ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Заборона пакетів у магазинах: Як Кличко спотворив сміттєвий досвід Європи

Міська влада не надто хоче рухатися в бік роздільного збору сміття, але, разом з тим, вимагає від магазинів відмовитися від поліетиленових пакетів

Depo.
13 квітня 2018 12:00
ФОТО: depo.ua

Днями у Київраді відбулося засідання постійної комісії з питань екологічної політики, на якому депутати погодили дуже цікавий проект рішення. Якщо за нього ще й проголосують київські депутати, то міська влада ненав'язливо, але наполегливо рекомендуватиме усім столичним закладам торгівлі пропонувати покупцям альтернативу звичним поліетиленовим пакетам. Скажімо, маркети можуть закупити біологічні полімерні або паперові пакети, в які покупці складатимуть товар. У мерії кажуть, що це світовий досвід. Мовляв, у Франції взагалі відмовилися від поліетиленових пакетів, адже такі пакунки забруднюють довкілля.

З одного боку, ініціатива столичних депутатів має право на життя. Поліетиленові пакети дійсно дуже шкідливі для природи, адже фактично не розкладаються. З іншого боку, навіть якщо Київрада ухвалить рішення, то воно - і це одразу наголошується - матиме лише рекомендаційний характер. Тобто керівництво магазинів буде на власний розсуд вирішувати: давати на касі звичайні поліетиленові пакети чи паперові. І в такому випадку максимум, що зможе зробити міська влада, це пожурити власників магазинів, що ті не хочуть жити, як у Європі.

Керівництво міста наводить приклад розвинених європейських країн, де в магазинах немає поліетиленових пакетів, але разом з тим старанно мовчить стосовно того, що у Європі вже давно налагоджена система сортування побутового сміття, яку в українській столиці так і не осилили. Там майже увесь пластик, скло та все, що може використовуватися "по другом колу", збирається і перероблюється. Таким чином там бережуть довкілля від шкідливих речовин. І заробляють додаткові мільйони доларів.

А от у Києві з цим повний колапс. Якщо біля будинку стоїть окремий контейнер для роздільного збору сміття, то це вже можна сприймати за щастя, бо більшість дворів не мають таких благ цивілізації. Але навіть якщо контейнер і встановлений, то зовсім не факт, що його будуть регулярно звільняти спеціальні служби. Для прикладу можна навести ситуацію на вулиці Петра Панча, що в Оболонському районі. Кілька років тут були жовті контейнери, в які місцеві мешканці вже навчилися скидати усе окрім харчових відходів. Спочатку вторинну сировину навіть вивозили на переробку, але згодом це припинилося. По кілька місяців ці контейнери стояли переповненими, а наприкінці минулого року вони взагалі зникли. І така ситуація - не лише на згаданій вулиці.

Тепер місцеві мешканці вимушені усе сміття – харчові відходи, пластик та папір – скидати в один контейнер. Потім усе це "добро" сміттєвози везуть на полігон №5, що у Підгірцях під Києвом. Вже кілька років чиновники кричать про те, що це сміттєзвалище переповнене, але разом з тим ніхто нічого не робить для його розвантаження. Майже нічого не робиться і для впровадження подальшої переробки відходів. Наприклад, за офіційною інформацією з мерії, у 2016 році на впровадження навіть часткового сортування сміття кошти з міського бюджету взагалі не виділялися.

На весь Київ працює лише чотири сортувальні лінії сміття. Наприкінці минулого року у мерії підтвердили Depo.Київ той факт, що іноді у сміттєвози скидають непотріб із загальних контейнерів, що стоять біля будинків, і з контейнерів для вторсировини. Мовляв, усе це роблять заради того, щоб завантажити сортувальні лінії. Тільки от сумнівна якась логіка вимальовується, адже незрозуміло, навіщо змішувати з побутовими відходами вже відсортовані папір, пластик чи скло в умовах, коли місто і без того від нестачі несортованого сміття не страждає. Та й зміст "вторсировинних" контейнерів сам по собі вимагає перебирання, адже скидається в нього все, що може піти на переробку, а не окремо по типах сировини. Тож як не крути, а сортувальні лінії без роботи не залишаться.

Слід зазначити, що останнім часом у Києві нарешті почали встановлювати спеціальні баки для батарейок та відпрацьованих енергозберігаючих ламп, хоча донедавна усе це "добро" кияни викидали у звичайний контейнер для сміття. Втім, поки що на тримільйонне місто таких спецбаків нараховується менше сотні – близько десятка на кожен район. Тому містянам потрібно пройти своєрідний квест, щоб знайти урну для енерголампочок, батарейок чи термометрів.

Тож, як бачимо, у Києві із сортуванням сміття ситуація, м'яко кажучи, на низькому рівні. І замість того, щоб системно вирішувати дану проблему, фінансуючи відповідні програми та виховувати населення, привчаючи людей ставитися до відходів відповідально і звикати сортувати сміття, столичні чиновники хочуть усе зробити "малою кров'ю". Хоча у тій самій Франції спочатку запровадили роздільне сортування сміття, а вже потім тамтешні чиновники дійшли до магазинів, заборонивши продавати покупцям поліетиленові пакети. А київська влада робить вигляд, що проблеми із сортуванням сміття у столиці немає, лишилося просто побороти недружній екології поліетилен.

Більше про життя столиці та області читайте на Depo.Київ

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook