Гроші на ремонти будинків ОСББ та парковки - бізнесменам: Що "назасідала" Київрада

Засідання Київради, що відбулося 5 березня, минуло без скандалів, але з досить цікавими рішеннями від депутатів. Розпочалося усе з того, що мер Кличко особисто запропонував депутатам зняти з порядку денного проекти рішення щодо детального плану території в межах вулиці Північної та проспекту Героїв Сталінграда. Саме цей ДПТ забудовник хоче використати, щоб фактично на березі озера Біле звести житлові висотки. Депутати не відмовилися від такого "сюрпризу" від мера і одразу проголосували за зняття ДПТ на Оболоні з порядку денного, відправивши його на доопрацювання.

Після цього присутні заслухали представника "Ощадбанку", викликаного для доповіді. Багато депутатів Київради кажуть, що їхні виборці скаржаться на нав'язування платних послуг від банку під час отримання "Картки киянина". Мовляв, приходить, наприклад, пенсіонер за цієї карткою, а працівники банку кажуть йому, що для початку потрібно "підписатися" на платні послуги і лише потім можна отримати "Картку киянина". Звісно, це не подобається містянам, адже вони мають право отримувати свої картки безкоштовно. У свою чергу, представник "Ощадбанку" заявив, що з персоналом банку вже проведені профілактичні бесіди стосовно цього питання. Також банкір заявив, що працівники "Ощадбанку" зобов'язані пропонувати усім клієнтам додаткові платні послуги, але "підписуватися" на них не обов'язково. Тому "Картку киянина" у будь-якому випадку можна отримати безкоштовно.  

Також відбулася дискусія стосовно так званих "кіосків із соціальним хлібом", які міська влада хоче запровадити для соціально-незахищених містян. Планується, що в таких кіосках люди з "Карткою киянина" зможуть купувати хліб зі знижками. Проте виявилося, що цих МАФів буде лише 150 на увесь Київ. Наприклад, колишній мер столиці Омельченко навіть присоромив чинного мера Кличка. Начебто вийде у середньому по 15 кіосків на один район столиці, а тому пенсіонери змушені будуть їздити казна-куди за дешевим хлібом. Кличко пообіцяв розглянути можливість збільшення кількості кіосків з хлібом за знижками. Втім, слід нагадати, що саме під прикриттям обіцянок "соціальний хліб - киянам" кілька років тому розбудовував мережу своїх кіосків на газонах і взагалі будь-де "Київхліб". Програма начебто була розрахована на три роки, проте виявилася вічною. 

Також депутатам Київради пропонували проголосувати за Програму транспортної системи Києва на 2019-2023 роки. Доповідач з цього питання, перший заступник директора Департаменту транспортної інфраструктури Іван Шпильовий навіть заявив, що наявна транспортна система у столиці нікуди не годиться. За словами чиновника, стан транспортної мережі Києва не відповідає пасажиропотоку. Крім цього, ефективність мостів не задовільняє потреб мешканців міста. До того ж, не розширена система рейкового транспорту і неефективно працює міська електричка. Наостанок Іван Шпильовий заявив, що загалом у столиці низька швидкість громадського транспорту. У свою чергу, нова Програма транспортної системи має бути профінансована на 76 мільярдів гривень, 68 з яких – з бюджету Києва. Проте депутати не захотіли приймати даний проект рішення навіть за основу.

А найбільш жвава дискусія розгорілася під час обговорення проекту рішення щодо нової системи паркувального бізнесу у столиці. Усі чиновники з мерії кажуть, що нинішня система збору виручки за паркування машин у столиці є неефективною та корупційною. Так вважає і мер Кличко. Проте деякі депутати запропонували очільнику столиці просто призначати адекватних і надійних людей на посади керівників паркувальної системи у столиці. Зрештою міська влада вирішила віддати більшість паркувальних майданчиків в управління приватним фірмам.

Вільні місця для паркування будуть виставляти на відкритий конкурс в системі "Прозоро.Продажі". Переможці лотів матимуть право розмістити або облаштувати парковку, які є на балансі комунального підприємства "Київтранспарксервіс". Саме це підприємство на сьогоднішній день має організовувати паркувальний процес у столиці, але самі чиновники погодилися, що у комунальників це не виходить зробити. Рішення про передачу парковок в управління бізнесменам у мерії називають революційним, але депутати Київради не могли прийняти його вже кілька разів. І от, 5 березня це сталося. Тепер Департамент транспортної інфраструктури та комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" мають три місяці, аби запустити всі необхідні процедури.

Далі депутати взялися до вирішення питань у житлово-комунальній галузі. Надійшла пропозиція проголосувати за те, щоб з міського бюджету організовувати ремонти будинків, де створено Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Мовляв, один раз дамо грошей на ремонт, а в подальшому люди, що створили ОСББ, будуть самі обслуговувати власний будинок без допомоги міської влади. Проте під час обговорення такої пропозиції деякі депутати цікавилися чи є кошти на такі ремонти. Адже можна ухвалити рішення, але потім виявиться, що на його виконання не буде грошей. Проте ініціатори ідеї запевняють, що лише за рік з міського бюджету витрачається близько двох мільярдів гривень на підтримання будинків Києва у пристойному стані. У мерії навіть підрахували, що якщо, умовно кажучи, на ремонт одного будинку виділяти по мільйону гривень, то за рік можна відремонтувати дві тисячі будинків, віддавши їх в управління ОСББ. Якщо враховувати, що у столиці близько восьми тисяч комунальних житлових будинків, то за чотири роки їх усі можна спробувати перевести на систему управління ОСББ. Депутати вважають, що виділення, скажімо, одного мільйона гривень на ремонт будинку, підштовхне його мешканців до створення Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків.

Під час дискусії також постало питання про велику різницю у фінансуванні з міського бюджету звичайного ремонту будинку або капітального ремонту. Мовляв, на один мільйон гривень можна і не зробити капітальний ремонт у якомусь будинку, якщо він потрібен. Потім депутати проголосували за поправку до проекту рішення, що суму грошей на ремонт виділятимуть, зважаючи на вік і стан будинку. Перед ремонтом будуть складати акти огляду будинку і вже потім вирішувати, скільки грошей потрібно на приведення будівлі до належного стану. Зрештою депутати проголосувати за рішення, що має призвести до більш активного створення ОСББ у столиці. Звичайно, депутати запевняють, що поки ніхто не буде силою затягувати мешканців будинку до ОСББ. Проте, з іншого боку, люди, які хочуть створити  Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, можуть прийти до мерії і сподіватися на виділення коштів для ремонту будинку. Але є нюанс – можливість ремонту будинку надається лише один раз. Від киян вимагається лише створити ОСББ, оскільки підтримка надаватиметься лише після державної реєстрації об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.