ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

ТОП-5 подій літа у Києві, що не залишили містян байдужими

Літо було дуже щедрим на різноманітні події у столиці. Деякі з них були позитивні, але не минулося і без кількох ложок дьогтю

Depo.
9 вересня 2018 18:00
ФОТО: depo.ua

Depo.Київ зробив підбірку усіх найбільш помітних подій у Києві.

П'яте місце: Відкриття велопрокату

Безумовно, однією з найпозитивніших фішок літа було відкриття у Києві системи громадського велопрокату. Перші 100 велосипедів стали доступними для киян з 15 серпня. Пункти прокату розташовані у найбільш зручних місцях столиці: біля ст. м. "Лук'янівська", на Оболонському проспекті біля ст. м. "Почайна", "Золоті ворота", "Арсенальна", "Оболонь", "Мінська", "Героїв Дніпра", "Лівобережна", "Харківська", "Позняки", "Осокорки", "Тараса Шевченка", "Контрактова площа" на Верхньому Валу, біля Київського велотреку, на Софіївській площі, Майдані Незалежності, Михайлівській площі, Контрактовій, Поштовій, вул. Хрещатик (біля КМДА) та вул. Архітектора Городецького, в парку ім. Т. Шевченка, на Райдужному масиві, Русанівській набережній та інших. Коштує такий прокат 30 грн за півгодини. Місячний абонемент за акцією – 199 гривень. А можна буде придбати і абонемент на сезон – за 599 гривень.

Кожен велосипед оснащений GPS, тож відомо, де він перебуває, хто користувався ним востаннє і де його залишив. Щоб взяти велосипед в оренду, потрібно завантажити на телефон мобільний додаток "Nextbike" та зареєструватися у системі. І коли хочеться проїхатися, достатньо піднести мобільний до QR-коду на велосипеді на пункті прокату, вибирати абонемент і натиснути на "Почати прокат".

Проте деякі кияни вже "відзначилися". Нещодавно купка молоді просто втопила велосипед у Дніпрі. Ще кілька велосипедів було поламано.

Четверте місце: Підвищення вартості проїзду у громадському транспорті

Ще у травні у столиці почалися балачки щодо можливого підвищення вартості проїзду. Тоді чиновники з мерії навіть анонсували, що разова поїздка у наземному комунальному транспорті може зрости до восьми гривень. Звичайно, кияни до останнього не вірили, що столична влада піде на цей непопулярний крок. Проте 14 липня це все ж сталося. До того часу квиток у автобусі, тролейбусі та трамваї коштував 4 гривні, а після рішення Кличка про підвищення вартість склала вже 8 гривень. В метро жетон до 14 липня коштував 5 гривень, а тепер – також 8 гривень.

Неймовірна кількість критики посипалася на голову мера та його команди за те, що вони залізли до кишень киян. Втім, як показала практика, усе закінчилося лише невдоволенням у соцмережах. Зараз усі вже почали звикати до проїзду по вісім гривень. Таким чином, більшість киян тепер витрачає в місяць на проїзд більше 700 гривень, якщо враховувати, що потрібно кожного дня їздити на роботу і з роботи двома видами транспорту. Більше того, якщо брати до уваги вартість місячних проїзних, то вони часом коштують на рівні вартості проїзних у європейських містах, хоча зарплатня в Києві і, наприклад, у Варшаві значно різниться.

Та й комфорту у київському громадському транспорті після підвищення вартості проїзду практично не додалося. У серпні пасажири тих самих автобусів, як і раніше повинні були їздити наче у душогубках на колесах, адже кондиціонери вмикалися на мінімальну потужність. І не варто забувати, що за часів мерства Кличка вартість проїзду у громадському транспорті зросла в 5,5 разів. Ще на початку 2015 року разовий квиток у тому ж автобусі чи тролейбусі коштував 1,5 гривні. Потім його вартість підняли до 3 гривень, а влітку 2017 року – до чотирьох гривень.

Третє місце: Відсутність гарячої води

Ще однією мегапроблемою для киян стала відсутність гарячого водопостачання. Наприклад, на столичній Оболоні його немає ледь не усе літо, на Троєщині - два місяці, а в деяких районах - з квітня. Тож фактично усе літо мешканці третини столичних будинків вимушені або "загартовуватися" у холодній водій, або гріти каструлі, щоб помитися. І усе це на тлі заяв мера Кличка про Київ як європейську столицю.

У мерії в усьому звинувачують "Нафтогаз", який не хоче укладати з ними договір на поставку газу на столичні ТЕЦ. До останнього часу цю послугу киянам надавала компанія "Київенерго", що належить олігарху Рінату Ахметову. Але столична влада вирішила повернути у своє користування увесь теплоенергетичний комплекс міста, і тепер за опалення в квартирах і за гарячу воду номінально відповідає комунальне підприємство "Київтеплоенерго". Але "Київенерго" накопичило перед "Нафтогазом" борги у розмірі близько п'яти мільярдів гривень, тому газовий монополіст вимагає, щоб зі столичного бюджету усе це було компенсовано. Мовляв, забрали у "Київенерго" теплогенерацію Києва, то сплачуйте і їхні борги.

Мер Кличко і його команда готові визнати лише частину боргів, але ні в якому разі не сплачувати різноманітні штрафи і пені, що були нараховані саме "Київенерго". Усе зводиться до взаємних звинувачень між "Нафтогазом" і міською владою. Проте киянам мабуть усе це не має бути цікавим, адже в них ніхто і ніколи не запитує, чи потягнуть їхні гаманці подвійне зростання тарифів на проїзд у транспорті чи на утримання будинків та прибудинкових територій. Кияни мають лише платити, і ні мера, ні його заступників не цікавить, як це відображатиметься на сімейному бюджеті містян.

Четверте місце: Потопи

Такого у столиці ще не було. Лише протягом серпня Київ двічі потопав після злив. Інколи навіть звичайний сильний дощ призводив до того, що вулиці міста нагадували штучне озеро, а машини киян у буквальному сенсі слова плавали дорогами.

Про що казати, якщо навіть Хрещатик був по коліна у воді, чого ще не траплялося у новітній історії міста. Мер Кличко усе традиційно списує на погоду. Мовляв, таких потужних дощів у столиці ще ніколи не було. Поруч з цим, містяни постійно спостерігають забиті землею та сміттям зливоприймачі, які під час дощу просто не можуть виконувати свою функцію.

Ще більше ускладнює ситуацію тотальна забудова міста. Наприклад, у "Київавтодорі" саме це пов'язують з постійним затопленням вулиці Андрія Шептицького біля станції метро "Лівобережна". Ще 10-12 років тому тут такої проблеми не було, визнають комунальники. А потім усе навколо почали забудовувати висотками і закатувати землю асфальтом. І якщо раніше дощова вода просто йшла у землю, то тепер вона накопичується на дорогах, адже підземні комунікації не витримують навантаження: дощова каналізація здебільшого збудована ще 30-50 років тому і була розрахована на зовсім інші об'єми води. Тепер же у столиці забудовують кожне вільне місце висотками, але про підземні комунікації ніхто навіть не думає.

Перше місце: Військовий парад на День незалежності

Закінчимо підбірку саме на мажорній ноті. Родзинкою літа у столиці став, безумовно, військовий парад. Звичайно, серед киян було багато сперечань чи потрібен парад взагалі. Деяких буквально бісило те, що ледь не за тиждень до Дня незалежності майже кожного дня у заторах "стояв" увесь центр міста і навіть набережна. Дороги кругом перекривали лише заради того, щоб військова техніка могла приїхати на Хрещатик для репетиції. Але у сам День Незалежності навіть найбільші критики військового параду вимушені були визнати – свято вдалося!

24 серпня Хрещатиком проїхало стільки новітньої військової техніки, скільки не було за усі часи незалежності. А в небо над центральною вулицею Києва піднялась навіть військова авіація.

Більше про життя столиці та області читайте на Depo.Київ

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook