Стало відомо, коли КНУ імені Шевченка позбавить Лукашенка звання почесного доктора
Вчена рада Київського національного університету імені Тараса Шевченка позбавить звання почесного доктора де-факто президента Білорусі Олександра Лукашенка
Про це заявив ректор КНУ Володимир Бугров на форумі "Україна 30. Освіта", передає Depo.Київ.
За його словами, станом на сьогодні немає процедури позбавлення почесного статусу і зараз вчена рада університету напрацьовує відповідну процедуру.
"Вже три комісії ради розробили таку процедуру. Там підставами є порушення прав людини, неповага до держави Україна. 7 червня засідання Вченої ради університету, на якому буде два питання: затвердження процедури та позбавлення статусу почесного доктора Олександра Лукашенка", — сказав Бугров.
Він зазначив, що більшість членів Вченої ради виступають за позбавлення Лукашенка звання почесного доктора, а тому відповідне рішення буде ухвалене.
Зазначимо, що Лукашенко отримав диплом почесного доктора КНУ 5 листопада 2009 року. Диплом йому вручив тодішній ректор Леонід Губерський.
Нагадаємо, раніше Бугров повідомив, що в університеті Шевченка думають, як позбавити Лукашенка звання почесного доктора.
Як відомо, 9 серпня, у день президентських виборів у Білорусі, коли перші офіційні екзит-поли повідомили, що Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менш ніж 7%, у Мінську й інших містах Білорусі люди вийшли на вулиці, висловлюючи недовіру цим результатам.
ОМОН і внутрішні війська почали затримувати та розганяти протестувальників із застосуванням сили. 11 серпня 2020 року стало відомо, що опозиційна кандидатка у президенти Світлана Тихановська покинула Білорусь через погрози, наразі вона перебуває у Литві.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка, її легітимність не визнали багато країн світу. Згодом Велика Британія, Канада і країни Балтії та інші запровадили санкції проти Лукашенка й інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
23 травня в Національному аеропорту Мінська здійснив аварійну посадку літак компанії Ryanair, який летів з Афін до Вільнюса. Літак раптово подав сигнал лиха і змінив курс. Причиною екстреної посадки став нібито сигнал про замінування, однак після посадки вибухових пристроїв у літаку не знайшли.
Згодом з'ясувалося, що літаком, який екстрено сів у Мінську нібито через замінування, летів білоруський опозиціонер, засновник і колишній головний редактор Telegram-каналу NEXTA Роман Протасевич. Його затримали білоруські силовики.
Лідери європейської та світової демократії засудили екстрену посадку літака Ryanair у Мінську з подальшим затриманням Протасевича.
24 травня лідери країн Європейського Союзу на саміті узгодили першу офіційну відповідь на терористичний акт білоруського режиму Олександра Лукашенка щодо пасажирського літака.
Усі 27 лідерів країн-членів ЄС ухвалили рішення про заборону всім авіакомпаніям ЄС на польоти над територією Білорусі. Також очільники країни ЄС домовилися ввести чергові секторальні санкції щодо тих, хто є причетним до цього терористичного акту.
26 травня Україна припинила авіасполучення з Білоруссю. Тепер повернутися в Україну наші громадяни можуть лише наземним транспортом.
28 травня стало відомо, що Білорусь запровадила режим індивідуального ліцензування на імпорт низки українських товарів.
29 травня Україна закрила повітряний простір для білоруських літаків.
Згодом МЗС підготувало і передало РНБО пакет санкцій проти Білорусі.
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Київ