Окупація, революції, пам'ятник Леніну та готель "Москва": Як змінювався Майдан Незалежності за останні 150 років (ФОТО)

Майдан Незвлежності у центрі Києва за більш ніж сторічну історію встиг пережити руйнування під час Другої Світової війни, окупацію нацистів, чотири масштабні реконструкції, шість перейменувань та стати епіцентром українських революцій.

Журналісти Depo.Київ розповідають історію головної площі столиці напередодні 30-ї річниці Незалежності України. 

Оборонні споруди, Крещатик та Думська площа 

З кінця X до XVIII століття на місці сучасного Майдану Незалежності були розташовані оборонні споруди, але до нашого часу від тогочасних фортифікацій збереглись хіба їхні історичні назви. Зокрема можна знайти згадки про Поперечний вал, Лядські ворота (зруйновані під час монгольської навали 1240-го) чи Печерські ворота (фортифікаціх російськими військ на Старокиївській горі, побудовані у XVIII і знесені на початку ХІХ століття). На початку XIX століття на цьому місці був заболочений пустир, який кияни нарікли "Козяче болото". 

Перша площа на сучасному Майдані з'явилась в 1830-х роках, коли там облаштували ринок. За назвою головної примикаючої вулиці її стали називати Хрещатицькою площею.

Хрещатицька площа в 1861 році 

Наприкінці XIX століття цей район Києва забудовують житловими будинками та магазинами, будують Дворянське зібрання та міську Думу, в 1876 році Хрещатицьку площу перейменовують на Думську.

Сквер біля Думської площі в 1910-х роках 

Пам'ятник Столипіну перед будівлею Думи в 1913 році 

Після вбивства прем'єра Російської імперії Петра Столипіна в Києві на Думській площі в 1913 році встановили його пам'ятник, який простояв лише чотири роки — його знесли під час революційних подій 1917 року, а натомість встановили… бюст Карла Маркса. 

Знесення пам'ятника Столипіну в 1917 році 

Більшовики, Радянська площа та Друга Світова війна 

Після захоплення Києва більшовиками в 1919 році Думську площу перейменували на Радянську, а в колишній Думі розташували Губернський виконком, на шпилі будівлі встановили червону зірку. 

Рядянська площа в 1930-х роках 

В 1935 році сучасний Майдан Незалежності знову зазнає перейменування — на цей раз Радянська площа стає Калінінською, на честь одного з очільників Центрального виконкому СРСР Михайла Калініна, якого ще звали "всесоюзним старостою". 

Площа Калініна під час окупації 

Під час Другої Світової війни після запеклих боїв восени 1941 року Київ окупували нацистські війська Третього рейху. Через п'ять днів після початку окупації, 24 вересня 1941 року, більша частина будівель на Хрещатику була знищена вибухами радіокерівних снарядів, які активували радянські підпільники-диверсанти. 

Площа Калініна після звільнення Києва від нацистів 

Готель "Москва", площа Революції та пам'ятник Леніну 

Після звільнення Києва від нацистів та закінчення Другої Світової війни площа Калініна розташувалась вже по обидві сторони Хрещатика.

Будівництво Головпоштампу 

На початку 1950-х років розпочинається активна забудова Хрещатика, з'являються будівлі Головпоштампу та готелю "Москва", який сьогодні зветься "Україна".

Будівництво готелю "Москва" в 1957 році 

В 1970-х роках площу знову реконструюють, а в 1977 році на ній встановлюють пам'ятник на честь "60-річчя Великої Жовтневої революції", а саму ж її уже вкотре перейменовують на площу Жовтневої революції.

Центральною фігурою пам'ятника революції став майже дев'ятиметровий гранітний монумент Володимира Леніна.

Пам'ятник Леніну на площі Жовтневої Революції в 1980 році 

Тоді ж на сучасному Майдані Незалежності побудували станцію метро, а замість Будинку дворянського зібрання, який проіснував з 1851 року звели Будинок профспілок. 

Площа Революції в 1970-х роках 

Після реконструкції в 1970-х роках на площі з'явились фонтани, а в 1981 році там відкрили новий фонтан "Дружби народів", який кияни називали "рулеткою". 

Новий фонтан на площі Революції в 1981 році 

Незалежність, сучасний вид та революції 

Восени 1991 року пам'ятник Леніну на площі Жовтневої революції демонтували, а сама площа отримала свою сучасну назву — Майдан Незалежності.

Демонтаж пам'ятника Леніну в 1991 році 

В 1994 році був оголошений конкурс на найкращий проєкт реконструкції Майдану, а в 1998 році стартували перші ремонтні роботи. 

Реконструкція Майдану Незалежності в 1998 році 

Під час реконструкції Майдан огородили дерев'яним парканом з обох боків, на місці колишньої міської думи знесли фонтанти, а під землею побудували торговельний центр "Глобус", на самому Майдані ж встановили декілька пам'ятників та провели реконструкцію Лядських воріт. 

Реконструкція Майдану Незалежності в 2001 році 

Реконструкція тривала до 2001 року, а оновлений Майдан, яким його знають сьогодні, відкрили до десятої річниці Незалежності України — рівно 20 років тому.

Будівництво Монументу Незалежності в 2001 році 

Урочиста церемонія відкриття відбулась 24 серпня 1991 року. 

Відкриття оновленого Майдану Незалежності в 2001 році 

Існує ще один нереалізований проєкт реконструкції Майдану під авторством Анатолія Куща, сам він зазначав, що на повну реконструкцію не вистачило грошей.

Нереалізований проєкт реконструкції Майдану

Після оновлення Майдан Незалежності став центром суспільно-політичного життя новітньої історії України, в 2001 році тут проходили акції протесту "Україна без Кучми", які завершились зіткненнями з міліцією біля Адміністрації Президента. 

Під час виборів президента 2004 року Майдан став центральною локацією Помаранчевої революції, яка призвела до обрання президентом України Віктора Ющенка в третьому турі виборів.

Помаранчева революція на Майдані в 2004 році 

В 2010 році там проходить Податковий майдан, а після відмови влади Віктора Януковича від євроінтергації восени 2013 році розпочинається Євромайдан, який перетікає в Революцію Гідності та повалення режиму Януковича. 

Майдан під час Революції Гідності в 2013 році 

Під час подій Революції Гідності Майдан Незалежності був сильно пошкоджений, а будинок Профспілок постраждав від масштабної пожежі під час боїв наприкінці лютого 2014 року. 

Майдан після Революції Гідності в 2014 році 

Реконструкція та Алея Героїв Небесної Сотні

Центральну площу країни почали відновлювати лише після 9 серпня 2014 року, коли повністю розібрали палаткове містечко. На місці масових розстрілів в останні дні Євромайдану на вулиці Інститутській облаштували пам'ятні знаки, пам'ятники та меморіали на честь героїв Небесної сотні. 

Алея Героїв Небесної Сотні 

Після завершення боїв 18-20 лютого 2014 року в наступні дні тисячі українців вийшли на цю частину вулиці Інститутської щоб вшанувати пам'ять загиблих тут героїв Небесної сотні. Вулицю було встелено квітами, а згодом на вулиці почали з'являтися пам'ятники полеглим. В листопаді 2014 року в КМДА ухвалили рішення про переменування частини вулиці Інститутської на Алею Героїв Небесної Сотні.

В 2017 році на Майдані Незалежності встановили стенди з виставкою "Майдан: ландшафти пам'яті", яка нагадає про ключові етапи й результати Революції Гідності.

Біля Монументу Незалежності встановили декілька десятків великих ілюстрованих планшетів присвячених її найпомітнішим явищам – Самообороні, "Майдану SOS", Автомайдану, Відкритому університету Майдану, Польовій пошті, Мистецькій сотні, Громадському сектору Майдану, громадській організації "Родина Героїв Небесної Сотні", народному меморіалові тощо.

Будинок профспілок до та після реконструкції 

Будинок профспілок України, який сильно постраждав від пожежі під час Революції Гідності відкрили лише 30 травня 2018 року після проведення реконструкції фасаду, в листопаді того ж року двох поверхах відновленого після пожежі будинку відкрито Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.