Історія з життя: Як пережити поїздку у київській маршрутці для свиней

Ця історія трапилася зі мною ще на початку квітня.

Одного буднього вечора я їхав з коханою додому. Вирішили скористатися послугами маршрутки № 598Д, що курсує від Лук`янівки на Троєщину.

Зайшли у салон мікроавтобуса, заплатили гроші за проїзд і почали шукати вільні місця. Аж раптом в мене почали вилазити очі з "орбіт" від побаченого. Переді мною були розташовані два сидіння без спинок!

Одразу в голові закрутилося: ну, вже взагалі ці перевізники знахабніли. Я ще розумію, коли зламалося одне сидіння під час рейсу, але от два одразу...

Втім, перевізник мабуть, вирішив не берегти мої очі. Пройшовши у шоці далі по салону, я побачив ще одне сидіння без спинки.

Знаходимо нормальні місця і вирушаємо. Пасажири відходять від сидінь-"калік" як чорт від ладану.

Втім, буквально через хвилин 15 стомлені після важкого робочого дня пасажири почали сідати на... "табурети".

Зі сторони це виглядало якимось знущанням над людьми. 

А я вже чекав, коли ми доїдемо до кінцевої зупинки, щоб подискутувати з водієм. 

І от цей момент. Підходжу до шофера. Далі - наш діалог.

- А цей автобус взагалі проходить якесь технічне обстеження перед виїздом на лінію? - запитую у нового "товариша".
- Ви стосовно сидінь? Та сьогодні вже люди про це казали... Після зміни усе відремонтуємо - буде як новий. Просто усі вони сьогодні чомусь зламалися.
- Вибачте, ви возите людей, а не тварин. Не треба мене мати за дурня і розповідати, що одразу зламалися три сидіння.
- Парєнь, ти хочеш мені нерви потріпати на кінець зміни?
- Я хочу отримувати адекватні послуги, а на ваші нерви мені начхати.
- Йди до начальства і скаржся там. Мені воно не потрібно.

Як вам таке спілкування?
Вийшовши з автобусу, я швиденько записав номер маршрутки у мобільний телефон - ВВ3719...

Отакої, на столичних маршрутах катаються автобуси з Луганська. Виникає питання - своїх "скотовозів" мало у столиці, щоб ще й залучати луганські? Я розумію, як би цей автобус був на порядок комфортніший за місцевий. А так...

Буквально у той самий день я написав скаргу у Контактний центр міста Києва, який опрацьовує усі проблеми киян і потім "трусить" по ним профільні департаменти мерії столиці. У зверненні "смачно" усе описав.

Потім почав чекати, коли чиновники піднімуть мені настрій. Не підняли.

Аж через три тижні я отримав відповідь з цього контактного центру. Виявилося, що обслуговує маршрут № 598Д таке собі ПП "Універсал-Транс".

Чиновники зі Служби перевезень у листі розділяють моє занепокоєння станом якості перевезень у маршрутках. Вони повідомили мені, що маршрутки кожного ранку проходять перевірку технічного стану, а в разі виявлення якихось недоліків, автобус на лінію не допускається.
Допускається, шановні чиновники з мерії! Ще й як допускається.

Далі у листі столична влада, по суті, починає грати на боці перевізника, який просто знущається зі своїх пасажирів. От витримка з цього листа: "Слід взяти до уваги, що є деяка категорія пасажирів, яка в порушення вимог Правил надання послуг, розпиває напої, приймає їжу, лускає насіння на підлогу, розмовляє гучно по мобільному телефону, перебуває у нетверезому стані, пошкоджує сидіння, робить непристойні написи та інше, забувши що під час своєї поїздки пасажир знаходитися у загальному місці для користування транспортом, тому перевізник не завжди в змозі протягом робочого дня проконтролювати санітарний стан транспортних засобів на маршруті".

Мабуть, перевізнику дууууже важко зайти у салон і подивитися чи усе там добре. А якщо на сидіння хтось наблював? Немає тут нічого незвичайного, адже комусь з пасажирів може стати зле під час руху у нелюдських умовах, які є в столичних маршрутках.

Разом з тим, начебто керівництво перевізника вирішило відремонтувати свій "скотовоз" з номером ВВ 3719.
А от водію, який мене ледь не "покрив" матом, оголосили лише догану. 

Насамкінець, представники Контактного центру запитали чи виконали вони моє звернення?

Написав їм, що не виконали. Мене не влаштовує, що я змушений їздити у маршрутках в які навіть свиней соромно заводити. Не вірю у те, що за день можуть одразу зламатися три сидіння у салоні автобусу. Та навіть не це мене найбільше вразило. Здивувала поведінка безкультурного водія, який не вміє спілкуватися з пасажирами. На прості і доречні зауваження щодо якості обслуговування, той водій відповів так наче я прийшов до нього додому, заліз у його холодильник і з`їв його ковбасу. Думаю, ще б пару хвилин нашого спілкування і шофер нагнув би мені такихматюків...

Втім, подібні водії, яким у кращому випадку крутити хвости свиням, мабуть, є обличчям більшості компаній-перевізників у столиці.

А потім ці перевізники будуть розповідати, що вони вимагають підвищення тарифів на проїзд.
Хоча, дивлячись правді у вічі, це пасажирам повинні доплачувати за те, що вони користуються маршрутками-"скотовозами". За стрес.

P.S. Пройшло вже більше місяця після мого останнього спілкування з Контактним центром. Мабуть, у мерії вирішили, що моя проблема вирішилася простою відпискою. 

Більше новин про життя столиці читайте на kyiv.depo.ua.