ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Дощовий "армагеддон": Хто відшкодує киянам збитки від потопу

Вихідними столиця знову потерпала від масштабного потопу, що утворився на центральних вулицях міста

Depo.
20 серпня 2018 19:00
ФОТО: depo.ua

Останній місяць Київ просто "плаває" після кожної зливи. Особливо центральні вулиці, які під час негоди перетворюються на басейни. Звісно, інколи стихія дійсно дає про себе знати. Наприклад, в ніч на 16 серпня злива тривала досить довго. Але зараз навіть звичайний дощ, яких було багато і в минулі роки, робить так, що в місті настає "кінець світу". Останніми вихідними було саме так. Хрещатик перетворився на дощову ріку, а припарковані автомобілі біля одного з торговельних центрів на вулиці Еспланадній просто потонули у воді зі сміттям.

Про проблему засмічення зливоприймальників говорять вже не один рік. Мешканці Києва викладають в соцмережі фото, на яких під решітками можуть бути купи сміття або, як це сталося на вулиці Шахтарській, з-під решітки "виглядає" пісок.

Тобто, увесь зливоприймальник просто забитий піском з усілякими камінцями. Звісно, вода сюди ніяк не буде заливатися, а потече далі і накопичиться в іншому місці, що створить справжній потоп. І таких випадків по місту дуже багато. Про те, що зливоприймальники працюють не на повну потужність, може свідчити і факт затоплення Хрещатика. Варто зазначити, що під самим Хрещатиком є колектор, в якому протікає однойменний струмок. Далі цей колектор переходить в інший, в якому протікає підземна річка Клов, – він вже має діаметр у кілька метрів. Тобто вода, що накопичується на поверхні вулиці Хрещатик, без проблем мала б йти у підземний колектор. Але не йде, а залишається на асфальті.

"На Хрещатику ніколи не було потопів, - розповідає колишній мер Києва Іван Салій. – Просто потрібно більш уважніше слідкувати за зливоприймальниками, щоб вони були чистими для проходження дощової води. А в Києві виходить так, що одну зливу пережили та й подумали, що такого більше не буде".

Як комунальники вирішують проблему із затопленням проїжджих частин, можна переконатися на прикладі вулиці Бережанської, що на Мінському масиві міста. Тут дорога, що веде до будинків №18 та №20, вже кілька років просто "пливе" навіть після простого дощу. Відбувається це як взимку, так і влітку.

Місцеві мешканці регулярно скаржаться на ці "океани", але в чиновників відповідь одна: немає грошей на вирішення проблеми, а тому "плавайте" далі.

Ще одна велика проблема у місті – просідання асфальту після зливи. Так сталося вихідними на вулиці Антоновича. Асфальтове покриття просто пішло під землю.

У "Київавтодорі" заявили, що усьому виною – приватна компанія. Мовляв, вони порушили технологію робіт та норми будівництва комунікацій на вулиці Антоновича. Через незакриті котловани вода потрапила під землю та розмила основу дороги.

На думку Івана Салія, проблема в тому, що в Києві досі є випадки, коли дорогу будують за старими технологіями. "Сам асфальт, звичайно, не винен, але для того, щоб дорога виконувала свої функції довгі роки, її потрібно будувати за сучасними технологіями. Це має бути такий собі пиріг близько метра завтовшки і з дренажними системами, які будуть відводити дощову воду", - каже Салій.

У свою чергу, в мерії, як завжди, відповідальність перекладають на погоду. На думку Кличка, від таких природних явищ не застраховане жодне розвинуте місто. Мовляв, навіть Париж і Лондон інколи підтоплює. В той самий час мер визнає, що у місті є проблеми з дощовою каналізацією, адже її десятиліттями не ремонтували.

Ані на сайті мерії, ані сам очільник міста ніяк не хочуть пов'язувати потопи у Києві із тотальною забудовою вулиць. Але в "Київавтодорі" нещодавно відповіли Depo.Київ, чому, наприклад, постійно підтоплює вулицю Митрополита Шептицького біля станції метро "Лівобережна". Усе це відбувається саме через те, що за останні 10-12 років дану місцевість почали тотально забудовувати висотками. Як наслідок, замість звичайних земельних ділянок, що вбирали в себе дощову воду, з'явилися сотні квадратних метрів асфальту, який воду не пропускає. Усе це має кудись подітися – наприклад, у каналізацію. Але на тій самій вулиці Шептицького, коли минулого року стелили асфальт на поверхні, забули реконструювати і дощову каналізацію. І таких місць у столиці повно, коли забудовники зводять безліч висоток, а підземні комунікації їм не цікаві. Мабуть, виходять з логіки, що те, що під землею, не можна продати.

Та й загалом виходить, що чим менше зелених зон у столиці, тим більше асфальту, а тому воді немає куди подітися. Як приклад, ще один колишній мер столиці Леонід Косаківський на своїй сторінці у "Фейсбуці" показав фото 1976 року, на якому – сквер на перетині сучасних вулиць Еспланадної та Басейної.

Як бачимо, це суцільна зелена зона, яка здатна була навіть без дощової каналізації забрати воду після зливи. Зараз на цьому місці побудований величезний торговельний центр і немає жодної зеленої зони – усе в бетоні та асфальті. І після кожного потужного дощу тут потоп.

Окрім питань інфраструктурних київські зливи поставили і питання матеріальні: що робити тим водіям, чию автівку затопило під час негоди? Юрист Анатолій Врублевський каже, що треба обов'язково викликати патрульну поліцію. "Вони мають скласти протокол, що ваша машина затоплена. Тобто, зафіксувати сам факт підтоплення машини. Далі водієві потрібно шукати автотехніка, який визначить ступінь пошкодження машини внаслідок цього потопу під який потрапило авто. Ну, а далі треба знайти експерта, який проведе експертизу. Тільки згідно цієї експертизи можна буде визначити, наприклад, чи були в тому чи іншому місці забиті зливостоки. Якщо вони були забиті, то з балансоутримувачем цієї території потрібно розмовляти на рахунок відшкодування за затоплену автівку. Якщо балансоутримувач не піде на контакт, то потрібно звертатися до суду з усіма документами, які автовласник зібрав", - резюмував юрист.

Втім, він визнає, що довести провину комунальників за підтоплене авто буде досить складно і в суді потрібно буде надавати залізні аргументи щодо відшкодування на ремонт затопленої машини.

Більше про життя столиці та області читайте на Depo.Київ

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook