Дятлов, Щербина, Легасов, Брюханов: Якими насправді були ключові особи Чорнобильської катастрофи (ФОТО)
З моменту найстрашнішої техногенної катастрофи в історії людства пройшло 35 років, але навколо головних дійових осіб аварії на ЧАЕС та ліквідації її наслідків і досі точиться багато міфів та чуток, особливо після виходу знаменитого міні-серіалу від каналу HBO
З моменту ядерної катастрофи на Чорнобильскій АЕС пройшло рівно 35 років, але особлива увага до історії аварії була прикута на 33 річницю в 2019 році, адже саме тоді вийшов міні-серіал "Чорнобиль" від телеканалу HBO, який створили Крейг Мейзін та Йохан Ренк.
Серіал став справжньою культурною бомбою в світовій культурі та тримався у топах переглядів декілька місяців. Чимала кількість глядачів нахвалювала витвір Мейзіна та Ренка за неповторну атмосферу, гру акторів, увагу до деталей та відтворення Радянського союзу 1986 року.
Кадр з серіалу "Чорнобиль"
Ключовими персонажами серіалу були реальні люди, які брали безпосередню участь в тих трагічних подіях, серед яких голова урядової комісії з ліквідації наслідків аварії Борис Щербина, академік Валерій Легасов, заступник головного інженера ЧАЕС Анатолій Дятлов, директор ЧАЕС Віктор Брюханов, інженери Олександр Акімов та Леонід Топтунов та багато інших. Після виходу серіалу в суспільстві точились дискусіїї щодо того, наскільки достеменно автори сценарію та режисери показали усіх вищезазначених людей.
Ми вирішили порівняти центральних персонажів знаменитого серіалу про Чорнобиль з їхніми реальними прототипами на основі книги знаменитого українського історика Сергія Плохія "Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи", де автор блискуче висвітлює історії людей, які були пов'язані із катастрофою та її наслідками.
"Антигерой" Анатолій Дятлов
Знаменитий серіал показує заступника головного інженера ЧАЕС Дятлова, який керував випробуванням, під час якого сталася катастрофа, як головного негативного персонажа історії, який начебто є одним з головних винуватців аварії на ЧАЕС. У витворі каналу HBO Дятлов, якого зіграв британець Пол Ріттер, постає у вигляді деспотичної, несправедливої, грубої та відразливої людини, а персонаж Валерія Легасова навіть висловлює думку, що Дятлов заслуговує на смерть за те, що він зробив.
Пол Ріттер у ролі Анатолія Дятлова
Насправді все було, м'яко кажучи, трошки інакше. Дятлова вважали одним із найбільш кваліфікованих спеціалістів-ядерників на ЧАЕС і був одним із перших жителів Прип'яті, куди він прибув у вересні 1937 року у віці 42 років. На момент катастрофи Дятлову було 55 років.
У Прип'яті Дятлов пройшов шлях від заступника начальника реакторної групи до заступника головного інженера. Враховуючи той факт, що і директор станції Віктор Брюханов, і головний інженер Микола Фомін не були експертами в ядерній галузі, адже прийшли на ЧАЕС після роботи на теплових електростанціях, які функціонують на вугіллі, саме Дятлов був провідник спеціалістом-ядерником на ЧАЕС.
Дятлов насправді був непростою людиною, колеги по станції зазначали, що він міг дозволити собі грубість. Він був складною людиною з власною точкою зору на кожне питання, яку ніколи не змінював перед начальством (в серіалі показано, як Дятлов погоджується на експеримент після обіцянок Фоміна, що він стане головним інженером).
Анатолій Дятлов на суді
Один зі знайомих Дятлова зазначав, що він не особливо дослухався до своїх підлеглих. Інший колега давав йому більш сприятливу характеристику та говорив, що Дятлов був суворим, але, як-то кажуть справедливим керівником: "Дятлов міг розтоптати будь-кого, хто намагався обманути, ухилитися від виконання прямого завдання, прикритися надуманними поясненнями або ж, ще гірше, приховати порушення інструкції. Більшість злилися та обурювалися, хоча водночас у глибині душі приймали справедливість таких його дій".
Дятлов був наскільки вимогливим керівником, настільки й компетентним. Ця якість скрашувала його схильність до суперечок і періодичну грубість у ставленні до підлеглих. Ті, хто знав Дятлова, цінували його почуття гумору. Також Анатолій мав феноменальну пам'ять і міг запам'ятати не лише цілі сторінки з віршами, але й технічні інструкціх, що було особливо важливим в його роботі.
Дятлова разом із Брюхановим та Фоміним засудили до 10 років ув'язнення як головних винуватців катастрофи, але до останнього дня свого життя в 1995 році він не визнавав своєї провини та бачив головну причину в недосконалості самої конструкції реактора. Він зазначав, що реактор був непридатний до експлуатації: "З таким букетом невідповідності пунктам, вимогам норматичних документів, вибух його був неминучим. Він чітким солдатським кроком йшов до вибуху", - розповідав Дятлов.
Зібраний та деспотичний Щербина
Голова урядової комісії з ліквідації наслідків аварії та заступник Голови Ради Міністрів СРСР Борис Щербина, якого в серіалі втілив швед Стелан Скарсгард, був кругловидим, трохи лисуватим чоловіком середньої статури з чорним волоссям та рішучим поглядом. Сергій Плохій у своїй книзі описує його як спокійну та уважну людину, яку поважали підлеглі.
Стелан Скарсгард у ролі Бориса Щербини в серіалі "Чорнобиль"
Щербина прибув до Прип'яті овечорі 26 квітня. Повідомлення про те, що реактор зруйновано, застало його зненацька та навіть шокувало, однак Щербина продовжував зберігати спокій та зібраність. Спочатку Щербина виступав проти евакуації міста, як і в серіалі, адже гадав, що евакуація посіє ще більшу паніку ніж звістка про евакуацію.
Він блискавично орієнтувався у такому критичному становищі та влаштував справжній мозковий штурм, під час якого він віддав наказ військовій авіації скидувати мішки з піском на палаючий реактор. Тоді ж вчені на чолі з Валерієм Легасом все ж вмовили Щербину ухвалити рішення про евакуацію Прип'яті.
Голова урядової комісії Борис Щербина
Сергій Плохій пише, що Щербина керував операцією деспотично. Відійшовши від шоку він сфокусувався на цілі та перейшов на свою залякувальну манеру управління людьми та ситуацією, сутність якої полягала в тому, щоб залякати підлеглих, змусити їх підкорятись та потім вимагати виконання нереальних виробничих завдань. Не заважаючи на цей факт, Щербині вдавалося більш менш ефективно керувати процесом ліквідації перших наслідків аварії та блискавично орієнтуватись у ситуації, він зробив усе можливе, щоб "поховати" реактор під піском та бором як найшвидше, щоб приборкати вихід радіації.
У підсумку катастрофа підірвала здоров'я Щербини та скоротила йому життя. Він помер через 4 роки після аварії на ЧАЕС — у серпні 1990 року.
Чотири місяці Легасова замість трьох тижнів
На момент катастрофи Валерію Легасову, якого в серіалі "Чорнобиль" втілив Джаред Харіс, було 49 років. Він обіймав посаду першого заступника Анатолія Олександрова, директора Інституту атомної енергетики ім. Курчатова, одного з конструкторів реактора РБМК-1000, який вибухнув у 4 енергоблоці ЧАЕС в ніч на 26 квітня 1986 року.
Джаред Харріс у ролі Валерія Легасова в серіалі "Чорнобиль"
Зазначимо, що Легасов був хіміком, а не ядерником, тому кадри серіалу, де він бездоганно володіє інформацією про роботу реактора РБМК є перебільшенням та скоріше, збиральним образом всіх вчених, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії.
По дорозі до Прип'яті Легасов встиш провести прискорений курс історії ядерних аварій для голови урядової комісії Бориса Щербини. Під час наради у місті атомників овечорі 26 квітня, Легасов благав Щербину ухвалити рішення про евакуацію людей, адже не знав, як себе поведе відкрита зона знищенного реактора.
Легасов повернувся до Москви 5 травня, але на відміну від Бориса Щербини, якого залишили на курс лікування від наслідків радіоактивного зараження, Валерія Олексійовича попросили повернутись до зони катастрофи через декілька годин, проведених ним у столиці, адже справи з ученими були складніші, ніж з кадровим потенціалом чиновників.
Валерій Легасов під час ліквідації аварії на ЧАЕС
Легасов неодноразово повертався до Чорнобиля замість проходження курсу лікування від променевої хвороби, адже вважав, що не має іншого вибору. Майже кожного дня він підіймався на вертольоті над реактором, щоб оцінювати поточну ситуацію. Загалом, Легасов, замість запланованих трьох тижнів в зоні аварії, він провів там чотири місяці. В 1986 році Легасов виступив на засіданні МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії), де виклав світові свій аналіз аварії. Саме після цього почалась опала Легасова, адже у СРСР його звинуватили у розголошенні секретних даних (в серіалі було показано, що Легасов брехав у МАГАТЕ, але розкрив правду під час суду над Дятловим, Брюхановим та Фоміним).
У підсумку Легасов дуже сильно страждав від променевої хвороби. Навесні 1987 року його не обрали в наукову раду Курчатовського інституту, після чого він намагався накласти на себе руки. У серпні 1987 року Легасов, знаходячись на лікуванні, намагався другий раз вчинити самогубство, але лікарі встигли його врятувати. Напередодні другої річниці катастрофи, 25 квітня 1988 року, Легасов презентував на засіданні Академії наук план створення ради по боротьбі із застоєм у радянській науці, але його пропозиція була відхилена. Третя спроба самогубства, яка забрала життя Легасова сталася 26 квітня 1988 року в 1:25, коли академік повісився у власній квартирі.
"Кар'єрист" Брюханов
Директор ЧАЕС Віктор Брюханов, якого у відомому серіалі зіграв Кон О'Ніл, показаний там як кар'єрист, який прагне посадового зростання та намагається зняти з себе будь-яку відповідальність. У серіалі Брюханова зобразили як негативного персонажа, але насправді це було не зовсім справедливим.
Кон О'Ніл у ролі Віктора Брюханова в серіалі "Чорнобиль"
Брюханов був у Прип'яті із самого початку та приймав безпосередню участь у будівництві ЧАЕС. Сергій Плохій зазначав, що на момент аварії Брюханов був досить стомленим та виснаженим після 15 років у місті атомників, а перспектив якогось кар'єрного зростання в 1986 році в нього не було, та й сам директор ЧАЕС не мав якихось амбіцій на момент катастрофи.
Коли Брюханов побачив зруйнований четвертий енергоблок, то одразу зрозумів, що сяде до в'язниці, адже його досвід казав про те, що вину за будь-яку аварію в першу чергу покладають на директора. Коли Брюханова затримувало КДБ у серпні 1986 року, то офіцер сказав йому, що за ґратами він буде у більшій безпеці, адже для громадськості, яка шукала козлів відпущення, колишній директор ЧАЕС був легкою мішенню.
На суді Брюханов визнавав себе винним лише за пунктом халатності, оскільки він, як керівник був неуважним до деяких речей. У підсумку колишнього директора ЧАЕС засудили до 10 років ув'язнення разом із Анатолієм Дятловим та Миколою Фоміним, тяжкість покарання шокувала Брюханова, він зазначав, що суддя виніс вирок за наказом звище.
Віктор Брюханов на суді
Адміністрація в'язниці, куди посадили Брюханова, підозрбвала, що він намагатиметься накласти на себе руки через шок від вироку. Сам Брюханов розповідав, що у ніч після вироку охоронець поставив біля його ліжка стілець та просидів там цілу ніч, щоб він нічого із собою не зробив, але, за його словам, він лише заважав йому спати.
Брюханов виявився стійкішим перед системою та не думав про самогубство. Пізніше він говорив, що нескладно накласти на себе руки, але цим ти нічого нікому не доведеш, і це ні на що не вплине. Сьогодні Брюханову вже 85 років і він продовжує жити у Києві.
У підсумку варто зазначити, що ключові персонажі Чорнобильської катастрофи та герої серіалу "Чорнобиль" дуже відрізняються від своїх прототипів у житті. Особливо це стосується Анатолія Дятлова та Віктора Брюханова, яких творці серіалу, за законами драматургії, скоріш за все, хотіли презентувати в якості головних негативних персонажів, що не зовсім відповідає дійсності. Так, в будь-якій аварії не потрібно виключати людський фактор, але головним винуватцем найстрашнішої катастрофи в історії людства, яка сталася в Чорнобилі можна назвати саме недосконалий реактор, конструкція якого і призвела до вибуху, а в більш глобальному вимірі — вся радянська система, який цей реактор створила. Чорнобильська аварія стала одним із цвяхів у труну СРСР та символів кінця агонізуючої радянської системи, у чому зазнавався навіть останній очільник Радянського союзу Михайло Горбачов. Україна й досі долає наслідки аварії на ЧАЕС, адже деякі продукти, які були викинуті атмосферу з палаючого реактора, мають період напіврозпаду в 24 тисячі років, а тому зона навколо ЧАЕС вже ніколи не буде придатною для нормального життя.
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Київ