Ключі від сховища: Чи готові столичні укриття до можливого нападу Росії (ФОТОРЕПОРТАЖ)

На тлі нарощування Росією військового угруповування на кордоні з Україною, багато міст України, зокрема і Київ, знову готують сховища для захисту своїх мешканців. Depo.Київ дізнавалося, у якому вони стані та що обов'язково має бути в укритті

Катерина Ейхман

З 2014 року, коли Росія розпочала військову агресію проти України, на стінах українських міст почали з'являтися написи червоною фарбою "укриття". Останніми тижнями на тлі нарощування Росією кількості військ на кордоні з Україною і плануванням, за даними української розвідки та джерел іноземних ЗМІ, масштабного наступу у січні-лютому 2022 року, ці написи на восьмому році війни знову стали актуальними.

Столична влада активно перевіряє укриття, проводить роз'яснювальну роботу та оновлює мапу захисних споруд. У двох таких укриттях побувала фотокореспондентка Depo.Київ.

На сьогодні у Києві є понад 500 категорованих сховищ, які передбачені для працівників компаній, що мають працювати в особливий період, зокрема у випадку обстрілу, а також – 4,5 тисячі об'єктів подвійного використання. До останніх належать підвали та напівпідвали житлових будинків, підземні станції метрополітену, підземні паркінги та підземні переходи. Вони призначені для захисту цивільного населення.

Більшість сховищ і укриттів зараз зачинені. І це не недбалість, як декому може здатися, а навпаки – це робиться для того, аби підготовлене укриття і надалі перебувало в належному стані, щоб його не розгромили вандали, туди не скидали сміття, не складали речі, якщо це підвал багатоквартирного будинку, тощо. У випадку надзвичайної ситуації – обстрілу чи бомбардування – протягом 15 хвилин після сирени усі сховища та укриття мають бути відчинені.

Одне з відвіданих сховищ розташоване за адресою вулиця Кибальчича, 13-б, у будівлі ЖЕД-409. Воно призначене якраз для працівників ЖЕДу. Начальник останнього Олександр каже, що жодної паніки серед їхніх працівників немає, бо українські кордони добре захищені. Навіть жартує: "Якщо щось дійсно трапиться, то куди я втечу – у мене ключі від сховища".

Вхід в укриття – через задній двір будівлі, в якій, окрім ЖЕДу, розташована бібліотека і приймальня одного з депутатів Київради. Звичайним громадянам, як мінімум, буде незручно туди дістатися. Загалом сховища призначені виключно для захисту працюючої зміни підприємств і розташовані переважно у промзонах і на підприємствах. "Пересічному мешканцю використовувати такі сховища незручно, – каже директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук. – Зручно використовувати ті об'єкти, які розташовані поруч з місцями, де людина працює, живе, поруч з громадським транспортом".

Сховище розраховане на 350 людей і, на відміну від об'єктів подвійного призначення, там можна перебувати не три години, а до двох-трьох діб. Сходи униз ведуть до важких металевих дверей, за дверима – іще одні. 

Всередині сховище досить просторе, на кілька кімнат, які навіть розділені на зони – нарадча кімната, зона відпочинку і зона прийому їжі. Це сховище було збудоване на початку 1980-х років за загальним стандартом.

У зоні відпочинку стоять кілька максимально примітивних двоярусних, якщо можна так сказати, ліжок. На люкс, звісно, не тягне, але в умовах, наприклад, бомбардування згодяться. 

Обов'язково у сховищі є санвузол, тут він навіть розділений на чоловічий і жіночий. 

Поруч з санвузлом – дві невеликі кімнатки. Одна з них веде до іще одного виходу. Поруч з виходом на всяк випадок висить табличка "сховище заповнено". На запитання, як контролюватиметься кількість людей у сховищі, працівники підприємства говорять, що воно ж якраз на них і розраховано, а зайвий сюди навряд чи хтось потрапить.

У сусідній кімнаті обладнана система вентиляції, завдяки якій в тому числі є можливість перебувати у сховищі кілька діб. Тут же стоять великі дерев'яні ящики з медикаментами.

Також у сховищі є баки з питною водою, запас якої складає 450 літрів.

Може здатися трішки несправедливим, що на підприємствах – повністю облаштовані сховища, а для цивільного населення є лише підвали та метрополітен. Але обстріли не тривають по кілька діб, зазвичай їхня тривалість якраз складає дві-три години. А якщо у місті ведуться постійні бойові дії, тоді уже відбувається евакуація населення.

Набагато більше у Києві саме об'єктів подвійного використання. Такі укриття передбачені для перебування до трьох годин. До них набагато менше вимог: там має бути освітлення, вентиляція та якийсь елементарний санвузол, яким може бути навіть... відро. 

Ми побували в укритті-підземному паркінгу у Деснянському районі. На щастя, місцевих мешканців, санвузол там порівняно пристойний.

Паркінг відкритий постійно, там навіть є окрема невеличка кімнатка з телевізором, у якій постійно перебуває черговий. А ще в укритті-паркінгу живе своєрідний талісман – маленька чорна кішка Муся. Працівники чергового пункту ревно стежать за тим, аби вона не втекла.

Це укриття призначене для усіх громадян. Воно розташоване поруч з будівлею Деснянської РДА, проте в адміністрації є свої підвали та укриття. У випадку надзвичайної ситуації тут можуть знайти прихисток мешканці навколишніх будинків та люди, які просто на момент, коли запрацювала сирена, проходили повз.

Таке укриття розраховано близько на 250 людей. Втім, знову ж таки, обліку ніхто не вестиме і 251-шу людину з-під землі не виженуть. "Якщо трапиться обстріл, ми можемо спокійно усі поруч досить щільно стояти", – говорить начальник управління з питань цивільного захисту Деснянського району Микола Бойко.

Основний плюс цього укриття – міцні бетонні перекриття стелі, які можуть витримати досить велике навантаження.

В кімнатці чергового, окрім телевізора і шахів, є невеликий диванчик і аптечка. "Якщо буде ховатись вагітна жінка, чи людина, якій дуже важко стояти, є можливість, принаймні присісти, – розповідає Микола Бойко. – В аптечці є усі необхідні медикаменти для першої допомоги у випадку чого".

За словами Романа Ткача, на сьогодні у столиці з п'яти тисяч сховищ і укриттів не готові до використання 19% – завалені сміттям, затоплені, потребують ремонту тощо. Велика проблема з потенційними укриттями, які перебувають у приватній формі власності: "Ми маємо три основних форми власності: державна, комунальна і приватна. Якщо з державною і комунальною ми можемо знайти порозуміння і важелі впливу на утримання таких сховищ, то ми маємо певні проблеми з приватною власністю. В об'єктах подвійного використання – в підвальних та напівпідвальних приміщеннях розташовані магазини, перукарні, банки що завгодно. Ми доводимо до відома власників, що в разі, якщо буде задіяний сигнал цивільного захисту "увага всім", тобто в місті завиють сирени, вони повинні відчинити двері і надати вільний доступ для захисту мешканців міста". 

Але, на жаль, інших важелів впливу на такі об'єкти міська влада не має і лишається лише сподіватись, що у випадку надзвичайної ситуації, вони дійсно відчинять свої двері.

Фото: Катерина Ейхман

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Київ