Прокляття потопів у Києві: Чому у "великій воді" винні рельєф міста та чиновники

Кияни вже збились з рахунку, скільки злив у столиці закінчуються масштабними підтопленнями вулиць. Проте експерти дають невтішні прогнози на майбутнє
 

Прокляття потопів у Києві: Чому у "велик…

Злива, що обвалилась на столицю 29 липня, знову призвела до масштабних підтоплень. Це вже стало такою собі поганою традицією для Києва. І якщо підтопленнями біля станцій метро "Дорогожичі" та "Лівобережна" вже нікого не здивуєш, то справжнє озеро на вулиці Богдана Гаврилишина неподалік станції метро "Політехнічний інститут" – це вже з нової "серії". Води тут було по пояс, не менше. 

Зазначимо, що фактично під перехрестям вулиць Богдана Гаврилишина та Віктора Ярмоли протікає струмок Піщаний, який вже давно закутий у колектор. Загалом подібних підземних річок у столиці налічується майже сотня. У коментарі Depo.Київ столичний краєзнавець та дігер Кирило Степанець розповів, що саме такі підземні річки-колектори й поглинають майже усю воду, що утворюється на вулицях після злив. Але проблема в тому, що майже 70% площ цих колекторів потребують масштабної розчистки.

"Наприклад, струмок Піщаний є досить вузьким, але й він наполовину забитий піском та різноманітним сміттям, а тому вода не може на повну потужність протікати через нього. Був би цей підземний струмок повністю розчищеним, навряд чи б на перетині вулицm Богдана Гаврилишина та Віктора Ярмоли під час злив спостерігався справжній потоп", – додав дігер.

Також існує проблема в тому, що багато столичних колекторів-річок будували у різні часи. Кирило Степанець каже, що бувають випадки, коли закінчення колектору може бути ширшим ніж його початок, а усе має бути навпаки.   

Директор "Інституту міста" Олександр Сергієнко у коментарі Depo.Київ розповів, що теоретично можна зробити зливову систему, яка буде витримувати будь-яку зливу. "Через кожні кілька метрів встановити зливоприймачі і прокласти труби діаметром не 300 мм, а, наприклад, 3000 мм. Тоді така система витримає будь-яку зливу. Але вона потрібна буде лише раз на кілька років, а кошти на її облаштування будуть величезними. Тому таке будівництво немає ніякого сенсу", – додав експерт.

Крім цього, не слід забувати про те, що на підтоплення впливає також хаотична забудова міста. Depo.Київ вже писав, що навіть у мерії назвали хаотичну забудову причиною постійних затоплень біля станції метро "Лівобережна". Мовляв, навколо цього місця останні 10-12 усе забудовували висотками, а про підземну каналізацію ніхто не подбав. Олександр Сергієнко підтверджує, що будь-яка забудова збільшує площу збору води. "Там де був сквер з травою, уся дощова вода йшла у землю, а тепер на місці скверу висотка, з якої вода стікає на бетон і подітись їй немає куди", – пояснив директор "Інституту міста".  

У свою чергу, колишній очільник столиці Іван Салій у коментарі Depo.Київ зауважив, що місто розвивається, і тих самих заасфальтованих зон у Києві тільки більшатиме. "Нічого поганого в цьому немає. Просто потрібно правильно організовувати водовідведення з вулиць, а не збирати величезні калюжі та озера. Зливи були, є і будуть, а ніхто навіть не думає виправляти те, що свого часу по усьому місту "начудили" будівельники. Ви подивіться на площу Перемоги. Скільки там можна кататись машинам у воді під час злив, якщо поруч розташована річка Либідь? Там неорганізоване водовідведення. Проблема ця там вже більше десяти років, і ніхто нічого не робить", – каже Салій.

За його словами, на площі Перемоги просто потрібно прочистити зливоприймачі, а потім по спеціальних системах "вивести" воду звідти до річки Либідь. "Там усе забудовано безсистемно і заасфальтовано, а воді немає куди подітись. Один раз запланувати реконструкцію цієї площі і усе. Це не настільки витратно для бюджету міста, але у влади в пріоритеті місток через Володимирський узвіз", – розповідає колишній очільник Києва.   

Проте на думку києвознавця Кирила Степанця, навіть якщо розчистити усі колектори столиці, підтоплень на вулицях не уникнути. "Звісно, ці підтоплення стали б меншими, адже уся дощова вода так чи інакше потрапляє у річки-колектори, але у Києві дуже складний рельєф. Тому під час злив вода все одно буде накопичуватись в тому чи іншому місці. Проте це не будуть такі потопи, як зараз, якщо усе все ж таки розчистити", – резюмував києвознавець.

Отже, можна зробити висновок, що столичним комунальникам і очільникам міста є ще багато над чим працювати. Замість цього ледь не щотижня чиновники розповідають киянам про те, що системи зливоприймачів працюють на "відмінно", і вода буде швидко сходити під час злив. Виникає тоді логічне запитання: якщо усе так добре, то чому навіть під час короткочасної зливи половина Києва нагадує озеро? До того ж, останні роки склалась така ситуація, що під час будівництва тих самих висоток забудовники просто "врізають" свою зливову каналізацію до вже існуючих систем, які і так у багатьох випадках перебувають у кепському стані. Коли ж заходить про перекладку підземних комунікацій, у чиновників, як завжди, одна відповідь – немає грошей. А значить, підтоплень не оминути. Поки воля до змін і гроші не з'являться.           

Всі новини Києва читайте на Depo.Київ

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme