Битва за Київ або Зеленський проти Кличка: Що передбачає новий закон про столицю
Новий закон про столицю планують ухвалити до кінця 2021 року
До кінця року Верховна Рада може ухвалити в другому читанні так званий "Закон про столицю", який розділить посади міського голови Києва та голови КМДА, які сьогодні обіймає чинний мер Віталій Кличко. У фракції "Слуга народу" прогнозують, що новий закон набуде чинності вже до кінця 2021 року.
Дана ініціатива не є новою, адже закон про столицю в першому читанні ухвалили ще 2019 року, його ініціатором був чинний міністр культури Олександр Ткаченко, але після відставки тодішнього голови Офісу Президента Андрія Богдана, який хотів звільнити Віталія Кличка, стосунки між Банковою та мером Києва поліпшились, і про крісло київського мера тимчасово забули. В 2021 році сталося чергове загострення протистояння між центральною та столичною владою, яке супроводжується не тільки масовими обшуками в структурах КМДА, але й актуалізацією того самого, ініційованного два роки тому закону про столицю.
Журналісти Depo.Київ розбирались, як новий закон про столицю змінить розклади сил в столичній владі та що саме закладене в цей документ.
Що передбачає закон про столицю
Згідно з чинним законодаством, рішення в Києві ухвалює Київрада, а КМДА їх виконує. В інших містах України виборні ради мають власні виконавчі органи, а державні адміністрації функціонують окремо. Нинішній законопроєкт-2143-3 передбачає, що міський голова номінально залишиться головуючим в Київраді та очолить її новий виконавчий орган – Київський магістрат, а голова КМДА стане виключно представником держави, який наглядатиме за дотриманням законів місцевою владою.
Формально, на сьогодні міський голова є головою представницької влади в Києві і як голова КМДА очолює виконавчу владу. В разі розділення цих посад є ризик втрати мером реальних повноважень. Попри те, що новий закон, як вже було згадано, передбачає створення нового виконавчого органу, який очолить обраний мер.
Голова КМДА за новим законом матиме можливість зупиняти будь-яке рішення виновачої влади шляхом опротестування, а також видаватиме приписи – все це, зрозуміло, під гаслом дотримання Конституції.
Ідею відокремлення органів виконавчої влади та КМДА підтримали в Раді Європи, її експерти аналізували законопроєкт. Директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак зазначив, що суміщення державних і самоврядних функцій в КМДА не відповідає теорії децентралізації та Європейській хартії місцевого самоврядування: "Не може вранці мер головувати на засіданні міської ради і ухвалювати рішення, а після обіду вже як голова КМДА перевіряти законність цього рішення. Насправді, рішення розмежувати посади не послаблює мера, а посилює, бо у нього з'являється повна автономія. Президент вплив втрачає. Навіщо президентові це, якщо у них "війна"?"
Чи повернуть райради в Києві
Повернення райрад – ще одне питання, атуалізоване згаданим законопроектом. Складатися вони мають з 20 депутатів, обраних від партій або як самовисуванці (на відміну від Київради, куди зможуть потрапити виключно кандидати, висунуті політичними силами, незалежно від наявності партійності).
Віталій Кличко заявив, що сам ініціює розгляд питання про повернення районних рад на найближчому засіданні Київради, закликавши депутатів "проявити мудрість та мужність" при вирішенні цього питання. Він нагадав, що районні ради у столиці були ліквідовані за часів президента Віктора Януковича у 2010 році. За словами Кличка, повернення райрад – це "європейський шлях розвитку столиці на противагу спробам згорнути децентралізацію".
Райради є важливим елементом децентралізації, оскільки їхні депутати будуть на постійному зв’язку зі своїми сусідами та зможуть більш оперативно реагувати на їхні проблеми. Також запровадження районних рад дозволить киянам розуміти, на що і як витрачаються бюджет в їх районі, та впливати на це. Зазначимо, що повернення райрад було однією з вимог нещодавного "Маршу за Київ".
Читайте також: "Тупий креатив вбиває місто": Центром столиці пройшов масштабний "Марш за Київ" (ФОТОРЕПОРТАЖ)
Зазначимо, що в документі досить ретельно розписано, що може собі дозволити міський голова, і як заборонятиме це голова КМДА, але щодо функцій і повноважень районних рад такої детальності. В "Слузі народу" ж заявили, що згідно з новим законом про столицю, РДА будуть функціонувати тільки на перехідному етапі, після повноцінного запуску місцевого самоврядування та реорганізованої КМДА, РДА будуть ліквідовані, замість них будуть створені підрозділи в структурі КМДА. У владній фракції це назвали економією коштів платників податків.
Що кажуть у Зеленського
Член профільного комітету та нардеп від фракції "Слуга народу" Віталій Безгін відповів на найпоширеніші питання щодо закону про столицю. Щодо повноважень міського голови за новим законом він заявив, що крім посади міського голови той автоматично очолює незалежний від центральної влади виконавчий комітет Київради, а також керує містом та розпоряджається міським бюджетом.
Окрім всього функціоналу наявного в законі про місцеве самоврядування міський голова матиме додаткові столичні повноваження (бере участь у розробці проектів законів/постанов, що стосуються столиці, бере участь в проведенні та організації міжнародних заходів тощо).
Новий голова КМДА за новим законопроєктом, контролюватиме законність та Конституційність рішень мера в частині столичних функцій, Київради, райрад та виконкомів з можливістю їх оскарження в судовому порядку. Також він представлятиме і координуватиме державну владу в столиці та реалізовуватиме державні програми в місті. Безгін зазначив, що голова КМДА не втручатиметься в управлінські та господарські процеси місцевого самоврядування.
В нового голови КМДА за законом про столицю будуть інструменти державного нагляду. За словами Безгіна, статті щодо префектурних повноважень, тобто функції "наглядача" від центральної влади, прямо посилаються на закон про місцеві державні адміністрації, відповідно пропонується та сама система, що й на всій території України. Він зазначив, що без ухвалення окремого законопроєкту наглядові повноваження в Києві не почнуть працювати.
Щодо можливого призначення позачергових виборів міського голови нардеп заявив, що в законопроєкті відсутні жодні згадки про дати будь-яких виборів, а їхнє питання регулюється виборчим кодексом, а не законом про столицю. Але зауважимо, якщо закон ухвалять, то місцевим виборам бути в будь-якому разі.
Раніше голова партії "Слуга народа" та сьогоднішній віце-спікер парламенту Олександр Корнієнко заявив, що доля Кличка – "побути мером з оновленим законом про столицю". Мовляв, влада не боїться Кличка, як конкурента, і подає ухвалення закону про столицю лише як вдосконалення місцевого самоврядування в Києві, а не політичну боротьбу з Віталієм Кличком.
Позиція Кличка
Після хвилі масових обшуків в КМДА Віталій Кличко неодноразово виступав з категоричними заявами щодо можливого ухвалення закону про столицю. Він зазначав, що ключовою метою документу є його усунення від влади в Києві, адже він не підкоряється Банковій. Також мер Києва заявляв, що розподіл посад міського голови та очільника КМДА порушує конституцію, посилаючись на рішення Конституційного суду від 2003 року.
Влітку Віталій Кличко пригрозив своїм опонентам "хаосом у місті" внаслідок розділення посад мера і голови КМДА і ламання вертикалі влади у столиці. Йдеться про те, що більшість у міськраді складають фракції "УДАР" Віталія Кличка (29 депутатів) і "Євросолідарність" Петра Порошенка (31 депутат), "ідеологічна" частина фракції "Голос", плюс голоси голови міста і відданого йому секретаря ради Володимира Бондаренка. Натомість до наявного і потенційного активу влади можна віднести маленьку фракцію "Слуги народу" і, напевне, "бізнесову" частину інших фракцій. Тобто ухвалення рішень щодо міста залежить насамперед від Київради, яка більше сьогодні орієнтується на Кличка, ніж на центральну владу.
Читайте також: Клінч з Київрадою: Чому новий глава КМДА все одно залежатиме від Кличка
На засіданні профільного комітету 20 жовтня Кличко вже був більш дипломатичним та заявив, що новий закон про столицю, якщо його ухвалювати, не повинен порушувати конституційних прав жителів столиці. "Разом із тим, законопроєкт не повинен містити норм, що послаблюють повноваження місцевого самоврядування у місті Києві, надані йому на момент місцевих виборів, та які скорочують термін роботи діючої ради", – сказав Кличко на комітеті.
Мер Києва наголосив, що закон про столицю не повинен передбачати скасування власних виконавчих органів Київської міської ради, а його ухвалення має відбуватися із дотриманням цінностей парламентаризму та врахуванням правової автономії місцевого самоврядування.
"Київ як столиця має спеціальний статус. Іще раз наголошу: цей закон не повинен порушувати Конституцію України! Тому має бути доопрацьований. Наприклад, містити, зокрема, і норму про створення в столиці муніципальної поліції – про яку ми говоримо вже 6 років. Та повинен отримати експертну оцінку як міжнародних партнерів, так і громадськості", – наголосив Віталій Кличко.
Отже, враховуючи заяви представників центральної влади, закон про столицю мають ухвалити вже найближчим часом. Мер Києва Віталій Кличко знизив градус накалу під час обговорення документу, обтічно сказавши, що закон не повинен порушувати Конституцію та принципів місцевого самоврядування. Можливо на пом'якшення риторики Кличка вплинула його нещодавна зустріч з президентом Володимиром Зеленським, яку мер Києва назвав конструктивною та робочою. Чи продовжиться протистояння Віталія Кличка з центральною владою після ухвалення закону про столицю або ж можновладці нарешті зможуть домовитись про конструктив — покаже час, адже за два роки президентства Зеленського це не вже не перше загострення та різке "потепління" відносин між Банковою та столичним мером.
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Київ