Округ №97: Чи вдасться Різаненку пройти в нардепи з-під "ковпака" НАБУ

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №97

Центр – місто Бровари Київської області

Опис меж: міста Березань, Бровари, Баришівський район, частина Броварського району

Орієнтовна кількість виборців – 176 559

Кількість виборчих дільниць - 135

Місцезнаходження ОВК – міжрайонний центр зайнятості, м. Бровари, вул. Кірова, 92

Округ з центром у Броварах є переважно міським округом. У самих Броварах, чи не найбільшому місту-супутнику Києва, проживає більше 100 тисяч мешканців. Ще майже 30 тисяч – у Березані і Баришівці. Решта виборців живуть у невеликих населених пунктах.

Бровари вже багато років розбудовуються саме як "спальний район" Києва – багато людей живуть тут, а працюють у столиці. За кількістю новобудов місто Бровари посідає друге місце в Україні, поступаючись лише столиці.

Це перетворює мешканців міста фактично на столичних жителів з відповідним світоглядом, прагненнями та проблемами. Водночас стотисячне місто має і власну промисловість. До переліку підприємств входять завод порошкової металургії, завод будівельних конструкцій, завод пластмас, завод торгового машинобудування, друкарня, меблеве виробництво, взуттєві фабрики. А з 2010 року тут виготовляють навіть багатоцільові гелікоптери та літаки бізнес-класу.

Березань, окрім того, що постачає робочу силу до столиці, також має розвинутий промисловий сектор. Тут відливають газоблоки, розливають мінеральну воду "Березанську, тчуть сукна та виробляють підгузки.

Баришівка має статус селища міського типу. Робочі місця виборцям тут забезпечує промкобінат (із шкірзаводом та швейною майстернею), засолзавод та молокозавод.

Довідка: Протягом всіх парламентських виборчих кампаній округ залишався відносно стабільним, включаючи ті самі міста і райони, що й під час останньої виборчої кампанії 2014 року. Лише у 2006 та 2007 роках, коли вибори відбувались на пропорційній основі, до округу було додано ще й Згурівський район Київщини.

На президентських виборах 1999-го, 2004-го межі округу співпадали з межами сьогоднішнього 97-го округу. А під час кампаній 2010-го та 2014-го в округ було включено місто-супутник Чорнобильської АЕС Славутич, яке знаходиться за 120 кілометрів від Броварів.

Президентські вибори

Київщина належить до так званого національно-демократичного поясу – тут вкрай низькою є підтримка лівих партій та партій адміністративно-господарського типу. Натомість добре "заходять" політики, які оперують нацдемівськими гаслами.

На виборах 1999 року тут перемагав Кучма. Його відрив від Симоненка був доволі суттєвим: 55% проти 38%.

На виборах 2004 року броварський округ був за Ющенка. Тоді лідер "Нашої України" взяв тут у третьому турі 84,23%, залишивши Януковича з його дванадцятьма.

У 2010-му округ був також проти Януковича, підтримавши у другому турі Тимошенко з результатом у 67,46%. Щоправда Янукович в той рік вдвічі перевершив свій попередній результат. Ймовірно це відбулося за рахунок шаленого антирейтингу Тимошенко.

Порошенка у Броварах у 2014-му підтримали беззастережно – у першому турі майбутній гарант отримав довіру майже 64% виборців.

Президентські вибори (межі нинішнього округу №97)
1999 рік. II тур	Леонід Кучма – 55,01%	Петро Симоненко – 38,19%
2004 рік. III тур	Віктор Ющенко- 84,23%	Віктор Янукович – 12,30%
2010 рік. II тур	Юлія Тимошенко – 67,46%	Віктор Янукович – 25,36%
2014 рік	Петро Порошенко – 63,80%	Юлія Тимошенко – 12,19%

На партійних виборах Київщина дозволяє собі бути "багатовекторною", допомагаючи долати тривідсотковий бар'єр не парі-трійці суб'єктів виборчого процесу, а відразу п'яти-семи партіям та блокам.

Наприкінці 90-х та на початку "двотисячних" партійні уподобання мешканців цієї частини Київщини перебували у "червоному" секторі – тут підтримували носіїв комуністичної та соціалістичної ідеологій.

Затьмарення Юлією Тимошенко охоплювало уми місцевого електорату протягом виборчих кампаній 2006, 2007 та 2012 років – піком поулярності її політичної сили був 2007 рік, коли за БЮТ проголосували 55,58% виборців.

Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №97)
1998 рік	Комуністична партія України - 25.31% Народний Рух України - 8.23% Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" - 7.97% Прогресивна соціалістична партія України - 7.33% Партія Зелених України - 6.91% Виборчий блок партій "Трудова Україна" - 4.99% Виборчий блок партій "Блок Демократичних партій – НЕП (народовладдя, економіка, порядок)" - 4.27% Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 4.13%
2002 рік	Виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 28.27% Комуністична партія України - 12.83% Виборчий блок політичних партій "Виборчий блок Юлії Тимошенко" - 11.15% Соціалістична партія України - 8.17% Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 5.32% Виборчий блок політичних партій "Єдність" - 5.22% Виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" - 4.46% Виборчий блок політичних партій "Блок Наталії Вітренко" - 3.61%
2006 рік	"Блок Юлії Тимошенко" - 45.12% Блок "НАША УКРАЇНА" - 11.56% Партія регіонів - 9.53% Соціалістична партія України - 8.31%
2007 рік	"Блок Юлії Тимошенко" - 55.58% Блок "НАША УКРАЇНА – НАРОДНА САМООБОРОНА" - 14.30% Партія регіонів - 12.55% "Блок Литвина" - 4.51%
2012 рік	Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 35.92% Політична партія "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" - 24.56% Партія регіонів - 16.83% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 10.15% Комуністична партія України - 6.24%
2014 рік	Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" - 27.37% ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" - 26.29% Політична партія "Об'єднання "САМОПОМІЧ" - 13.56% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 6.88% Радикальна Партія Олега Ляшка - 6.66% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 4.53%

Броварським мажоритарником у 1998-му році став Олексій Іщенко, який до моменту обрання майже десять років виконував функції мера Броварів. А по завершенні депутатської каденції і невдалій участі у виборах 2002 року став заступником голови адміністрації Кучми Віктора Медведчука, займаючись організаційно-кадровою роботою та взаємодією з регіонами. Був активним членом СДПУ(о).

Під час наступної виборчої кампанії 2002 року в окрузі переміг Юрій Бойко. Цей нардеп виявився повним тезкою відомого олігарха, кандидата у президенти і нинішнього керівника "Опозиційного блоку". Але Бойко, що обрався в Броварах, не має стосунку до нафти та газу: він був настоятелем парафії Святих великомучеників Бориса і Гліба у Києві. Цікаво, що броварському Бойку не довелося більше стати депутатом. Натомість у 2007 році він був радником президента Ющенка. А у 2015 році був призначений керівником Національного музею "Пирогово" під Києвом.

Після тривалої перерви на виборах по мажоритарці, у 2012 році в кампанії по броварському округу взяли участь 24 кандидати. Перемогу тоді виборов відомий нині нардеп Павло Різаненко, який йшов від партії "УДАР". Різаненку вдалося майже вдвічі відірватись від свого найближчого конкурента Миколи Семеняка і взяти 31%.

Інвестиційний банкір Павло Різаненко розпочав кар'єру аудитором представництва відомої міжнародної аудиторської кампанії "Ернст енд Янг". З 1999 року по 2005 рік працював у Москві в інвестиційній компанії "Тройка Диалог", де доріс до посади директора управління інвестиційно-банківської діяльності. Потім працював у ще одній російській інвестиційній компанії. А в 2010 році розпочав активну політичну діяльність, ставши депутатом Броварської міської ради і активно опонуючи діючому міському голові.

Став нардепом Різаненко і у 2014 році, під час позачергових парламентських виборів. На цей раз він йшов від БПП. А опонував йому той самий Микола Семеняка, що посів другу позицію на виборах за два роки перед тим. Тепер результат висуванця "Народного фронту" Семеняки був співмірним з результатом Різаненка.

Певну пізнаваність у широких колах Різаненко отримав у 2017 році, коли був зупинений поліцією за кермом напідпитку і згодом був позбавлений судом водійських прав терміном на один рік та оштрафований у розмірі 10 тисяч 200 гривень за це адміністративне порушення.

А у 2018 році Різаненко став фігурантом розслідування у кримінальному провадженні за фактом можливого декларування недостовірної інформації, яке проводить НАБУ. За версією слідства Різаненко в 2011 році купив дві квартири загальною вартістю понад мільйон гривень. Виявилося, що власниками квартир є чоловік матері Павла Різаненка – Григорій Артюх – і тесть (батько дружини Різаненка). НАБУ вважає, що в діях Різаненка можуть проглядатися ознаки кримінального злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України (декларування недостовірної інформації).

У НАБУ також зазначили, що чоловік матері Різаненка є засновником ТОВ "Лука Девелопмент", розмір його внеску в статутний капітал компанії складає більше 13 млн грн. За версією слідства, є підстави вважати, що кінцевим бенефіціаром "Лука Девелопмент" може бути нардеп, а номінальним утримувачем внесків до статутного капіталу - Артюх.

Сам Різаненко тоді заперечив свою причетність до будь-яких злочинів. "Це чергова брудна інформаційна хвиля, спрямована на дискредитацію мого імені та моєї сім'ї", - сказав нардеп.

Тим не менш, не виключено, що вказані факти конкуренти нардепа витягнуть на майбутніх виборах і це може позначитись на успішності переобрання нардепа.

Парламентські вибори (межі нинішнього округу №97)
1998 рік	Олексій Іщенко – 15,59%	Іван Савін – 9,32%
2002 рік	Юрій Бойко – 15,55%	Володимир Присяжнюк – 9,97%
2012 рік	Павло Різаненко – 31,04%	Микола Семеняка – 16,27%
2014 рік	Павло Різаненко – 34,11%	Микола Семеняка – 29,55%