Чому підземні переходи Києва треба забирати у дільців-паразитів

Depo.Київ вже неодноразово писав про те, що у підземному переході біля станції метро "Політехнічний інститут" є реальний ризик зламати ноги. Там регулярно обівлюються решітки, через які має проходити дощова вода.

Перший випадок зі заламаними решітками був зафіксований ще у березні поточного року. Згодом ці решітки стягнули дротами з надією, що усе буде триматися. Але проблема виникала знову і знову.

В рамках рубрики "Київ суворий" ми вже кілька разів направляли скарги щодо цього підземного переходу. Та виявилося, що цей об'єкт перебуває в оренді у приватного підприємця. Ще у квітні 2014 року за договором між Департаментом комунальної власності, Солом'янською райдержадміністрацією та фізичною особою-підприємцем на прізвище Шевель був укладений договір на оренду підземного переходу біля станції метро "Політехнічний інститут". Хоча фактично цей документ був переукладанням угоди, адже передача майна в оренду відбулася ще у 2012 році.

Згідно цього документу, Департамент комунальної власності був орендодавцем переходу, Солом'янська РДА – балансоутримувачем, ФОП Шевель – орендарем. А найголовніше, що саме вищезазначений бізнесмен тепер має нести відповідальність за санітарно-технічний стан підземного переходу. Також саме цей ФОП вирішує, скільки і де торговельних точок буде у переході облаштовано. З останнім пунктом бізнесмен справляється аж занадто добре, адже у цьому підземному переході відбувається дуже жвава торгівля, інколи навіть неможливо пройти через такий "базар".

Усе це, напевне, приносить неабиякий прибуток приватному підприємцеві. Між тим, технічний стан підземного переходу не надто турбує бізнесмена, незважаючи на те, що, врешті-решт, саме його клієнти і користуються цим місцем, купуючи різних дріб'язок у торговців. Окрім зламаних решіток зливоприймачів також цей підземний перехід може "похвалитися" ще й стелею, з якої на голови перехожих крапає брудна вода.

Цей перехід - лише один з багатьох доказів того, що ідея чиновників мерії зі здачею в оренду бізнесменам підземних переходів виявилася, м'яко кажучи, невдалою. Йдеться, передусім, про її номінальну або ж офіційну складову: передачу майна міста стороннім особам з надією, що вони там наведуть лад, ще й грошей за оренду тягаря для столичних комунальників підкинуть. В тому, що самі "сторонні особи" залишилися у виграші, сумніватися не доводиться. Та й чиновники, залучені в перерозподіл міського майна, також навряд чи пішли ображеними.

Слід нагадати, що загалом ця історія почалася наприкінці 2011 року, коли команда тодішнього голови КМДА Олександра Попова вирішила піти на експеримент, віддаючи підприємцям підземні переходи в оренду. Тоді киян запевнили, що незабаром переходи стануть, наче новими, адже бізнесмени будуть підтримувати їх у належному стані і паралельно зароблятимуть на торговцях, які продаватимуть усілякий мотлох. Прибуток для бізнесмена мав заохотити його частину грошей вкалдати саме у ремонт орендованого об'єкту. Тоді Попов навіть посилався на іноземний досвід, мовляв, в усіх цивілізованих країнах так відбувається.

Протягом 2012-2013 років під оренду пустили десятки підземних переходів в очікуванні, що бізнесмени дбатимуть про них, як про себе самих. Втім, за п'ять років цього експерименту стає зрозумілим, що не усе відбувається так гарно, як обіцяли чиновники. Якщо у центральній частині міста підземні переходи, що перебувають в оренді у підприємців, ще якось підтримуються у належному стані, то вже трохи далі від центральних вулиць відбувається справжній "підземний жах". І, схоже, навіть влада міста бізнесменам-дільцям не указ.

Наприклад, навесні минулого року мер Кличко навіть влаштовував "показові порки" під час відвідин кількох підземних переходів, що перебувають в оренді.

Тоді усі профільні чиновники отримали завдання змусити підприємців виконувати свої зобов'язання і ремонтувати об'єкти, які вони взяли в оренду і на яких заробляють на них гроші. Згодом перед бізнесменами поставили ультиматум: або ремонт "підземок", або мерія розриває договори оренди, і підприємці залишаються без прибутку. Минуло більше року, а результату у цій справі - фактично нуль. Бізнесмени й надалі заробляють гроші, віддаючи площі переходів під ятки торгашів, але у ремонти "підземок" часто-густо не вкладають жодної копійки. Таким чином, такі підприємці лише паразитують у місті. Сама ж столиця отримує за це лише бруд і розруху.