Аварії, бійки та постійні конфлікти: Як можна вирішити проблему самокатів в Києві

У Києві все частіше повстає питання руху електросамокатами вулицями міста, цей вид транспорту став дуже популярним під час жорсткого карантину, коли не працював громадський транспорт, а також через свою зручність та мобільність. Іншою стороною медалі є відсутність належної інфраструктури та чітких прописаних правил руху для електросамокатів, що постійно приводить до аварій, травм та конфліктів з пішоходами, адже користувачі електросамокатів часто пересуваються тротуарами зі швидкістю понад 30-40 км/год.

Журналісти Depo.Київ розбирались, як можна вирішити проблему руху електросамокатами в столиці та від кого це залежить.

Потрібні зміни в ПДД

Головною проблемою руху електросамокатами є те, що їхні користувачі не є учасниками дорожнього руху в законодавчому полі, на відміну від, наприклад, велосипедистів. Ще в 2020 році народна депутака Юлія Клименко внесла законопроєкт №3023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки окремих категорій учасників дорожнього руху (користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів та пішоходів)", який пройшов перше читання.

Головною ідеєю ініціативи є внесення користувачів персонального електротранспорту в категорії учасників дорожнього руху – йдеться про скутери, моноколеса та електросамокати. Законопроєкт передбачає урівнення їх з велосипедистами. Це важливо з тієї точки зору, що через відсутність законодавчої бази, поліція часто не може задокументувати ДТП з участю електросамокату чи іншого легкого транспорту.

"Законопроєкт був розроблений ще у 2019 році, коли кількість користувачів легкого транспорту не була такою високою. До нього надано близько 80 правок, які розглядаються в Комітеті. Ми також консультуємося зі спільнотами користувачів, щоб організувати рух так, щоб задоволені були і пішоходи, і власники персонального електротранспорту, і автомобілісти", – зазначила Клименко на пресконференції 15 червня.

В тексті законопроєкту пропонується дозволити проїзд легкого електротранспорту велодоріжками та краєм проїздної частини, однако деякі користувачі користувачі вважають, що елестросамокатам не місце на дорогах, а тому є сенс дозволити використання тротуарів за необхідності. 

Сама авторка законопроєкту виступає якраз за останній варіант: "Ми не можемо перенести цей транспорт на автомобільні дороги, адже там немає нормальних умов ні для велосипедистів, ні для міні-електротранспорту, тому є сенс пустити їх на тротуари, поки всюди не з'являться велодоріжки. Але головний пріоритет — це будівництво окремої інфраструктури".

Другим важливим моментом вирішення проблеми електросамокатів є обмеження швидкості пересування, Юлія Клименко вважає, що якщо мікротранспорту дозволять пересуватись тротуарами, то тільки за чіткими правилами: "Це буде 5-10 км/год, може, 15, в залежності від його виду. Зараз ми вивчаємо всі технічні особливості, щоб ці обмеження були коректними. Адже якщо взяти те ж саме моноколесо, там для утримання балансу треба розвинути певну швидкість, все це треба врахувати в законопроекті".

Що можна зробити вже зараз

Оскільки користувачі електросамокатів не є офіційними учасниками дорожнього руху, то поліція просто ігнорує дану проблему та не намагається в ній розібратись. Оскільки користувачі мікротранспорту не знають ПДР, а також правил їзди навіть для велосипедів, це призводить до постійних аварійних ситуацій з пішоходами. 

Через відсутність змін до ПДР, жодних обмежувальних заходів для користувачів мікротранспорту на сьогодні немає, а тому поліція не може притягнути їх до відповідальності за створення аварійної ситуації на дорозі або тротуарі. Отже поліція може почати контролювати рух користувачів мікротранспорту в столиці, щоб хоч трохи запобігати аварійним ситуаціям. Але, враховуючи зростаючий попит на електросамокати та інші види легкого транспорту в Києві, в поліції може не вистачити особового складу, а тому перш за все потрібне законодавче врегулювання. 

Що потрібно від міської влади

Директор КП "Центр організації дорожнього руху" Віктор Черній в етері каналу "Ісландія" зазначав, що першим чином потрібно ухвалити необхідні законодавчі ініціативи, адже місцева влада не має права на зміну ПДД на муніципальному рівні: "Ми зі свого боку намагаємось розвивати інфраструктуру велодоріжок, можу точно сказати, що коли сьогодні в місті проводять капітальний ремонт вулиць, то там обов'язково облаштовують велодоріжки".

Незважаючи на заяви чиновника, кількість велодоріжок в столиці, м'яко кажучи, залишає бажати кращого, особливо із врахуванням колосального попиту на мікротранспорт та порівняння з іншими країнами Європи. Зазначимо, що станом на кінець 2020 року в Києві нараховувалось 116,8 км велодоріжок, для порівняння: в Копенґагені — 12 тис. км, в Берліні — більше 10 тис. км, в Варшаві, площа якої в півтора рази менша за Київ, — 530 км велодоріжок. Автомобільні дороги ж в українській столиці розтягнулись на 3 тис. км.

Залишається розраховувати, що величезний попит на мікротранспорт змусить столичну владу рухатись жвавіше в питанні розбудови інфраструктури для велосипедів, електросамокатів, тощо.

Як в інших країнах 

Нещодавно ПРООН (Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй) опублікувала так звану "Білу книгу мікромобільності", в якій аналізували досвід різних країн та розповідали про результати опитування українських користувачів мікротранспорту. 

В звіті зауважується, що в більшості країн, які регулюють правила користування легким персональним транспортом, існує обмеження руху до 20-25 км/год та діє заборона на рух тротуарами. В тих країнах, де рух тротуаром дозволено, швидкість має бути близькою до швидкості руху пішоходів і складати 5-8 км/год.

Зазначимо, що сусідня Польща на початку 2021 року повністю регламентувала проїзд на мікротранспорті. Відповідно до ухвалених правил, користувачі не повинні їздити автомобільними дорогами, а повинні пересуватись велодоріжками. Якщо останніх немає в місті, то тротуарами, але не заважаючи руху пішоходів, поступаючись їм дорогою. Дітям до 18 років для управління електросамокатом необхідні водійські права або велосипедна картка. Також предбачено обмеження швидкості — до 20 км/год, і це стосується в тому числі й руху велодоріжками. 

Як убезпечити себе під час руху самокатом 

Нещодавно в столиці дівчина на орендованому електросамокаті Bolt мало не потрапила під машину через несправність транспорту. У самоката не спрацювали гальма і, зі слів друга постраждалої, їй довелось на ходу з нього зіскочити, або не потрапити під машину. Зрештою вона зчесала собі обличчя і руки. 

Досвідчені самокатники знають, що в даному засобі пересування є два види гальм — ручні, які розташовані на кермі та механічні гальма для ніг, які блокують колесо при натисканні ногою. Завдяки силі тертя транспорт в цьому випадку плавно пригальмує та не дасть розігнатись, якщо іхати з гори. Ручні ж гальма блокують переднє колесо та є більш небезпечними, адже на великій швидкості водій може перелетіти через кермо та отримати серйозні ушкодження. 

Для того, щоб уникнути трамватичних ситуацій, перед поїздкою потрібно перевірити справність гальм на самокаті. Для цього потрібно стати на самокат, відштовхнутись ногою від поверхні дороги, не застосовуючи ручку газу та затиснути гальмо. Якщо рух самокату припиниться, то гальмівна система справна. 

Також можна розблокувати самокат, натиснути важель гальм та спробувати зсунути транспорт з місця, якщо самокат залишається на місці, то гальмівна система працює коректно. Зазначимо, що в другому випадку перевірки гальм, доведеться заплатити за розблокування самокату. 

Отже, для регуляції руху електросамокатами та іншим мікротранспортом в столиці необхідно ухвалити зміни в ПДД на рівні держави, які прирівняють користувачів до учасників дорожнього руху, а також врегулюють швидкісний режим та дозволені локації для проїзду. А на місцевому рівні від столичної влади необхідна належна транспортна інфраструктура у вигляді велодоріжок, яка дозволить звільнити тротуари від мікротранспорту.