Дифтерія: Що треба знати киянам, щоб вберегтись

Але протягом жовтня надійшла інформація про два випадки захворювання в Києві, повідомляє Depo.Київ з посиланням на пресслужбу Держпродспоживслужби в м. Києві.

Симптоми захворювання: підвищена температура тіла, загальне нездужання, біль у м'язах. Через 2-3 дні на мигдалинах з'являється характерний білий наліт, який згодом стає щільним і сірим. Стан людини погіршується, голос стає сиплим, присутній постійний біль в горлі при ковтанні. У разі захворюванні на дифтерію, як правило, відсутні ознаки респіраторних захворювань, таких, як нежить, кашель, сльозотеча та інші.

При захворюванні на дифтерію небезпеку для здоров'я і навіть життя становить присутній в крові хворого дифтерійний екзотоксин, що вражає серце, нервову систему, дихальну систему та може викликати інфекційно-токсичний шок.

Без правильного лікування і вакцинації можливий розвиток ускладнень, таких як обструкція (блокування) дихальних шляхів, дихальна недостатність, пневмонія, міокардит, інфекційно-токсичний шок, ураження нервової системи.

Профілактика

Найефективнішим методом профілактики дифтерії є щеплення. Щоправда, вакцина не дає 100% гарантії уберегти людину від ураження, однак у хворого із щепленням дифтерія протікає у значно легшій формі або симптоми можуть зовсім не проявлятись.

Відповідно до Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 16.09.2011 № 595 " Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів", щеплення проти дифтерії є обов'язковими профілактичними щепленнями.

Особи, які перебували в контактні із хворими, залежно від їх вакцинального статусу, підлягають додатковій імунізації за епідемічними показаннями (показання до проведення активної імунопрофілактики, що не передбачена вакцинацією за віком, у разі виникнення несприятливої епідемічної ситуації або загрози її виникнення, а також при можливому ризику інфікування у випадку контакту особи з джерелом інфекції).

Нещеплені особи повинні одержати первинний вакцинальний комплекс (курс профілактичних щеплень, необхідний для створення базового імунітету проти певних інфекційних хвороб) та першу ревакцинацію (повторне введення вакцини чи анатоксину з метою підтримання штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб) згідно з віком.

Особи, які підлягають ревакцинації згідно з календарем, повинні негайно отримати чергову ревакцинацію. Особи, вакциновані згідно з календарем, повинні отримати додаткову дозу вакцини залежно від віку, якщо після останнього щеплення проти дифтерії пройшло більше як рік.

Лікування

Для лікування дифтерії використовується протидифтерійна сироватка та антибактеріальна терапія.

Довідка. Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом. Інкубаційний період хвороби — 3-10 днів. Джерелом інфекції є хвора людина або носій Corynebacterium diphtheriae, яка виділяє токсин. Єдиним джерелом інфекції є людина (хворий, реконвалесцент, носій). Інфікування, як правило, відбувається повітряно-краплинним шляхом, рідше — при безпосередньому контакті з виділеннями з дихальних шляхів.

Нагадаємо, за інформацією Міністерства охорони здоров'я України, епідемія дифтерії в Україні була у 1991-1998 роках. Причиною був вкрай низький рівень вакцинації дітей та ревакцинації дорослих. Тоді захворіли 20 тисяч людей, 696 пацієнтів померли.