Генплан Києва від німців і скандал навколо Совських ставків: Що назасідали депутати Київради

Під час останнього засідання знову "вилізло" питання щодо Совських ставків, які раніше хотіли забудувати висотками

Засідання Київради, що відбулось 16 травня, вчергове розпочалось із годинним запізненням - у депутатів вже увійшло це у звичку. Наприклад, цього тижня відбулось аж три поспіль засідання Київради, і усі вони розпочинались із запізненням на годину. Більшість депутатів прийшли, звісно, у вишиванках, адже 16 травня святкували день цього народного вбрання. І якщо минулі роки представники мерії надавали перевагу вишиванкам у світлих тонах, то цього року багато з них прийшли у вишиванках чорного кольору.

Для початку депутати ухвалили порядок денний, а потім розпочалась година запитань до мера. Відповіді виявилися цікавими. Так, на запитання про Генеральний план столиці міський голова повідомив, що проект розробляють київські чиновники разом з експертами з міста Лейпциг, що у Німеччині. Мер Кличко заявив, що має тісні зв'язки з керівництвом цього міста, адже Лейпциг є містом-побратимом Києва. Мовляв, там усе дуже стрімко розвивається, і потрібно брати приклад з німців. А ще очільник Києва заявив, що звернувся до фахівців з Лейпцигу, щоб уникнути різноманітних розмов стосовно того, що хтось з київських чиновників лобіюватиме якісь свої інтереси під час розробки Генерального плану Києва. Кличко обіцяє, що проект Генплану дадуть на розгляд громадськості вже влітку, а восени з документом будуть працювати вже депутати Київради.  

Один з депутатів запитав у мера, яка зараз ситуація з дитячими садками у столиці, адже кияни постійно скаржаться, що не вистачає місць, аби прилаштувати малюка у дощкільний заклад. Кличко одразу похизувався, що зараз черга до дитячих садочків складає три тисячі осіб, позаяк ще кілька років тому, за його словами, була близько 15 тисяч. Проте мер скаржиться, що багато малюків у столичних дитсадках насправді не проживають у Києві. Очільник Києва розповів, що чиновники робили моніторинг і виявилося, що у дитячих садках на околицях столиці 50% дітей не є мешканцями столиці. Начебто цих дітей щоранку привозять батьки з міст-супутників. І цей фактор створює додаткове навантаження на міські дитячі заклади.

Також депутатів зацікавило питання, чому у столиці постійно підвищується тариф на вивезення сміття з-під будинків киян, адже тільки за останній рік ця послуга дорожчала кілька разів. Проте у команди Кличка одразу знайшлися відповіді і на ці питання. Мовляв, підвищився тариф на захоронення сміття на полігоні №5, що у Підгірцях біля Києва, а тому київська влада вимушена була підвищити тариф і на вивезення сміття киян. Звісно, чиновники з мерії запевнили, що до підвищення тарифів на захоронення сміття вони стосунку не мають, адже усе це відбувається на державному рівні. Проте вже вкотре з вуст і мера, і члени його команди не дають чіткого розуміння, коли вже нарешті у столиці збудують сміттєпереробний завод. Та й самі депутати нагадали, що у місті не запроваджуються ті ж технології з роздільного збору непотребу. 

Чи не найбільш "смачним" питанням під час засідання Київради стало обговорення щодо надання статусу парку місцевості навколо Совських ставків. Спочатку до слова на трибуну запросили представника органу самоорганізації населення "Совки" Максима Юрьєва. За його переконанням, створення парку "Совська балка" не забезпечить охорону цієї місцевості від подальшої можливої забудови господарської частини парку. Тому активіст разом з однодумцями пропонує одразу створити заказник місцевого значення, а поки буде створено відповідний проект рішення, не голосувати за надання місцевості навколо Совських ставків статусу парку.

Загалом історія зі спробами забудови території біля Совських ставків розпочалась ще восени 2017 року. Тоді компанія ТОВ "Статус Інвест Інженеріг" фактично почала засипати берегову лінію цих озер будівельним сміттям.

Активні кияни здійняли справжній гвалт, і чиновникам довелося натиснути на бізнесменів, які зрештою непотріб прибрали. Тоді з Совських ставків вивезли майже півтори тисячі тонн будівельного непотребу. Проте у лютому 2018 року на сайті столичної мерії з'явилась петиція з гучним закликом терміново вирішити питання з екологічної катастрофи на Совських ставках. Мовляв, водойми ніхто не доглядає, а подекуди в них навіть зливають каналізаційні нечистоти. Здавалося б дуже гарна петиція, але проблема в тому, що в даній петиції серед кількох пунктів було також прописано, що потрібно підтримати так званий ДПТ (детальний план території, якими лобі забудовників "пропихують" потрібні рішення в обхід Генплану столиці) в межах вулиць Кіровоградської, Проектної та проспекту Лобановського. Автор петиції переконує, що згідно цього ДПТ Совські ставки мають бути перетворені на "паркову і житлово-громадську зону із розвиненою соціальною інфраструктурою, а також школою і трьома дитсадками". От тільки за цією райдужною картинкою насправді приховується зведення чергового житлового мікрорайону, в яких "соціальна інфраструктура" – лише така собі "подачка" і додаток до нових житлових комплексів, головне ж – квадратні метри на продаж, яких тут хочуть набудувати чимало. Адже проектом передбачене будівництво пари десятків висотних будинків і, що найцікавіше, для цього мають бути засипані ті самі Совські ставки, принаймні, існуючі, за які начебто так вболівав автор петиції Руслан Гончаров.

І ось під час засідання Київради, 16 травня, в процесі обговорення створення парку на території Совських ставків на трибуну викликали саме цього Руслана Гончарова, який і створив скандальну петицію на початку 2018 року. Тепер він виступає ледь не ініціатором створення парку - який, нагадаю, тільки ускладнить ситуацію зі ставками. Каже, що усі останні 20 років цю місцевість цілеспрямовано знищували і тільки статус парку усе виправить. Нагадаємо, в залі засідань були депутати, які запропонували створити одразу заказник місцевого значення, а це фактично унеможливить будь-які, навіть теоретичні, спроби щось тут будувати. Втім, у того ж секретаря Київради Володимира Прокопіва виникло питання, чи можна спочатку надати Совським ставкам статусу парку, а потім заказника. Начебто юристи кажуть, що така покрокова схема можлива. Але у залі серед депутатів визріла думка, що не потрібно усе це перетворювати у бюрократичний механізм, а просто підготувати проект рішення про заказник місцевого значення. А то спочатку можна поділити територію навколо Совських ставків на десять частин і надати усім їм статусу скверу, а потім вже надати статусу парку, а вже потім заказника. Мовляв, навіщо усе це потрібно, якщо можна одразу прийняти "залізне" рішення і назавжди захистити цю місцевість від можливих зазіхань забудовників.

Зрештою депутатам запропонували все ж голосувати поки за надання статусу парку території навколо ставків, але цей проект рішення не набрав потрібної кількості голосів. Хоча після цього головуючий на засіданні Володимир Прокопів запевнив автора ініціативи Руслана Гончарова, що на наступних засіданнях цей проект рішення знову винесуть на голосування, а попередні консультації між депутатами допоможуть в ухваленні рішення.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Київ

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook