Місцеві вибори: Як готуються політики і партії в Києві

Кияни вже звикли до того, що ледь не кожен рік вулиці міста заполоняють намети з політичними агітаторами, які чіпляються до усіх перехожих з проханням щось заповнити чи бодай взяти політичний бюлетень тієї чи іншої партії. Вже за кілька місяців цей агітаційний марафон знову розпочнеться і у Києві. Зараз у столиці наче як тиша: політичні сили, напевно, вже готуються до виборчого марафону, але на гора інформацію про це поки не видають. Тому Depo.Київ вирішив обмалювати певні сценарії та зробити припущення щодо виборчого процесу у столиці на прикладі найбільш потужних політсил.

Андрій Іллєнко та Юрій Левченко

Є дуже великі сумніви, що восени 2020 року на виборах до Київради якісь великі дивіденди отримає партія "Свобода". Про це може свідчити динаміка падіння рейтингу партії. Наприклад, у 2012 році до Верховної Ради VІІ скликання пройшло одразу 30 депутатів за партійними списками "Свободи" і ще 12 – за мажоритарними. Тобто загалом у парламенті було більше 40 депутатів-"свободівців". А вже у 2014 році до парламенту потрапило лише шестеро депутатів від "Свободи". Причому, вони пройшли за мажоритаркою, і лише двоє з них – Андрій Іллєнко та Юрій Левченко – на київських округах. Багато депутатів, які ще позаминулого скликання парламенту були народними депутатами, пішли на "пониження", ставши депутатами Київради. Наприклад, Богдан Бенюк, Олег Бондарчук, Олег Гелевей, Ігор Мірошниченко і Юрій Сиротюк. Це свідчить про те, що представникам "Свободи" потрібно дуже напружитись, щоб "зайти" до Київради.

Володимир Бондаренко та Тетяна Меліхова

"Батьківщина" теж поки не проявляє якихось активних кроків щодо виборів. Проте з огляду на минулі кампанії, можна припустити, що керівництво політикою партії у столиці продовжать Володимир Бондаренко та Тетяна Меліхова. Бондаренко був народним депутатом одразу п’яти скликань Верховної Ради, а коли не проходив у парламент, то ставав депутатом Київради – це йому вдавалось аж чотири рази. У свою чергу, Тетяна Меліхова є депутатом Київради вже 14 років поспіль і свого часу була навіть очільницею фракції тоді ще "БЮТу" у Київраді.

На минулих виборах до Київради "Батьківщина" трохи "розбавила" свій список молоддю. Наприклад, депутатом став молодий Олександр Поживанов, батько якого свого часу був народним депутатом від "Нашої України", а в середині 1990-х обіймав посаду мера Маріуполя. На початку 2000-х років Поживанов-старший також був заступником голови КМДА, а пізніше – головою  Держкомрезерву. Проте до "Батьківщини" також повернулись "перебіжчики". Наприклад, Денис Москаль у 2008 році став депутатом Київради від "БЮТ". Приблизно в той час він також був помічником нардепа від "БЮТ" Андрія Портнова. У 2010 році у столичному осередку партії Юлії Тимошенко відбулась "революція", коли Москаль оголосив, що його обрано головою фракції "БЮТ" у Київраді, проте з цим не погодилась тодішня голова фракції Тетяна Меліхова. Після цього Москаль створив власну депутатську групу "Республіка Київ". У 2012 році він балотувався до Верховної Ради від "Партії зелених", але не пройшов, а вже у 2014 році спробував себе у якості кандидата до ВР від "Солідарності" і також не виграв вибори по мажоритарному округу у столиці. У 2015 році Москаль вирішив повернутись до "Батьківщини", ставши депутатом Київради.

"Голос" потроху проявляє активність. Як відомо Depo.ua, зараз триває обдзвін волонтерів, які працювали на парламентських виборах. Формують штаб. Також підшукують кандидатів як в Київраду так і в районні. Незрозуміла доля з висуванцем "Голосу" на мерські вибори. Була інформація, що може піти Притула. Він фігурував у багатьох соцопитуваннях. Подейкували, що фінансувати кампанію може його родич Хомутиннік. Та поки жодного підтвердження цьому нема.

Олександр Омельченко

Немає жодного сумніву, що до Київради наступного скликання "піде" партія ексмера столиці Олександра Омельченка "Єдність". Хтось може подумати, що у 81 рік, а саме стільки зараз колишньому очільнику Києва, вже не йдуть до київської політики, але так думали і у 2014 році, коли Омельченко балотувався на мера столиці. Тоді йому вдалось стати лише депутатом Київради від "Єдності". Причому від цієї політичної сили до міської ради тоді пройшли лише два депутати, включаючи Омельченка. А вже у 2015 році "Єдність" на чолі з Омельченком "завела" до Київради одразу 15 депутатів, а сам Сан Санич посів третє місце на виборах очільника столиці. На той час Омельченку було 77 років. Попри всю недовіру скептиків, Омельченко й досі намагається активно виступати на засіданнях Київради. 

Слухають його здебільшого через досвід, а не через активність. Свого часу ексмер нещадно критикував Леоніда Черновецького, який виграв у нього вибори очільника столиці у 2006 році. Але з 2015 року третина депутатів "Єдності" є колишніми представниками саме "молодої команди" Черновецького. Зокрема йдеться про Сергія Кримчака, Віталія Павлика, Павла Тесленка, Аллу Шлапак та Романа Ярошенка.

Віталій Кличко

Проте найцікавіша ситуація буде з тим, як на вибори восени 2020 року піде Віталій Кличко. Він вже неодноразово казав, що балотуватиметься на очільника столиці, а от з тим, яку політичну силу він спробує "завести" до Київради, поки лишається лише здогадуватися. Можна припустити, що це навряд чи буде проєкт під вивіскою "Солідарності", адже дуже багато груп впливу зараз у Київраді у фракції мера Кличка і йому усі ці п’ять років доводилось постійно домовлятися з усіма заради потрібних голосувань. З іншого боку, не така вона й монолітна – фракція "Солідарність" у Київраді, як здавалось ще кілька років тому. Наприклад, минулого року з промерської фракції вийшло одразу чотири депутати – Ілля Сагайдак, Олександр Харченко, Олександр Пабат та Олег Петровець. Троє останніх стали позафракційними, а от Ілля Сагайдак увійшов до депутатської групи "Київська команда", яку створили на базі депутатів, що вийшли з фракції "Самопоміч".

Фактично "Київську команду" у Київраді "курує" народний депутат від "Слуги народу" Олександр Ткаченко. Тому можна припустити, що депутати від "Київської команди" представлятимуть партію "Слуга народу" на виборах до Київради найближчої осені. Зближення між цими політичними силами відбувається дуже стрімко. Наприклад, днями депутат Київради від групи "Київська команда" Леонід Антонєнко призначений першим заступником Фонду державного майна. Звісно, призначення на таке "жирне" місце могло навіть узгоджуватись на найвищому державному рівні, де править партія "Слуга народу".  

У свою чергу, кадровий голод сама пропрезидентська партія на виборах до Київради навряд чи буде відчувати. Причому потрібно враховувати, що рівень місцевих виборів значно нижчий за загальнодержавний, а тому й до кандидатів будуть не такі вимоги, як на балотування до Верховної Ради. Можна припустити, що кадровий потенціал будуть черпати від того ж забудовника Андрія Вавриша, що є другом вже колишнього голови Офісу президента Андрія Богдана. Так, останній пішов з посади, але навряд чи він вийде з команди президента.

На виборах до Верховної Ради від столиці виграли кілька людей так чи інакше пов’язаних з Вавришем. Такою є Ганна Бондар, що перемогла на окрузі №220. Вона була підлеглою Андрія Вавриша, коли той працював заступником директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 2010 до 2015 років. В той час Бондар також працювала в цьому Департаменті, керуючи Службою містобудівного кадастру. На окрузі №218 переміг Дмитро Гурін, який є одним з авторів концепції розвитку Рибальського острову. Зараз компанія SAGA Development, керівником якої є Андрій Вавриш, зводить тут цілий житловий квартал. Проте сам Дмитро Гурін у ЗМІ заперечує, що є людиною Вавриша. Мовляв, випадково вийшло, що на тому місці, для якого він розробляв концепцію розвитку, "будується" колишній заступник головного архітектора столиці.

Також на вибори до Київради від "Слуги народу" можуть відправити колишніх підлеглих Михайла Радуцького, що працювали у клініці "Борис". Такий досвід вже є, адже на виборах до Верховної Ради у 2019 році на 212 окрузі переміг Максим Перебийніс, що був на той час завідуючим відділення приватної клініки Радуцького. Можна також провернути трюк з висуванням на вибори до міськради коміків, яких гарно знає сам Зеленський. Минулого літа до парламенту від "Слуги народу" по 222 округу пройшов Роман Грищук, що був керівником гумористичної студії "Мамахохотала". З іншого боку, не слід забувати, що рейтинг самого президента Зеленського дещо просів у порівнянні з 2019 роком, а тому є ймовірність, що кияни вже не будуть голосувати за кого-небудь, аби тільки від "Слуги народу", як це було на виборах до Верховної Ради.

І нарешті не слід скидати з рахунків, здавалося б, фантастичний союз мера Кличка із командою президента. Усі пам’ятають, як у другій половині 2019 року відбувались запеклі "бої" між Офісом президента та очільником столиці. Тодішній голова ОП Андрій Богдан звинувачував Кличка ледь не в усіх проблемах міста, а той у свою чергу постійно казав, що його обрали кияни і лише вони можуть оцінювати роботу мера. Саме тоді була дуже велика ймовірність, що у Кличка заберуть посаду голови Київської міської державної адміністрації, залишивши його лише міським головою. Таке свого часу зробив Янукович, коли у 2010 році забрав у Черновецького посаду очільника КМДА, віддавши її Олександру Попову. Після того містом фактично керував саме Попов, а Черновецький зі своїми повноваженнями в принципі зник з політичної мапи столиці.

Минулого року на посаду голови КМДА реально могли призначити Олександра Ткаченка, якого пов'язують з Богданом, але згодом палкі дискусії між Офісом президента та мером Києва так само швидко згасли, як і розпочались. Тож не слід виключати, що на вибори до Київради Кличко (у якого, подейкують, куди кращі стосунки з нинішнім головою ОП Єрмаком) піде разом з пропрезидентськими силами, або, як мінімум, обидві політсили не будуть заважати одна одній.