Чи загрожує Києву велика весняна повінь
Цієї весни столицю омине "велика вода", адже передумов для повені немає
Кожної весни кияни з острахом очікують, що у столицю прийде велика повінь. Втім, як показує практика, усі переживання у більшості випадків є марними.
Та було так не завжди, адже в новітній історії Києва були роки, коли місто просто плавало у воді.
Наприклад, катастрофічним став 1970 рік. Тоді навіть не працювала станція метро "Гідропарк", адже підходи до неї затопило.
ФОТО: photohistory.kiev.ua
Загалом на повінь впливають багато чинників. Наприклад, скільки снігу випало у тій самій Росії чи Білорусі, адже головна річка країни – Дніпро - протікає через ці країни, а початок вона бере у Смоленській області.
Тому, скільки снігу випаде за зиму у сусідніх країнах та й на території України, залежить чи варто очікувати на "велику воду".
За даними Укргідрометцентру, цього року сніготанення у басейні Дніпра почалося у другій половині лютого. Саме тоді відбулося збільшення водності річок, а це вже можна вважати початком водопілля на малих та середніх річках.
Фахівці також зазначають, що упродовж осінньо-зимового періоду у 2016-2017 років у басейні Дніпра були сприятливі умови для формування весняного водопілля.
Загалом у Гідрометцентрі прогнозують, що пропуск води через водосховища дніпровського каскаду, а тому і у Києві, не матиме негативних наслідків для гідроспоруд, мостів та інфраструктури.
У самому ж Києві при пропуску водопілля через Київське та Канівське водосховища також відсутня загроза негативних наслідків для житлової забудови, споруд і господарських об'єктів.
В той же час фахівці кажуть, що можливі невеличкі підтоплення прирічкової території, а саме - зони пляжів у Києві.
Окрім цього, потрібно бути напоготові власникам садово-дачних забудов на пониженнях прируслової ділянки Дніпра.
Проте у Гідрометцентрі кажуть, що в разі випадіння сильних дощів у квітні-травні, не виключається можливість дощових паводків.
У свою чергу голова Київської міської організації Всеукраїнського товариства охорони природи Микола Щепець також запевняє, що ніякої повені у столиці очікувати не варто.
"Запаси снігу були невеликими і його танення відбувалося повільно, а тому земля прийняла воду. Можуть бути хіба що незначні підтоплення, але вони бувають кожного року", - каже експерт.
Крім цього, він додає, що наразі "велику воду" успішно можна регулювати за допомогою двох водосховищ – Київського та Канівського.
Микола Щепець нагадав, що одна з найбільших повеней у столиці була у 1931 році, коли ще не було ані Київського, ані Канівського водосховищ.
Тоді, наприклад, вулиці Межигірська та Щекавицька буквально тонуло у воді.
ФОТО: photohistory.kiev.ua
Ще воени 1930 року йшли сильні дощі, які перевищували норму майже на 50%. Це наситило грунт водою, а потім почалися дуже сильні морози, що дало змогу промерзти землі. також була сніжною зима 1930-1931 року.
Усе це вкупі після різкого потепління у квітні 1931 року і призвело до масштабної повені.
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Київ