Округ №220: Як Константіновський в'їхав у Раду на проданому "Rolls-Royce"

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №220

Центр: місто Київ, Подільський район

Опис меж: Подільський район м. Києва

Місцезнаходження ОВК – м. Київ, вул. Мостицька, 20

Кількість виборчих дільниць – 72

Орієнтовна кількість виборців – 145 430

У 90-х роках у Верховній Раді мешканців Подільського району представляв Іван Салій. Відома постать у столичній політиці. З кінця 80-х він очолював Подільський райком Компартії, потім райраду та райвиконком на Подолі. За президентства Леоніда Кравчука Салій був представником президента в Києві та головою КМДА. Про причини його звільнення багато писали в пресі. Одна з версій – розходження в поглядах з оточенням Кравчука. Іван Миколайович продовжував грати вагому роль в політиці столиці протягом усіх 90-х, проте повторити попередній успіх вже не зміг.

У 1998 році Подільський район територіально включили до двох округів – 220-го і 221-го. Салій балотувався по 220-му і програв Олександрові Слободяну. Інша частина підтримала нині покійного Юрія Оробця. Його конкурентом був Микола Славов, народний депутат, а до того - президент акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот". Власне, до 221-го округу віднесли більшу частину Подільського району, тому нинішній 220-й округ є його, так би мовити, правонаступником.

У 2002 році номер округу та його межі знову змінилися. Він став 222-м. Тут зійшлися Іван Салій та Юрій Оробець. Серйозне суперництво з невеликою різницею виграв Оробець. Салій балотувався за підтримки промерської "Єдності". Його візаві йшов в якості самовисуванця, проте користався підтримкою партії Віктора Ющенка "Наша Україна". Ця партія на Подолі у підсумку отримала першість з великим відривом від "Єдності".

На парламентських виборах 2006-го і дочасних 2007-го Подільський район знову об'єднали з Оболонським, він отримав 219-й номер. За результатами обох кампаній першим був "Блок Юлії Тимошенко", другою – політсила президента Віктора Ющенка, третіми "регіонали".

У 2012-му, коли в Україну повернули змішану систему виборів, цей округ отримав нинішні межі і номер – 220-й. На окрузі розгорнулася дуже цікава боротьба між чотирма конкурентами – нардепом Олександром Чорноволенком, якого підтримувала об'єднана опозиція "Батьківщина", молодим "ударівцем", підприємцем Іваном Фіщенком, самовисуванцем Валерієм Міроновим, котрого, як тоді казали, підтримувала влада, та президентом столичної Федерації греко-римської боротьби Іваном Балабаном. Балабана підтримувала партія "Народна ініціатива".

Всього ж тут балотувалися рекордні 29 кандидатів. Коли на окрузі така жвава конкуренція, це означає, що всі всім заважають. У підсумку всі разом завадили Міронову, і переможцем став досвідчений Чорноволенко. А "Батьківщина" та "УДАР" посіли дві перші сходинки за підсумками голосування за партійні списки.

Не менш серйозна боротьба розгорнулася в Подільському районі і на дочасних виборах 2014-го. Знову балотувався Іван Фіщенко, проте до фінішу він прийшов лише третім. А лідерами народних симпатій виявилися бізнесмен Вячеслав Константіновський, якого підтримував "Народний фронт", та відомий журналіст Дмитро Гордон. Попри те, що він йшов самовисувацем, подейкували про негласну підтримку цього кандидата Банковою. Гордон був більш упізнаваний, але штаб Константіновського запропонував "фішку", яка просто обеззброїла його конкурентів. "Продав "Ролс-ройс" – пішов на фронт". Він продав свій автомобіль бізнес-класу за 2,5 млн грн., а гроші передав до військового шпиталю. На хвилі патріотичного підйому такий вчинок бізнесмена сприймався виборцями як самопожертва. Не спрацював проти нього і чорний піар родом з 90-х.

До слова, Гордон також скаржився, що опоненти застосовували проти нього брудні технології та скуповували голоси. В одному з інтерв'ю він розповів, що у поштові скриньки виборців вкинули листівку із заголовком "Один фронт, два брата". У ній стверджувалося, що Гордон - літературний псевдонім, насправді він Олександр Константіновський - брат Вячеслава Константіновського і тому знімається з виборів на користь брата.

Нагадаємо, переможець виборів у Подільському районі вийшов із фракції "Народний фронт" у червні 2015 року. Проте зробив це без скандалу, як це зазвичай відбувається в нашій політиці. А Гордон за останні роки став дуже затребуваним журналістом, він має власну програму на одному з телеканалів, авторська програма є і в його дружини Олесі Бацман. До висловлювань цього журналіста та до гостей, яких він до себе запрошує, можна ставитися по-різному, проте Дмитро Ілліч тепер ще більш упізнаваний, аніж 4 роки тому. Можливо, цей капітал він використає для ще одного походу в депутати на Подолі.

Довідка: На президентських виборах територіально Україна поділена на 225 округів, кількість яких у регіонах є практично сталою. На парламентських виборах кількість і межі округів постійно зазнавали змін залежно від прийнятої системи виборів та політичної кон'юнктури.

На виборах 1998 року цей округ мав інший номер – 221-й, у 2002 році - №222. У 2006 році, коли вибори відбувалися лише за партійними списками, Оболонський та Подільський райони об'єднали в 219-й округ.

На президентських виборах округ завжди мав 220-й номер.

Президентські вибори в Подільському районі хіба незначною кореляцією в цифрах відрізнялися від інших київських округів. Приміром, у 2010 році Юлія Тимошенко отримала тут другий результат по Києву (найбільше голосів за неї тоді віддали виборці Святошинського району).

Парламентські вибори (межі нинішнього округу №220)
1998 рік	Юрій Оробець – 15,56%	Микола Славов – 12,75%
2002 рік	Юрій Оробець - 30,20%	Іван Салій – 27,78%
2012 рік	Олександр Чорноволенко - 32,03%	Іван Фіщенко - 14,06%
2014 рік	Вячеслав Константіновський - 32,98%	Дмитро Гордон - 25,29%

Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №220)
1998 рік	Комуністична партія України (14,26%) Народний Рух України (11,33%) Виборчий блок "Вперед, Україно! " (10,02%) Партія зелених (8,29%) Соціал-демократична партія України (об'єднана) (7,69%) Партія "Наша Україна" (партія "Реформи і порядок") (5,25%)
2002 рік	Виборчий блок "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" (31,93%) Виборчий блок "Єдність" (12,63%) Виборчий блок Юлії Тимошенко (10,28%) Комуністична партія (8,60%) Виборчий блок "За єдину Україну! " (5,89%) Соціал-демократична партія України (об'єднана) (4,19%)
2006 рік	Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №219) Блок Юлії Тимошенко (39,69%) Блок "НАША УКРАЇНА" (16,15%) Партія регіонів (11,21%) Соціалістична партія України (5,36%)
2007 рік	Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №219) Блок Юлії Тимошенко (46,86%) Блок "Наша Україна – Народна Самооборона" (20,60%) Партія регіонів (14,22%) Блок Литвина (7,11%)
2012 рік	Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №220) Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (32,49%) Політична партія "УДАР" (24,49%) ВО "Свобода" (17,13%) Партія регіонів (11,61%) Комуністична партія України (7,28%)
2014 рік	ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" – (23,76%) Об'єднання "САМОПОМІЧ" (20,39%) Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" (20,26%) ВО "Свобода" (7,38%) Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (5,39%)

Президентські вибори

1999 рік	Леонід Кучма – 65,37%	Петро Симоненко – 25,34%
2004 рік	Віктор Ющенко – 79,86%	Віктор Янукович – 16,30%
2010 рік	Юлія Тимошенко – 67,75%	Віктор Янукович – 23,79%
2014 рік	Петро Порошенко – 64,80%	Юлія Тимошенко – 9,63%