Почайну звільнять з колектора: У Києві показали, як виглядатиме парк навколо річки (ФОТО)

Першу частину парку навколо ревіталізованої ріки Почайна відкриють у липні 2022 року
 

Надія Собенко

У Києві відбувається ревіталізація і звільнення з колектора річки Почайна. Загалом планують зняти приблизно 700 тонн бетонних укосів і лотків.

Про це повідомляє Depo.Київ з посиланням на The Village Україна.

За відновлення природного русла річки Почайни в Києві та створення парку навколо неї волонтери боролися з 2016 року.

"Протистояння за річку Почайну почалося у 2016 році, коли почали ухвалювати детальний план території. Згідно з ним, тут мала би пройти ще одна магістральна дорога на зразок Електриків. А озеро планували засипати. Ми змусили Київраду перепроєктувати план території", – розповіла активістка Анабелла Моріна.

У 2017 році Київрада проголосувала за створення на цій території парку "Почайна". 

Спочатку парк мав зайняти площу приблизно 10 га, але згодом додали ще одну ділянку. Загалом площа парку складе близько 15 га, він буде тягнутися вздовж нижньої частини русла Почайни – між проспектом Бандери та вулицею Електриків, а біля Північного моста зʼєднається з парком "Наталка".

Того ж 2017 року Департамент містобудування й архітектури провів усеукраїнський конкурс на створення парку. Переможцями обрали команду NEXT SPACE. За їхньою концепцією створили проєкт майбутнього парку. 

Проєкт поділили на дві частини – будівництво парку та ревіталізацію самої річки. Вартість будівництва парку, згідно з проєктом, становить 180 млн грн. Відновлення русла коштуватиме ще до 100 млн грн.

Будівництво парку мали почати ще у 2020 році, але через пандемію фінансування не виділили вчасно. Роботи стартували у листопаді 2021 року – Почайну почали діставати з бетонного колектора.

Нині бетонні блоки, якими було укладене русло, замінюють на габіони – сітки, наповнені камінням.

"Оці штуки плетуть вручну. Один робітник за день може зробити один такий габіон. Ними зміцнюють берег у тому місці, де ми вимушені залишити крутий схил. Не всюди змогли зробити його пологим, бо є ділянка, де проходить газова труба. Де можна зробити пологий схил – там його просто викладуть камінням" — розповіла Моріна.

Бетонні лотки, які встановили в руслі річки в 50–70-ті роки, унеможливлювали природний дренаж – відведення води.

"Габіон же пропускає воду – тому відбувається природний дренаж. Окрім того, у нього забивається земля, і він заростає виноградом. Це красиво", – розповіла активістка.

Наразі від бетону звільнили вже понад 50 метрів русла. Річку тут розширили вдвічі – замість двох метрів зробили чотири. 

Також у межах проєкту мають реконструювати шлюз, що встановили на річці теж приблизно в 50–70-ті роки. Його завданням було регулювати рівень води в Почайні – щоб, коли вода підіймається в Дніпрі, не затопило залізницю.

Видання також опублікувало декілька нових фотовізуалізацій парку, який збираються будувати біля Почайни.

У концепції парку зобразили історію річки Почайни, повʼязаної, зокрема, переходом праукраїнців від язичництва до християнства. В оформленні використовують релігійні символи й образи – як християнські, так і давньословʼянські.

Як озеленення дизайнери запропонували висадити, окрім дерев, місцеві чагарники, злакові рослини та польові трави – вони мають нагадати про зелені луги, що були тут колись.

Автори проєкту парку вважають, що він допоможе перетворенню району – з промислової Петрівки на багатогранну Почайну, де уживуться разом залишки індустріального минулого, залізниця, торгівля, офіси, житло та природа.

Парк будуть створювати в три черги. Перша черга – територія від проспекту Бандери до шлюзу біля вулиці Вербової. Її хочуть відкрити до 28 липня 2022 року. У цей день уперше в Україні будуть відзначати День української державності (це також День хрещення Русі).

На цій ділянці головним магнітом має стати символічне місце хрещення – це спуск до води з обох боків річки, який зверху нагадує хрест. За задумом, тут можна буде занурюватися у воду під час Водохреща. Окрім того, глибина річки дозволяє босоніж перейти вбрід з одного берега на інший. Поряд також передбачили місце для переодягання.

Символічний хрест оздоблять кортенівською сталлю – це метал брудно-помаранчевого кольору, вкритий іржею. Цей матеріал будуть використовувати й для інших художніх елементів парку, щоб "передати атмосферу історичності місцевості".

Поряд із символічним хрестом буде амфітеатр – місце зустрічі вірян, збору екскурсій або проведення заходів.

Друга черга — починається від шлюзу та завершується Набережно-Рибальською вулицею. Це найбільша за розмірами територія, яка охоплює землю за ТРЦ Blockbuster, зокрема озеро затоки Вовкувата. Але вона ж найпростіша з інженерної точки зору, бо тут збереглося природне русло річки, не зіпсоване бетоном.

На озері затоки Вовкувата планують створити деревʼяну набережну, вона буде стояти на воді на палях.

Головним художнім елементом цієї частини стане скульптура змія, який виривається з бетону. Вона буде стояти посеред маленького озерця.

"Почайна повʼязана з давньословʼянським богом Волосом (Велесом), духом ріки. Його зображували у вигляді дракона, змія. Це буде чавунний змій, який потрапив у бетон, як річка, та був розкопаний, коли почалася ревіталізація. Це символ Почайни, яка вирвалася з бетонної неволі", – пояснила задум Моріна.

Третя частина – це ділянка, яку приєднали до парку останньою, – від Набережно-Рибальської до Північного моста. Це гирло річки – місце, де вона впадає в Дніпро. У цьому місці, під Північним мостом, парк має зʼєднатися з парком "Наталка".

У найвищій точці ділянки, з якої відкривається краєвид на Дніпро, хочуть встановити ще одну скульптуру. Але яку саме – невідомо, бо її проєкт планують обрати на конкурсі.

Термін реалізації другої та третьої черги парку – два роки.

Також поблизу річки встановлять скульптури та інсталяції.

Це буде так званий "лінійний парк" – він займає довгу витягнуту територію, оточену бетонними парканами та підпірними стінками. Кожну підпірну стіну в межах парку, яку прибрати не можна, планують переосмислити. Так, мурал на паркані поблизу вулиці Вербової, який створили ще у 2016 році, планують оновити – він буде частиною парку.

Ще один паркан – біля входу до парку з проспекту Бандери – перетворять на дзеркальну стіну з абрисами річки. Стіну виготовлять з алюмінію з дзеркальним покриттям. Удень вона буде візуально розширяти цей простір, який є найвужчим місцем у парку. Уночі ця інсталяція буде підсвічуватися.

Для підпірної стіни, яка зʼявилася вздовж новозбудованої вулиці Плавʼюка, по той бік Blockbuster Mall, теж знайшли рішення. Інсталяція там буде назватися "12 брам біля річки Йордан" (друга назва Почайни – "Йорданська").

Стінку оздоблять деревом і 12 листами кортенівської сталі, на яких виріжуть літописні тексти – про річку Почайну, про Верхній Київ. Для текстів на кожній із 12 частин стіни хочуть знайти каліграфів із різних регіонів України, які б створили унікальний шрифт.

Довідка: Почайна, яку раніше також називали Йорданською, – це історична річка в Києві. За однією з версій, раніше вона була протокою (рукавом) Дніпра, яка відходила від головного русла в районі сучасного Вишгорода та впадала в районі теперішньої Поштової площі. Саме в Почайні, у місці, де зараз стоїть памʼятник Магдебурзькому праву, як вважається, князь Володимир хрестив Русь.

Річка збереглася й до тепер, однак її русло суттєво змінилося. Верхня частина Почайни тепер є системою озер Опечень, поєднаних між собою колекторами. Ці озера, які тягнуться від нової ділянки Великої окружної дороги на півночі міста до проспекту Степана Бандери, утворилися через намив житлового масиву Оболонь.

Нижня частина Почайни залишилася маленьким струмком, який тече від проспекту Бандери вниз до вулиці Електриків, а потім уздовж неї. За ТРЦ Blockbuster річка розширюється в озеро затоки Вовкувата, а далі Почайна впадає в Дніпро трішки нижче Північного моста.

Фото: The Village Україна

Нагадаємо, у Києві МАУП руйнує Парк трипільської культури. Повідомляється, що територію парку огородили і спиляли більшість дерев. Збільшені копії пам’яток трипільської культури повалили. Відомо, що "Міжрегіональна Академія управління персоналом" планує побудувати тут навчальний корпус.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Київ