У 2003 році ділянку, на якій розташований будинок Уткіна, передали в оренду на 25 років (до 2028-го) компанії "Приват" для експлуатації адміністративної будівлі. У 2018 році департамент містобудування та архітектури КМДА видав компанії містобудівні умови на "реконструкцію" нежитлової будівлі під готель.
Згідно з даними державного земельного кадастру, ця ділянка належить до комунальної власності та призначена для експлутатації адміністративного будинку. У серпні 2020 року Київрада намагалася розірвати догововір оренди, посилаючись на те, що "недобросовісний землекористувач" уже почав зносити споруди на ділянці та планує будівництво багатоповерхового житлового комплексу, що суперечить Генплану Києва. але щось не склалось.
Як знищували будинок Уткіна
Про близьке нищення будинку активісти та небайдужі почали заявляти, намагаючись привернути увагу до проблеми, ще наприкінці березня, коли в будівлі були винесені вікна. Міська влада відреагувала на ситуацію традиційно – ніяк. Забудовник тим часом, швидко реалізував задумане – зніс будинок Уткіна. Окремо варто звернути увагу на той факт, що зроблено це було під час "локдауну" в Києві, коли не працює громадський транспорт і люди переважно сидять по домівках. Ідеальний час для будь-яких сумнівних оборудок.
Місцеві мешканці повідомили про демонтаж будинку Уткіна 10 квітня. У другій половині дня біля споруди почали збиратись активісти та місцеві. На місце подій також прибув наряд поліції, який призупинив знесення будинку.
Поліція годину чекала на представників забудовника, але ті не з'явилися, після чого оперативна група поїхала з місця подій.
Поліція на знесенні будинку Уткіна. Фото: Мапа Реновації
За дві години будівельники продовжили знесення споруди, але активісти знову викликали поліцію. Друга група, яка прибула на місце подій також зупинила демонтаж.
Демонтаж будинку Уткіна
Ввечері на місце подій таки приїхали представиники забудовника, серед яких були "юристи" та "спротсмени" – "охорона". Юристи запевняли поліцію, що всі роботи з демонтажу будинку начебто законні, а заразом обматюкали активістів, які виступали проти знесення споруди. "Спортсменів" на цей раз використовували лише для нагнітання ситуації: поводились вони зухвало, деякі заявляли.
Наступного дня будинок Уткіна знесли остаточно.
Остаточне знесення будинку Уткіна
І вже коли змінити нічого неможливо, столична прокуратура розпочала кримінальне провадження. Правоохоронці зазначили, що кримінальне провадження розпочато за фактом самовільного демонтажу будівлі. Відомості ппр цей факт внесли до ЄДРР за ст. 356 КК України (самоправство).
Варто зазначити, що кримінальне провадження було відкрито 10 квітня, в перший день демонтажу будинку, але це не завадило забудовнику продовжити роботи на наступний день та остаточно знести будинок Уткіна.
Що буде замість будинку Уткіна
На місці знищеного історичного будинку девелоперська компанія Zim Group планує будівництво 26-поверхового апарт-готелю Times на 352 номери.
На сайті забудовника зазначається, що висотність готелю складе 15 поверхів, але на сайті ЛУН вказано 26 та й дизайнерські рендери свідчать про те, що будівля буде вищою за 15 поверхів.
Як виглядатиме готель на місці будинку Уткіна
Також на сайті забудовника зазначається, що "готель буде радо зустрічати киян та гостей столиці біля самого входу до Центрального залізничного вокзалу."
Як (не)реагує влада
Незважаючи на те, що ділянка перебуває у комунальній власності, ні профільні чиновники КМДА з благоустрою та департаменту архітектури, ні міський голова Віталій Кличко ніяк не прокоментували знищення історичної будівлі біля залізничного вокзалу. Простіше кажучи, знесення чергового об'єкту культурної спадщини столиці відбулося за повної байдужості та ігнорування з боку міської влади.
В Кабміні на знесення будинку Уткіна відрегував міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, який продовжує воювати з Кличком за Гостиний двір на Подолі. Ткаченко назвав знесення історичного будинку варварством та зазначив, що будівля входила до історичного ареалу забудови міста: "Я сам – корінний киянин і немало моїх відряджень чи подорожей країною починалися саме з залізничного вокзалу. Кожного разу під’їжджаючи до привокзальної площі – звертав увагу на цю будівлю. Вона виділялась – прибутковий будинок Уткіна, якому більше ніж 120 років. Тепер його знесли. Для того, щоб побудувати черговий готель чи ТРЦ", - зазначив міністр.
Він повідомив, шо його міністерство не давало жодних дозволів на будівництво в історичному ареалі міста: "Те, що таке могло статися, говорить про системну та ніби онкологічну проблему з хаотичною забудовою і знищенням історичних пам’яток. Метастази порушень досягли критичної стадії для столиці. Правоохоронні органи мають провести ретельне розслідування, хто дав "дозвіл" на знищення історичної будівлі. Бо готелів та покерних клубів в Києві стає все більше, а от того, чим столиця пишалася сторіччями – все менше", - підкреслив Ткаченко.
Чим загрожує 26-поверхова висотка біля вокзалу
Столичний краєзнавець Антон Короб детально розписав, які наслідки матиме зведення величезного апарт-готелю на вулиці Петлюри замість знесеного будинку Уткіна.
За його словами, будівництво 26-поверхової висотки знищить архітектурний ансамбль Вокзальної площі та візуально розчавить шедевр архітектора Олександра Вербицького — Центральний залізничний вокзал 1927-1932 років.
Постраждають не лише архітектурний ансамбль та історична спадщина столиці, але й кияни та гості міста: "Жертвами ненаситних ділків стануть не тільки ансамбль Вокзальної площі, але й мешканці та гості міста, які не встигатимуть на потяг через завантаженість під’їздів до вокзалу, працівники цих запланованих до побудови офісів, які будуть зранку, в обід та ввечері занурюватись у це привокзальне мутне "вариво" з маргінальних елементів та проблем благоустрою", - зазначив краєзнавець.
Наостанок він зазначив, що будівництво 26-поверхового хмарочоса на місці будинку Уткіна зробить забудову навколо вокзалу ще більш хаотичною, невпорядкованою та завдасть шкоду транспортній інфраструктурі міста, зокрема збільшить пасажиропотік на Вокзальну площу, але за рахунок працівників та обслуги офісів.
Додамо, що будувати висотку планують на самому березі невеликої, але досить підступної ріки Либідь, яка неабияк характер якої навіть метростроївцям доводилося враховувати. Ця річка неабияк впливає на навколишні грунти, тож чим обернеться будівництво настільки великої і важкої споруди на її березі, спрогнозувати навряд чи можливо.
Наостанок варто зазначити, що знесення будинку Уткіна проходило за "класичною" столичною схемою — з пасивною поліцією, тітушками від забудовника, безрезультатними протестами активістів та повною байдужістю міської влади. Хотілося б сподіватись на те, що через кримінальне провадження та тиск громадськості представники влади звернуть увагу на проблему та зроблять усе можливе для того, щоб не допустити зведення 26-поверхівки біля Центрального вокзалу, але досвід останніх років, на жаль, не залишає жодних сподівань на подібний розвиток подій.
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Київ