Кличко і висотки: Коли Київ затопить стічними водами

Після обіду, 25 липня, Київ на якийсь час перетворився на італійську Венецію. На вулицях не вистачало хіба що гондольєрів.

В мерії в один голос заявили, що місто не впоралося з водною стихією, адже в Києві за кілька годин випала трьохмісячна норма опадів. Можна погодитися, що злива була дійсно дуже потужною. Але звертає увагу декілька цікавих деталей. По-перше, не в усіх місцях Києва усе було затоплено. Взяти хоча б підземний перехід на площі Перемоги, де майже взагалі нічого не позаливало. А для порівняння можна подивитися на підземний перехід неподалік станції метро "Шулявська", де усе просто плавало.

Так само і вулиці. Наприклад, Depo.Київ вже неодноразово писав про ріки на дорозі, що веде до будинків №18 і №20 на вулиці Бережанській. Тут навіть після звичайного сильного дощу утворюється "озеро". Вчора цю дорогу знову затопило. Хоча такі ж самі дороги, розташовані паралельно, які також ведуть до будинків на вулиці Бережанській, досить вдало впоралися зі зливою.

В Оболонській райдержадміністрації, яка відповідає за цю дорогу, кажуть, що грошей на ремонт немає, їх мають закласти на наступні роки. Хоча проблема на вулиці Бережанській спостерігається вже кілька років. Тому місцевим мешканцям після кожного дощу доводиться "плавати" у цих "озерах".

Таких прикладів з дорогами і підземними переходами у столиці дуже багато: якийсь об'єкт затоплює, а якийсь - ні. Тому можна зробити висновок, що левова частина проблеми у засміченості зливоприймальників чи загалом в підземних комунікаціях, які мають відводити дощову воду. Хоча у тому ж "Київавтодорі" нещодавно Depo.Київ запевнили, що ледь не цілодобово контролюють майже 30 тисяч зливоприймальників, що перебувають на балансі у комунальників. І звісно, за даними "Київавтодору", усе це добро працює, як швейцарський годинник.

Проте є ще більша проблема у місті аніж забиті чи несправні зливоприймальники. Справа в тому, що підземні комунікації вже не пораються з усією водою, яка збирається на поверхні після дощів і злив. Взяти хоча б проїжджу частину і тротуар під шляхопроводом біля станції метро "Лівобережна". Тут навіть після короткочасної зливи усе плаває. У "Київавтодорі" все це пояснюють просто: мовляв, до 2006 року такої проблеми в цьому місці не було, і все змінилося після того, як в районі почали масово зводити висотні житлові будинки. Усе це призвело до збільшення площі водозбору. Звичайно, що навколо нових будинків усе асфальтують, і дощовій воді, яка раніше йшла в землю, немає куди подітися. Тепер уся вода має йти у системи дощової каналізації. Проте в районі станції метро "Лівобережна" підземна система водовідведення була збудована майже півстоліття тому і звичайно, вона не розрахована на такий об'єм води, який утворюється зараз. Але влада міста дану проблему не поспішає вирішувати.

І якщо сьогодні лідером серед кількості і масштабів затоплення у місті є дорога біля станції метро "Лівобережна", то вже завтра таких вулиць стане набагато більше, про що натякає, скажімо, затоплений проїзд під шляхопроводом на "Дорогожичах". Усе тому, що інфраструктура інших місцевостей нічим не відрізняються. Висотне житло там зводиться такимим же шаленими темпами, але про підземні комунікації і їх модернізацію забудовники не думають, а місто їх не сильно і "напрягає". Усе відбувається дуже просто і з мінімальними витратами: "врізали" труби до існуючої системи водовідведення – і все. Байдуже, що ця система будувалася ще років 30-40 тому і була розрахована на зовсім інші об'єми води. Те саме відбувається з каналізаційними водами, які йдуть з будинків киян. Вік більшості колекторів вимірюється десятками років. І якщо тоді будь-який колектор був розрахований на те, що в нього зливатимуть стічні води, скажімо, з 20-30 будинків, то сьогодні їхня кількість - 40 чи 50, причому будинки ці дуже різних масштабів, адже порівнбвати стару дев'ятиповрехівку і сучасну 25-поверхівку просто не доводиться. Висотки зводяться, але каналізаційні колектори ніхто навіть і не думає збільшувати в діаметрі, щоб вони могли поглинути той об'єм стічних вод, що "виробляється".

Не слід забувати і про Бортницьку станцію аерації, яка переробляє усі стічні води столиці. Її ввели в експлуатацію ще в далекому 1965 році. На початку 2000-х років у столичній мерії заговорили про потребу реконструкції станції. Особливо жваво про це розмови пішли з приходом до влади у Києві Леоніда Черновецького, але досі реконструкція Бортницької станції аерації не проведена. Усе зводиться до латання тих чи інших об'єктів БСА, але ніякої системної модернізації не відбувається. Хоча ще десять років тому у мерії визнавали, що станція працює на межі своїх потужностей.

Звичайно, більше 50 років тому, під час будівництва станції, ніхто не думав, що Київ буде розростатися такими темпами. Так, згідно офіційної інформації Головного управління статистики міста Києва, у 1995 році у столиці було 47,9 млн. кв. метрів житла. А у 2017 році ця цифра вже становила 63,4 млн. кв. метрів, тобто за 22 роки площа житла у місті збільшилася на 35%. Ще одна цифра зі статистики: якщо у 1995 році у Києві було 889 тис. квартир у будинках, то у 2017 році їхня кількість вже становила 1,78 млн., тобто в два рази більше. І враховуючи те, як столична влада затверджує "пачками" так звані детальні плани територій, згідно яких зводитимуть нові висотки в обхід Генплану, житла у Києві скоро стане ще більше.

Зараз у місті відбувається бездумна забудова висотками усіх більш-менш вільних ділянок. Для прикладу, нещодавно депутати Кличка у Київраді проголосували за детальний план територій на вулиці Закревського, що на Троєщині. Тут мають звести майже мільйон квадратних метрів житла, в якому проживатимуть 40-50 тис. осіб. У свою чергу, про збільшення об'ємів підземних комунікацій забудовники і влада воліють не згадувати.

З цього випливає, що рано чи пізно Київ просто захлинеться, адже стан і масштаби підземних комунікацій абсолютно не відповідають кількості житла. Як наслідок відбувається величезне навантаження на колектори і системи водовідведення, що поки що призводить до затоплень вулиць. І якщо вже зараз не приділити увагу "підземеллю" столиці, вже зовсім скоро вулиці ризикують бути затоплені не лише дощовою водою, але й продуктами життєдіяльності киян.