Десятки висоток без лікарень і стадіонів: Що не так з новим ДПТ Мінського масиву

Комісія Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин, не дивлячись на протести громади, 17 березня підтримала проєкт рішення по детальному плану територій на межі Мінського масиву мінімальною кількістю голосів. Рішення підтримали 11 депутатів. 

Тепер від масованої забудови Мінський масив відділяє лише рішення Київради, яке можуть прийняти не черговій сесії. 

Проєкт рішення підтримали депутати від "Батьківщини" Шаповал та Марченко, депутатка від ОПЗЖ Симуніна, депутати від "ЄС" Ясинський та Міщенко, депутати від "УДАР" Терентьєв, Грушко та Макаренко та депутати від "Слуги народу" Конопелько, Кузьменко та Зантарія.

Проти проєкту проголосували депутат від "Слуги народу" Федоренко, депутати від "Голосу" Маленко та Ярош та депутат від "Єдності" Кримчак. 

Історія проблеми

Детальний план територій (ДПТ) дає можливість забудови мікрорайону між вулицею Кондратюка та північною й західною межею лісу в Оболонському районі.

План забудови багатоповерхівками Мінського масиву мешканці побачили ще в січні 2020 року. Проєкт передбачає будівництво висоток на 6307 квартир заввишки від 16 до 26 поверхів на площі 25 гектарів в районі вулиці Юрія Кондратюка. 

Ділянка є територією агрокомбінату "Пуща-Водиця", на якій були розташовані теплиці. Згідно з Генпланом, ці території були призначені для сільськогосподарського використання. 

Вже протягом 10-15 років ця територія закинута. За минулі 7 років там зруйнували залишки теплиць, вивезли метал та будматеріали і викопали комунікації.

Ось як виглядала ця місцевість в 2020 році:

Територія колишнього агрокомплексу "Пуща-Водиця" у квітні 2020 року

Презентацію проєкту в січні 2020 року модерував нардеп від "Слуги народу" Дмитро Гурін. План передбачає будівництво трьох дитсадків на 420 місць. Також планується зведення школи на 1440 учнів. За медичними послугами пропонувалося звертатись для існуючих медзакладів на Мінському масиві. 

Новий план забудови території передбачає будівництво житла для 11 тисяч нових жителів району. Гектар лісу пропонувалося перетворити на парк.

План забудови Мінського масиву

Окрім того, в проєкті ДПТ замість Олександрівського скверу, що розташований на перетині вулиці Кондратюка та проспекта Маршала Рокоссовського, вказано проїзну дорогу - фактично, це продовження проспекту Рокоссовського і новий виїзд з району на Велику кільцеву дорогу.

Також на презентації заявили про плани знести гаражний кооператив та побудувати замість нього багатоповерховий паркінг, що викликало обурення серед місцевих мешканців. Ось як коментував це вищезгаданий "слуга народу" Гурін: "Люди готові лягати під бульдозер і їх не цікавлять ніякі бокси в новому паркінгу. Ці гаражі – не місце для зберігання автівок, це майстерня, соціалізація, друзі – для багатьох єдиний простір, в якому можна отримати приватність від сім’ї", - зазначав нардеп.

Мешканці Мінського масиву також обурювались поверховістю висоток та проєктом дороги прямо на місці скверу. Люди не вірили, що нові дитсатки та школа, які обіцяє звести забудовник, будуть на балансі міста, адже нові заклади освіти часто стають приватними.

Під час дискусії депутат Київради Костянтин Богатов, якого нещодавно виключили з фракції "Голос" за побиття коміка, закликав людей протестувати проти плану забудови, а присутні мешканці Мінського масиву підписали відповідне звернення.

Вартим уваги нюансом є той факт, що презентація проєкту відбулася 23 січня 2020 року, коли на сайті Департаменту містобудування та архітектури було вказано, що громадські слухання щодо плану забудови Мінського масиву провели ще 14 січня. 

У квітні 2020 року ще незатверджений проєкт забудови Мінського масиву вже з'явився в Генплані до 2025 року, хоча, як зазначалось вище, за попереднім Генпланом, це були території сільськогосподарського призначення. На новому проєкті Генплану територія, про яку йдеться, позначена як зона багатоповерхової жилової забудови на етапі будівництва протягом 20 років.

У зв'язку з цим мешканці Мінського масиву підготувати петицію з метою не допустити затвердження ДПТ та зібрати підписи під вимогою зняти проєкт з розгляду для того, щоб зберегти унікальні лісові квартали Святошинського лісопаркового господарства. Найближчі квартали згаданого лісу, які розташовані по перименту запланованої забудови значаться як зелена зона для відпочинку загального користування, до якої віднесли й Олександрівський сквер. Мешканці будинків на вулиці Кондратюка вимагали, щоб їм залишили територію відпочинку, адже проєкт Генплану передбачав саме розташування скверу, не дивлячись на те, що у ДПТ замість нього позначений проїзд.

В забудовниках — знайомі обличчя

Розробку ДПТ по забудові Мінського масиву погоджував ще у 2015 році тодішній заступник Департаменту містобудування та архітектури КМДА Андрій Вавриш, який нині відомий як забудовник та друг ексголови Офісу президента Андрія Богдана. 

Інвестором розробки вказаного ДПТ є ТОВ "Датоліт", засновниками якого є столичні ТОВ "СТ Мікст", ТОВ "КП-Інвест", АТ "ЗНВКІФ "Стрім Інвест", АТ "БТ Інвест" з Литви і кіпрські компанії "B.T.P. First Commercial Limited", "Спарентон Лімітед" та "Віемар Холдінг Лтд".

Компанії АТ "БТ Інвест", "B.T.P. First Commercial Limited" та "Спарентон Лімітед" контролюються власниками будівельної компанії "Stolitsa Group" Владиславою Молчановою і Раймондасом Тумєнасом. 

"КП-Інвест" та фонд "Стрім Інвест" контролюють люди, які пов'язані з нардепом від ОПЗЖ та забудовником Вадимом Столаром. 

Засновником "КП-Інвесту" є Артем Лазня, який станом на 2018 рік був членом наглядової ради фонду "Стрім Інвест". Лазня до листопада 2019 року був співзасновником ТОВ "КУА "Капіталіст" разом з Ігорем Стійчуком, чий брат Олег Стійчук є керівником ТОВ "КУА "Гарантія", власником якого є Вадим Столар.

Що не так з планом забудови Мінського масиву 

Громада Мінського масиву, яка протестувала проти затвердження плану забудови району зазначала, що ДПТ порушує Конституцію України, Державні будівельні норми, екологічні та санітарні норми, а також Генеральний план столиці.

Зокрема йдеться про те, що проєкт не відповідає Генплану Києва через те, що передбачає незаконну зміну призначення земель Оболонського району. Серед них ті, які визначені як рекреаційні території, захисні рослинні смуги, санітарно-захисні зони та території сільськогосподарського призначення.

В разі кінцевого прийняття ДПТ вони стануть територіями житлової забудови, що є порушенням Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно якого, детальний план території уточнює положення Генплану, а не змінює функціональне призначення земельних ділянок. 

Також проєкт передбачає втрату киянами частини унікального Пуще-Водицького лісу в Оболонському районі. 

У разі реалізації проєкту забудови щільність населення на районі збільшиться на 11 тис. осіб, що суттєво перевищить нормативне значення, яке згідно ДБН 36-92, без відповідного обґрунтування, не може перевищувати 450 осіб/га.

Проєкт не перебачає будівництво жодного лікувального закладу зі стаціонарними відділеннями для нових 11 тис. мешканців, що є порушенням ДБН 360-92. Медичні послуги передбачається надавати у вже перевантаженій лікарні №8 на вулиці Кондратюка, 8 та дитячій полікліниці на вулиці Вишгородська 54-а.

План забудови не передбачає зведення жодного стадіону, басейну та спортивного комплексу загального користування, що є порушенням ДБН 360-92. Також, як вже було зазначено, проєкт передбачає знесення 550 гаражів ГБК Мінський, що порушує права їхніх законних власників.

Однією з головних проблем цього плану є відсутність достатньої кількості об'єктів соціальної інфраструктури. План передбачає будівництво нового масиву висоток на 11 тис мешканців, що створить додаткові труднощі вже існуючим будівлям, адже забудовник обіцяє звести лише три дитсадки на 420 місць та школу на 1440 місць, що є неспідставними цифрами.

Мешканці Мінського масиву також висловлюють думку, що хоча цей ДПТ і передбачає будівництво вищезгаданих закладів освіти та інших соціальних об'єктів, але він не надає гарантії, що вони будуть побудовані. Розробник плану також не дала такі гарантії під час презентації, адже це може зробити тільки інвестор забудови масиву.

Транспортна модель щодо того, як новий житловий масив вплине на столичний трафік, теж презентована не була. А враховуючи ситуацію з заторами, коли Київ займає 7 місце в світі за рівнем корків в світі та трафік з боку Вишгороду, Троєщини та Воскресенки, Оболонський район ризикує повністю стати в заторах. 

Автори проєкту так і не змогли провести нормальних громадських обговорень плану забудови, адже на тих, що проходили в 2020 році, мешканці так і не змогли отримати конструктивних віповідей на свої запитання. Не дивлячись на це ДПТ знову всіма силами проштовхують в Київраді.

Тепер, після прийняття скандального ДПТ Комісією Київради його винесуть на затвердження депутатів Київради на сесії. Для прийняття плану забудови буде потрібно понад 60 голосів депутатів КМР.