Чи доживе до реконструкції 200-річна вежа на Печерську
Одна з чотирьох історичних башт 18 сторіччя на Печерську- Наводницька - знаходиться під загрозою зруйнування
Її не змогли захопити рейдери, але унікальна споруда може просто розсипатися через побудований у 90-х підземний паркінг, який підвели прямо під фундамент. Вежа покривається тріщинами, а громадянські активісти намагаються її врятувати.
Знаходиться вежа за будівлею ЦВК та неподалік від пам'ятника Лесі Українці. Коли заходиш у двори з шикарними паркінгами та новенькими хмарочосами, піднімаєшся сходами і за парканом бачиш цю круглу будівлю, зайвий раз переконуєшся, яким контрастним є сучасний Печерськ.
Ця башта, яка була збудована для військових цілей у 1833-1839-х роках, знаходиться на балансі "Київської фортеці" і є логічним продовженням меморіального комплексу, до якого входять Києво-Печерська Лавра, завод "Арсенал" і інші три оборонні вежі на Печерську.
Руйнуватися споруда почала після розпаду СРСР, коли закрили військову частину, що там базувалася. Башту передали на баланс музею "Київська фортеця". З часом без натяку на реставрацію башта руйнувалася, "допомагав" збудований в 90-х підземний паркінг, саме через нього стіни будівлі просідають.
Попасти у вежу просто так неможливо. Вона обнесена парканом. У 2015 році весною сюди прийшли майданівці і використовували приміщення як склади, а коли почалася війна волонтерки, збиралися в уцілілих кімнатах вежі та плели маскувальні сітки. Так що можна сказати, що навіть у напівзруйнованому стані башта №4 продовжує виконувати свою оборонну місію.
Нашим екскурсоводом стає член виконкому Самооборони Майдану Олексій.
На будівлі – синьо-жовтий прапор, а на даху - два майже розірваних вітром прапора – державний та червоно-чорний. У дворі стоять машини Нацгвардії, яка зараз частково використовує це приміщення, лежать дрова, сміття в мішках. На першому поверху навіть деякі вікна – пластикові. У кімнатах на першому поверсі… живуть люди, двоє хлопців, приміщення опалюють буржуйками, а зручностями користуються на вулиці, де облаштований туалет та літній душ.
Проходимо в арку і опиняємось у середині – величезне коло, оточене стінами фортеці, скрізь бур'яни. З цього ракурсу добре видно, в якому стані стіни – тріщини складають враження фатальним. Валиться фактично цілий сектор.
Тим часом, Олексій розповідає, що на цьому місці археологи шукали останки давніх людей. Вирили величезний котлован, який також сприяв процесу руйнування будівлі. До того ж, башта кілька разів горіли, про що красномовно свідчать почорнілі стіни.
Щоб потрапити у саму башту, треба подолати зруйновані сходи.
- Колись тут були гранітні сходи, - каже Олексій. – Їх вкрали та вивезли ще давно.
- А тут… - наш гід показує на завалений різними речами вхід. – Кажуть, що колись двоє солдатів пішли підземним ходом і не повернулися. Тоді ходи ті просто засипали.
Останки сходів ми долаємо, і опиняємося, власне, у вежі.
Особливість маршруту в тому, що ми ідемо по колу, бо башта кругла. З величезних шибок відкривається шикарний вид на Печерськ, під ногами – каміння та руїни. Знаходимо останки пічки, дуже обшарпані стіни. Враження, що звідти виносили, виривали та випилювали абсолютно все. Олексій підтверджує мої підозри. Ідемо далі та бачимо на стіні неочікуваний малюнок – однорогого бика з червоною мордою, погляд і істоти збентежений та сумний.
Натрапляємо на величезний круглий отвір. Олексій каже, що звідси піднімалися на гору гармати. Нарешті повертаємося на те ж місце, з якого почалася наша подорож.
- Я вважаю, що в умовах війни тут має бути військовий об'єкт, не варто змінювати призначення будівлі, - говорить Олексій. – Хоча будівля зараз просто руйнується…
Голова благодійного фонду "Омріяна країна" Олексій Толкачев, який власне і підняв у "Фейсбуці" хвилю про те, що башта руйнується, вважає, що це місце можна зробити родзинкою столиці.
- Це об'єкт, яким би могли пишатися всі кияни, якщо його перетворити на творчу, мистецьку і культурну локацію, - говорить він.
За словами Толкачева, він як раз шукав таке місце в столиці, коли раптово натрапив на цю чудову вежу, почав розбиратися, і зазирнув в кадастрову карту Києва. І побачив загадкову земельну ділянку, яка була розташована частково під вежею, частково під будівлею ЦВК. Призначення ділянки було під іншу житлову забудову.
- Моє обурення не знало меж, - говорить голова благодійного фонду. - Яка може бути забудова на місці, де стоїть історичний об'єкт? Підняли "на вуха" депутатів Київради, активістів, і з'ясувалося, що то просто помилка в публічній кадастровій карті. Ділянка зазначена під вежею переїхала по сусідству. Там викопаний котлован, куди зараз потроху сповзає вежа і сповзають ґрунти.
Толкачев вважає, що у відреставрованій вежі можна розташувати штаб-квартири громадських організацій, які впливають на розвиток міста, і готельну частину, і локацію для туристів.
- Я навіть думав, що одну з локацій можна віддати під музей темряви. Відкрився в Києві на Олеся Гончара музей темряви, але уявіть, коли приїжджають туристи, вони заходять в історичну будівлю і отримують враження! Дуже багато туристів їдуть за враженнями! Не за вишиванками, і не за яйцями-писанками, а саме за враженнями, які у них залишаться у вигляді спогадів. А якщо центр вежі накрити куполом, була б прекрасна локація для концертів та вистав! - розповідає Олексій Толкачев.
Але де брати кошти на реставрацію? Балансоутримувач –музей, звісно таких грошей немає. Олексій Толкачев вважає, що по-перше, до співфінансування можна залучити київську громаду, а по-друге, на реставрацію треба виділяти кошти з бюджету. За його думкою, все залежить від громадської думки небайдужих киян.
-Щоб відновити будівлю треба дуже багато коштів, - говорить Олексій, член виконкому Самооборони Майдану.
- І бажання, напевно…
-Бажання з'являється тоді, коли є гроші. Тоді всі відразу хочуть, - каже він.
На останок розповідає, як колись, в той час як йшли активні бойові дії на сході, сюди завітали рейдери. Вони просто зазирнули за ворота, і пішли геть, бо як раз в цей час тут була купа добровольців зі зброєю, які збиралися на фронт.
В КМДА кажуть, що нічого на місці башти будувати не будуть і навіть планують її реставрувати. Але чи доживе споруда до цих часів?
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Київ