Заливні луки Дніпра і древня стоянка мамонтів: Які заповідні зелені зони може втратити столиця
Два унікальні природних об'єкти у столиці, Протасів Яр та екопарк Осокорки, можуть зникнути через забудову
Важко посперечатися з тим, що місто має розвиватися. Але якщо для більшості розвиток міста – це створення нових туристичних локацій, розвиток інклюзії, інфраструктури, створення культурно-освітніх просторів тощо, то для забудовників, принаймні для столичних, розвиток міста означає черговий житловий комплекс-мурашник. Звісно, без ЖК і спальних районів мегаполісу обійтися важко, адже у Київ щороку приїжджає усе більше людей. Але часто новобудови зводяться незаконно і у вкрай варварський спосіб – на місцях зелених зон, якими столиця і так не особливо може похизуватися.
Через недостатню кількість зелених насаджень – серед инших чинників – Київ із року в рік лідирує у рейтингах найбільш забруднених міст планети. На те, щоб виростити новий парк або хоча б сквер, потрібні роки. Тож точно не варто нехтувати уже існуючими, особливо, коли вони природні, заради нових бетонних коробок, де вікна виходять на сусідів.
У Києві досить багато скандальних забудов, багато парків і лісів уже не врятували. Depo.Київ розповідає про два унікальні природних об'єкти у столиці, які місто може також втратити в осяжному майбутньому.
Протасів Яр
Напевне, важко знайти киянина, який не знає про Протасів Яр. Взимку це улюблене місце відпочинку, адже тут розташовий гірськолижний спортивний комплекс, де можна покататися на сноубордах, навіть якщо погода не тішить снігом.
Але не лише цим унікальний Протасів Яр. Ц історична місцевість простягається вздовж Батиєвої гори. В часи пізнього палеоліту в урочищі Протасів Яр були стародавні первісні поселення мисливців, а неподалік – стоянка мамонтів.
Сучасна вулиця Протасів Яр розташована між двома горами, з яких відкриваються гарні краєвиди. У день зйомки, щоправда, на складах, розташованих поруч з лікарнею Амосова, спалахнула пожежа, тому дим трохи псує панораму.
Для місцевих мешканців Протасів Яр – улюблене місце для прогулянок, вигулу собак та відпочинку на природі. Підлітки навіть облаштували в Яру тарзанку. По суті, це просто ліс площею у 30 гектарів прямо у центрі міста.
Але усе це стало можливим лише завдяки небайдужості громади. Ще у 2007 році, за керівництва Леоніда Черновецького, Протасів Яр, позначений у Генеральному плані столиці як зона зелених насаджень, був переведений у статус земель житлової забудови. А дніпровська компанія "Дайтона Груп" вирішила звести тут три сорокаповерхівки. Хоча дозвіл вони отримали лише на зведення 16-поверхових будинків.
У липні 2018 року забудовник отримав дозвіл на перший етап будівництва – контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою, тобто на зведення парканів і проведення підготовчих робіт. Забудовник почав вирубку лісів, що обурило громаду, і після численних скарг ДАБІ видало припис про заборону будівництва у зеленій зоні, але забудовник скасував її через суд – у вересні 2019 року. Більше того, він через суд змінив містобудівні норми та обмеження щодо висотності. Але уже у 2020 році, за позовом громади, обидва ці рішення були скасовані.
Не обійшлася боротьба за Протасів Яр і без сутичок і залякувань активістів. Сьогодні про боротьбу там нагадує лише банер "Боротьба посилюється" та невеличка споруда забудовника, за якою колись був розташований будівельний паркан. Будівлю цю лишили як трофей і, якщо придивитися, там можна прочитати слова "Продаж квартир".
Як розповів один із активістів, другу гору також планували забудувати, уже інший забудовник. Там мали повністю вирубати ліс та звести новий житловий квартал.
У 2020 році Київрада повернула Протасовому Яру статус зеленої зони. Втім, розслаблятися зарано. Судові процеси досі тривають і, за прогнозами, голови ГО "Захистимо Протасів Яр" Романа Ратушного, триватимуть ще близько п'яти років.
Екопарк Осокорки
Ще один унікальний природний об'єкт в межах Києва – екопарк "Осокорки". Осокорки – мабуть, один із найбільш щільно забудованих районів Києва, навіть з 25-го поверху тут не можна розгледіти обрій за висотками. І по сусідству з ними розташовані 400 гектарів природного парку – з лісом, озерами та луками.
У день зйомки луки були затоплені через рясні дощі, що в цілому йде парку на користь – менше відбувається пожеж. А навесні загоряння тут часта справа: причини банальні – викинутий недопалок, непогашене багаття або ж підпал від тітушок забудовника.
Окрім підпалів, раніше забудовник звозив сюди сміття. Це робилося для того, аби показати цю місцевість захаращеною, мовляв, що ви тут збираєтеся захищати. Але активісти вправно гасять пожежі та проводять толоки. Зокрема, за 2020 рік з екопарку було вивезено 500 тонн сміття.
Уже кілька років поспіль громада екопарку має свою негласну патрульну службу. Бо загроза пожеж – лише "одна із". Крім неї є ще загроза незаконного збору рослин. Наприклад, наприкінці травня – початку червня тут починає цвісти сибірський півник, який обривають, а потім продають біля метро. Третя загроза – браконьєри, які тут полюють попри те, що парк розташований в межах міста.
Унікальним парк робить також і фауна. З тварин тут проживають, видри, зайці, лисиці і навіть косулі. Також на території екопарку налічується понад 200 різних видів птахів, багато з яких червонокнижні. Активісти екопарку розповідають, що навіть мають свій пул елітних бьордвотчерів, які приїздять сюди робити спостереження і фото птахів.
Дикий голуб
Перша спроба забудови екопарку була ще у 2005–2006 роках біля озера Небреж. Тоді громада зруйнувала та спалила паркан забудовника, і він відступив. Про нього тепер нагадує лише так звана "київська пустеля": екопарк – на 10 метрів нижчий за житлові масиви, і для забудови його намивають піском.
У 2009 році, знову ж таки, за мерства Черновецького, ухвалили "Детальний план територій району Осокорки", який дозволяв забудову усієї природохоронної місцевості навколо озера Небреж. І у 2017 році активісти знову відбили територію у забудовника.
Корпоративні права на оренду цієї ділянки мав банк "Аркада". Здавалось би, після його банкрутства можна було б видихнути, але права перекупила компанія "Столиця-Груп" і взялася за екопарк з новою силою, намагаючись через суди їх поновити.
Під забудову хочуть відвести ледь не усю територію екопарку: 2 млн квадратних метрів – вирубати, намити пісок і звести висотки, розраховані на 100 тисяч мешканців. Грубо кажучи, збудувати нове місто в столиці (для порівняння: населення Вишгорода – 30 тисяч, Ірпеня – 60 тисяч, Ужгорода – 115 тисяч людей). А від природи Осокорків лишиться лише смужка в 10 метрів біля озер, і то лише тому, що її ніяк не можна забудовувати.
Новий забудовник, кажуть активісти, дуже потужний. Він, маніпулюючи вкладниками "Аркади", створює конфлікт між громадами, каже, мовляв, ми хочемо вас добудувати, але лише за умови, що отримаємо цю територію. Відповідно, вкладники "Аркади", які втратили свої гроші, вважають активістів екопарку рейдерами, які позбавляють їх житла, а активісти вкладників – маргіналами.
Захисники Осокорків хочуть не лище зберегти унікальний екопарк, а і на його початку, біля озер, збудувати сучасний міський парк. Адже тут дуже багато відпочиваючих, оскільки це одна з небагатьох зелених зон в районі. Сюди приходять люди і купатися, і смажити шашлики, і просто прогулятися біля природи. І довести її до ладу не завадить, але місту постійно не до того.
Фото: Катерина Ейхман
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Київ