Нереальними справами: Як у Києві гальмують вирішення сміттєвого питання

Ледь не щомісяця перші особи з керівництва міста розповідають, що у Києві потрібно будувати сміттєпереробний завод. Фактично їхня "пісня" тягнеться усю каденцію мера Кличка, який керує містом вже майже п'ять років. Проте віз і досі там. Тим часом з бюджету столиці щороку направляють десятки мільйонів гривень на підтримку у належному стані полігону №5, що у селищі Підгірці біля Києва, адже сюди звозять левову частку усього сміття, яке збирають у столиці.

У відповідь на запит Depo.Київ щодо будівництва сміттєпереробного комплексу у Департаменті житлово-комунальної інфраструктури відповіли, що на проектні роботи з бюджету столиці на 2019 рік виділено чотири мільйони гривень. Тобто поки йдеться лише про проект, а тому в найближчі кілька років киянам навряд чи варто чекати на відкриття заводу з переробки сміття. Більше того, мер і його команда навіть ще не вирішили, за які гроші будуватимуть такий завод. У мерії все ще сподіваються, що сміттєпереробний комплекс їм збудує інвестор. Також розглядається можливість будівництва заводу на базі компанії "Київспецтранс", часткою в якій володіє місто. І останній варіант – зведення заводу з переробки сміття виключно за бюджетні кошти. Крім того, у мерії досі розглядають ділянки, де можна звести такий комплекс.

У Департаменті житлово-комунальної інфраструктури вважають, що ситуацію зі сміттям у столиці може виправити Стратегія розвитку Києва до 2025 року. У цьому документі зазначено, що чиновники мають стимулювати обмеження захоронення сміття на полігонах і перехід до переробки за допомогою спалювання та вторинної переробки непотребу. Також, згідно Стратегії, має залучатися приватний капітал для будівництва переробних потужностей. Проте, як розвивається залучення приватних інвесторів, які опікуються переробкою сміття, можна оцінювати на прикладі відкриття нових сортувальних ліній у Києві. Ще у листопаді 2017 року у Департаменті житлово-комунальної інфраструктури Depo.Київ заявили, що у місті працює чотири сортувальні лінії підприємств. Така ж кількість подібних ліній залишилась і зараз. Хоча якщо враховувати завдання Стратегії Києва до 2025 року, кількість сортувальних ліній має постійно збільшуватись, щоб зменшити навантаження на полігони, де захоронюють сміття.

На практиці виходить, що за останні півтора роки у Києві не відкрито жодної нової станції з переробки сміття. Як і раніше, працює приватне підприємство, що розташоване на вулиці Алма-Атинській і має сортувальну лінію, яка за годину може "переробляти" 40 кубічних метрів відходів. Ще одне підприємство, розміщене на вулиці Сагайдака, закупляє вторинну сировину: тут є дві сортувальні лінії. Перша за рік може переробити 24 тис. тонн відходів, друга – 8 тис. тонн. Інша фірма спеціалізується на сортуванні цінновмісних складових, може охопити 100 тис. "кубів" непотребу. Ще одна сортувальна лінія працює у селищі Глибоке у Бориспільському районі.

У мерії стверджують, що зараз у столиці впроваджується двохконтейнерна технологічна схема роздільного збору побутових відходів. Дана схема передбачає вже на стадії утворення непотребу їхнє розділення на дві групи – органічні відходи та усі інші, а саме картон, папір, текстиль, поліетилен, пластмаса, шкіра, гума, які можуть бути використані, як вторинна сировина. Чиновники вважають, що це є першим етапом впровадження системи роздільного збору відходів у столиці. Втім, це гарно виглядає на паперах і на словах, а в реальному житті все дещо інакше, і заповненні вторинною сировиною контейнери можуть не вивозити тижнями. Як, наприклад, бак біля будинку №98/29, що на вулиці Бальзака, який нещодавно простояв заповненим під зав'язку майже три тижні. Тобто мешканці навколишніх будинків дійсно наповнюють їх папером, пластмасою та поліетиленом, але часто-густо такі контейнери забитьі "під зав'язку", і киянам лишається викидати відстортоване сміття у звичайні баки.

На сьогоднішній день по усьому місту встановлено 12 тисяч контейнерів для звичайного сміття, яке вивозить комунальне підприємство "Київкомунсервіс". Також комунальники обслуговують 2500 контейнерів для збору роздільно зібраних відходів. Зауважимо, ще у листопаді 2017 року таких контейнерів по місту було більше трьох тисяч, тобто менш ніж за півтора року кількість контейнерів для збору відсортованого сміття зменшилась на півтисячі одиниць. Що якось не дуже вписується у задеклароване бажання влади Києва менше сміття захоронювати, а більше переробляти з попереднім сортуванням. Ба більше, у 2017 році чиновники з мерії самі визнавали, що у Києві має бути мінімум 3 тисячі баків для збору відсортованого сміття. Але замість нарощування їхня кількість лише зменшуються.

Зі згаданого вище випливає лише одне: за останні півтора року ситуація із сортуванням сміття у Києві де-факто погіршилась. Замість того, щоб встановлювати нові контейнери для збору вторинної сировини, місто зменшує їхню кількість. Хоча паралельно з цим чиновники постійно вказують на різноманітні стратегії розвитку міста, де записано, що саме за сортуванням сміття – майбутнє Києва. Баки з відсортованим сміттям інколи стоять по кілька тижнів. І скидається на те, що влада міста не поспішає і з будівництвом сміттєперобного заводу: на згаданий вище запит Depo.Київ у мерії навіть не відповіли, у скільки грошей оцінюють такий завод. Хоча мери інших великих міст останні роки казали про близько 100 мільйонів доларів, за які можна звести досить потужний завод з переробки сміття. Це десь три мільярди гривень. За каденції мера Кличка було прийнято вже п'ять бюджетів Києва на загальну суму майже 200 мільярдів гривень. Проте за усі ці роки у міської влади, мабуть, не вистачило ані сил, ані бажання витрати трохи більше 1% грошей міста, щоб збудувати йому звичайний і потрібний сміттєперобний завод.