Гонтарева підставила щоку під удар від соратника Януковича

Національний банк України продовжує боротьбу з банками, яких він визнав "нежильцями", а таких за минулі пару років назбиралося чимало. Два дні тому, 12 липня, у відомстві Валерії Гонтаревої поставили черговий жирний хрест на банку "Михайлівському": відкликали ліцензію і ухвалили рішення про ліквідацію установи, повідомивши про це на офіціальному сайті НБУ. Втім, вчора начебто відбулася й інша значна подія, але протилежного напрямку: УкрІнБанк отримав на свою користь чергове рішення Київського апеляційного адмінсуду про визнання незаконною постанови НБУ щодо несплатоспроможності "Укрінбанку".

"Укрінбанк", власником якого вважають луганчанина Володимира Клименка,  пов'язаного з колишнім "господарем" Луганщини та главою регіоналів у Верховній Раді Олександром Єфремовим, позиціонував себе як перший комерційний банк України. Інформаційно він "гримнув" рік тому, коли тихої липневої ночі був обстріляний з гранатомету. Втім, по-справжньому чорні дні в нього почалися у грудні, коли Нацбанк ввів в установу тимчасову адміністрацію. Почалися судові справи, і 16 березня Окружний суд Києва визнав дії Нацрегулятора незаконними. Але вже 22-го Нацбанк, попри вимоги надати позивачу 95 днів на відновлення сплатоспроможності, оперативно відізвав у нього ліцензію і оголосив про ліквідацію установи.

На сайтах НБУ чи Київського апеляційного суду повідомлень про найостанніше рішення знайти не вдалося, але сьогодні в ЗМІ промайнула новина про те, що Фонд гарантування внесків (який діє у зв'язці з НБУ) подав касаційну скаргу на рішення Апеляційного адмінсуду щодо скасування ліквідації "Укрінбанку". А біля будівлі самого "Укрінбанку" на Кудрявському узвозі вдень можна було спостерігати кількох правоохоронців та людей, що заповнювали якісь документи. Сам банк виявився наглухо зачиненим. На дверях – оголошення про те, що він та Укрбізнесбанк, який орендує приміщення в тій же будівлі, 14 та 15 липня не працюють "з технічних причин".

Як вдалося з'ясувати depo.ua, біля банку були представники нового правління в супроводі адвоката, яких всередину, зрозуміло ж, не пустили. Проте, за їхніми словами, біля будівлі їх зустрів десант з двох-трьох десятків підозрілих пенсіонерок, які не змогли пояснити мети свого перебування і дуже скоро були відведені невідомими молодиками. У самій будівлі нікого не було – персонал був розпущений днем раніше, тож все спілкування велося через домофон з охоронцем, який сказав, що начальство нікого пускати не дозволило, трубку не бере, зв'язатися з ним неможливо.

Представники "Укрінбанку" кажуть, що на момент вводу тимчасової адміністрації ситуація в банку ще не була критичною, і Нацбанк почав їх "чавити" передчасно. Банк був попереджений, йому був даний час, Нацбанк завів в установу свого куратора – процедура була витримана, банк шукав інвестора і начебто вже навіть його знайшов. "На той час були банки з гіршими показниками, їх чомусь не ліквідували", - скаржаться в банку. Кажуть, що діятимуть виключно за законом, але остерігаються, що час діятиме проти них, і поки вони шукатимуть способів потрапити до будівлі, нинішні хазяї встигнуть там знищити документи та цінності.

Наразі це лише одна з багатьох бізнес-суперечок, за якими пересічний українець, якщо він не є вкладником проблемної установи, не стежить, мовляв, пани б'ються – хай хоч передусяться. Але в даній ситуації цікавий сам прецедент, який може мати для Нацбанку більш далекосяжні й масштабні наслідки. Можна ж, звісно ж, розводити конспірологію про те, як саме акціонерам "Укрінбанку" вдалося переконати суди у своїй правоті, але в даному випадку важливіше інше: за першою "ластівкою" можуть бути й інші, хто відвоює своє у нацрегулятора. І це на тлі того, що діяльність голови НБУ та її відомства в банківській сфері і до того викликала чимало запитань, а її методи "зачистки" банків – тим більше. При цьому зупинятися Гонтарева, схоже, не збирається, але, що красномовно, відмовляється коментувати "банкопад", відверто "з'їжджаючи" тему. Окрема тема – хто, як і на чию користь "чистить" банки, і чи має зиск з цього – і який – сама голова НБУ.

Перша перемога банку над Нацбанком – це, все ж таки, прецедент, за яким може послідувати вал інших подібних справ, в яких нацрегулятор програє. Просто тому, що десь поспішив, недооцінив, недотримався всіх номінальних вимог законодавства. Що ж, гру в силу можна вважати успішною. Настає час гри в законність, і тут у відомства Гонтаревої можуть бути дещо інші результати.