Гроші – ніщо: Як у Кличка забули про економію заради шоу на велотреку

Оновлений велотрек киянам обіцяли відкрити ще наприкінці травня 2016 року. Але назабаром чиновники намітили нову дату відкриття – кінець літа того ж 2016-го. Аж раптом з'ясувалося, що велотрек реконструюють не дуже якісно. Наприклад, за даними активістів, які стежили за перебігом робіт, були великі питання до якості покриття самого велотреку. Після цього чиновники мерії вже заявили про відкриття споруди до середини вересня минулого року. Так відкриття велотреку поступово дійшло аж до травня нинішнього року.

На усі роботи з відновлення спортивної споруди витратили близько 100 млн. гривень. Але найбільше вразило не саме відкриття велотреку, яке нарешті таки відбулося, а вартість цього шоу. У мера Кличка вирішили гуляти по повній програмі і це, врешті-решт, обійшлося бюджету столиці у три мільйони гривень.

Згідно документів на сайті закупівель "Prozorro", Департамент освіти і науки, молоді і спорту уклало договір з ТОВ "Гагарін Медіа", яке мало провести спортивно-масовий захід "Велодень". За умовами угоди, метою заходу було представлення киянам та гостям столиці оновленого велотреку, тож чиновники запланували під час відкриття велоспоруди провести великий спортивно-мистецький захід з елементами тематичного екстриму, перфомансу та 3-D-mapping-show. А закупівля цих послуг пов'язана із захистом прав інтелектуальної власності. Тому чиновники і обрали ТОВ "Гагарін Медіа", мовляв, цій фірмі належить свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір "Опис заходу "Спортивно-масовий захід "Велодень".

Вищезазначеній фірмі і дісталися три мільйони гривень, щоб вона створила шоу під час відкриття велотреку. Так, 570 тис. гривень пішло на постановку сценічного дійства з елементами циркового, хореографічного та вокального мистецтва. На створення циклічного відеоконтенту з використанням 3D-технологій для супроводу заходу і для провадження інтерактивного голографічного перформансу витрачено 540 тис. гривень. Ще 120 тис. гривень було закладено на створення творчої концепції заходу з використанням сучасних режисерсько-сценографічних технологій. На створення лазерного шоу виділили близько 30 тис. гривень.

Ще півтора мільйони гривень пішло на технічне забезпечення сценічними конструкціями, лазерним обладнанням та генераторами, а 123 тис. гривень виділили на послуги із забезпечення та технічного обслуговування світлового обладнання. На роботу звукового обладнання довелося виділити більше 90 тис. гривень. Усе це в комплексі і вилилося у три мільйони гривень на шоу до відкриття велотреку.

Звичайно, що під час відкриття спортивної споруди мер Кличко купався у променях слави, мовляв, дивіться - Київ може дозволити собі такі помпезні шоу. Але увесь цей шик і блиск якось не дуже уживається з постійними заявами міськголови про те, що влада міста рахує кожну копійчину, і на усе грошей не вистачає. Скільки разів кияни чули від комунальників, що немає грошей на асфальтування ям біля будинку чи фарбування стін у під'їзді. Хоча на це не потрібні мільйони гривень - звісно ж, якщо йдеться не про обсяги робіт по всій столиці.

Для прикладу, на три мільйони гривень можна зробити капітальний ремонт даху у понад 10 школах - нещодавно в одній зі шкіл Деснянського району капремонт покрівлі замовили за 200 тис. гривень. На три мільйони гривень можна встановити металопластикові вікна у більш ніж 10 дитячих поліклініках - в одному медичному закладі такі роботи були виконані за 250 тис. гривень.

Ну і, нарешті, останній приклад: напередодні стало відомо, що на святкування Дня Києва - не абияка дата в житті столиці з купою різноманітних заходів - з міського бюджету виділили "якихось" 370 тис. гривень. Тобто, на відкриття велотреку витрачено практично вдесятеро більше грошей, аніж на святкування 1535-річчя столиці. Хоча ці дві події знаходяться на різних полюсах важливості.

Зрозуміло, не йдеться про те, що відкриття велотреку не потрібно було робити урочистим - а вийшло гарно. Усі знають, що мер Кличко дуже полюбляє велосипеди, але, напевне, усьому є фінансова межа. Особливо, коли міський бюджет не взмозі задовольнити усі потреби величезного мегаполісу і влада заявляє, що вимушена постійно економити кошти на тих чи інших проектах.