"Хрущовки" – на вихід: Як у Кличка вирішили реанімувати проект "папєрєдніків"

Нещодавно Depo.Київ знімав сюжет про так званий "німецький квартал" біля станції метро "Чернігівська". В рамках проекту "Київ суворий" ми розповідали про місцеві будинки, яким вже близько 70 років. Зараз цей квартал поступово зносять і на його місці зводять сучасні висотки на 25 поверхів. Проте у багатьох районах столиці також є дуже старі будинки, які в народі називають "хрущовками". Цим будинкам вже близько 60 років і більшість з них перебуває у дуже поганому стані.

На одному з останніх засідань Київрада прийняла рішення, згідно з яким має бути проведена інвентаризація застарілого житла міста. Попередньо чиновники кажуть про дев’ять мільйонів квадратних метрів такого житла, а це шоста частина від усіх будинків столиці. І левову частку з цих дев’яти мільйонів "квадратів" складають саме "хрущовки". Вже після інвентаризації, яку мають провести протягом кількох місяців, чиновники вирішать, як проводити реконструкцію або реновацію цього житла.

Проте питання "хрущовок" вже неодноразово підіймалось у мерії. Наприклад, розмови про початок реконструкції або знесення старих будинків почалися ще в середині 2000-х років. Навіть були пропозиції розпочати цей проект у 2008 році, але того року прийшла світова фінансова криза і у бюджеті столиці на "хрущовки" грошей просто не було. Останній масштабний процес у питанні старих будинків був також влітку 2011 року. Тодішній голова КМДА Олександр Попов хотів, щоб реалізацію проекту зі знесення старого житла і будівництва на його місці нових будинків взяли на себе приватні інвестори. Мовляв, за бюджетні кошти столиці це зробити було неможливо. Тоді чиновники хотіли запустити пілотний проект зі знесення "хрущовок" на вулицях Маршала Гречка та Стеценка. Начебто цим проектом тоді зацікавився іноземний інвестор. У мерії навіть обговорювали можливу систему з відселення мешканців старих будинків. Хотіли звести одну висотку і в неї переселити людей із "хрущовок". Після цього мали знести усі старі будинки і на їхньому місці збудувати десятки висотного житла. У 2011 році усе це було вкрай вигідно, адже собівартість будівництва одного квадратного метра житла оцінювалась у 500 доларів, а продавали квартири вже по 1500 доларів за "квадрат". Втім, з того часу минуло вже вісім років, а пілотний проект зі знесення старого житла на вулиці Маршала Гречка ніхто так і не запускав. Тутешні будинки зводили ще в середині 60-х років минулого століття, і зараз їм вже більше 50 років.

Читайте також: Шостий опалювальний сезон Кличка: Як киян зігрівали протягом каденції мера-боксера

Тепер у мерії вирішили вчергове повернутися до теми "хрущовок". В нещодавньому інтерв’ю радіостанції "Новое время" мер Кличко заявив, що будинки, яким вже по 50 і більше років, за сучасними стандартами, не витримують жодної критики. Очільник столиці, як і його попередники, теж вважає, що на місці "хрущовок" можна зводити нові будинки і давати в них квартири людям, які жили в старих.

"В законі вказано, що повинні видати нове житло усім, хто прописаний у квартирі, яка знаходиться у "хрущовці". Але нам потрібно давати нове житло тільки тим людям, які дійсно там проживають. Люди йдуть на хитрощі і в одному старому будинку може прописатися декілька тисяч осіб, які хочуть отримати нове житло", – каже Кличко.

Звісно, чиновників з КМДА така ситуація не влаштовує, адже тоді потрібно сотні квартир, щоб "розселити" одну "хрущовку", а вирішення питання зі застарілим житлом стане просто "золотим" для мерії. Тому столична влада готова подати до Верховної Ради законопроект, який дозволить замість квартир у "хрущовках" давати людям нове житло з коефіцієнтом.

"Зараз йде мова про коефіцієнт 1,5. Наприклад, за десять квадратних метрів житла у старому будинку є можливість отримати 15 "квадратів" у новому", – заявив мер столиці.

Зазвичай стандартна однокімнатна квартира у "хрущовці" має площу 30 квадратних метрів. Тобто, у новобудові власник, якого відселятимуть зі старої квартири, може претендувати на 45 "квадратів". А це вже може бути дуже простора однокімнатна квартира, адже двокімнатних квартир з таким метражем зараз вже не зводять. В той самий час власник двокімнатної квартири у "хрущовці" метражем на 45 "квадратів" може отримати житло майже на 70 квадратних метрів у новобудові. Це буде дуже простора двокімнатна квартира. Мабуть тільки нерозумна людина не погодиться на такі умови. Проте й тут не усе так просто. Зазвичай у "хрущовках" проживають далеко не багаті люди, а квартира у новобудові здаватиметься, як кажуть, з "голими" стінами. І щоб зробити хоч мінімальний ремонт у такій квартирі, новий мешканець-"відселенець" має викласти не один десяток, а то й не одну сотню тисяч гривень. Чи є такі гроші у більшості мешканців "хрущовок"? Питання риторичне. Звісно, у старому будинку комунікації "дихають на ладан", але усе вже обжите у квартирі. Також дуже важливим питанням буде, куди саме відселятимуть власників квартир у "хрущовках", які підлягатимуть знесенню. Далеко не факт, що нові квартири люди отримають у тому ж кварталі, або навіть у тому ж районі. Наприклад, деякі мешканці "німецького кварталу", який зносять біля станції метро "Чернігівська", кажуть, що їм пропонували нові квартири зовсім в інших місцях, а не у висотках, що зводяться замість старого кварталу. Тому виходить, що не усі погоджуються на такі умови, адже людина все життя прожила, скажімо, біля станції метро, а переселяти її хочуть зовсім в інше місце.

Як бачимо, питання з "хрущовками" є дуже делікатним і вирішуватиметься воно явно не протягом кількох років. Той самий "німецький квартал" почали зносити майже десять років, але досі на його місці є будинки, яким вже навіть більше 70 років. Крім того, чиновникам потрібно буде визначитись, хто саме зноситиме старі будинки і будуватиме нові. Наприклад, біля станції метро "Чернігівська" усім цим займається комунальне підприємство "Житлоінвестбуд-УКБ". Але тут мова йде лише про кілька десятків будинків. Зовсім інше питання – знести сотні, а то й тисячі "хрущовок" і на їхньому місці звести нові висотки. Комунальники самотужки можуть просто не подужати такий проект.