Шоломи з фатою, казки та нумерологія: Ведуча Печерського РАЦСу розповіла про тенденції сучасних одружень

Оксана Волощук вже 13 років працює ведучою весільних церемоній, але спостерігати за тим, як люди одружуються, почала змалку. Якщо раніше весілля були майже всі схожими, а музика і промова ведучої – однакові, то зараз все геть по-іншому. Люди приїжджають одружуватися на мотоциклах, на велосипедах, приходять у джинсах та футболках, або перевдягаються у кіногероїв, вигадують власні клятви, придумують свої фішки. Про особливості сучасних весільних церемоній у Києві пані Волощук розповіла в інтерв’ю Depo.ua

- Оксано, ви 13 років проводите весільні церемонії. Якщо порівнювати ті церемонії, які ви спостерігаєте зараз з тими, які були колись, що в них змінюється?

- Почну з того, що за весіллями я спостерігала змалку. Мої батьки працювали в Святошинському РАЦСі, мама була консультантом, а тато звукорежисером. Ще дитиною я запам’ятала жінку, яка була ведучою. Тоді ця посада називалась обрядова староста. Жінка завжди була у довгому одязі, її весільна промова була однакова. В ті часи не можна було казати нічого зайвого.

- А щодо молодят?

- Пам’ятаю молодят: вони всі були якось однаково одягнені. У дівчат були капелюхи з широкими полями, та й одружувались всі приблизно в одному і тому ж віці, десь у 24 роки. Тоді була така тенденція: отримав освіту, відслужив у армії, повернувся, одружився. Для одружень також були схожі причини. Приїжджим у Києві тоді вже давали державне житло. Тож люди швидше хотіли одружитись.

- Але це ж ваші дитячі спогади. Повернемось до тенденцій, які вам доводилось спостерігати за час роботи ведучою весільних церемоній.

-Тенденції різні. Приходять люди свідомі, зрілі, середній вік 30-50 років. Можуть і удвох, а можуть з родичами та гостями, невеликими компаніями. У джинсах, у футболках з написом "наречена" та "наречений" - це прикольно. Приходять люди, які другий раз одружуються. Часто, коли люди одружуються у дуже молодому віці, то не розуміють, що з ними відбувається. У більш зрілому віці вони вже знають, чому приходять. Це можуть бути люди зі спільною дитиною, або ті, які колись давно були коханцями, а потім доля їх розвела по різним країнам. Це зрілі, красиві люди. Коли вони виходять з РАЦСУ, хочеться навіть провести їх. Дуже радісно спостерігати таке кохання. Але одна зі свіжих тенденцій – це дуже ранні шлюби. Приходять молодята, яким немає навіть 20 років.

Фото: Печерський ДРАЦС

- Як вважаєте, з чим це може бути пов’язано?

- Напевно, із соціальними проблемами – війною, пандемією, якимись заборонами. Люди паруються, бо хочуть вижити. Це моє розуміння. Але є і геть інша тенденція – відмічати "золоте" весілля, 50 років життя разом у РАЦСі. Такі весілля батькам замовляють діти. Вони хочуть зробити подарунок батькам, аби ті ще раз прожили цей момент.

- Які ще цікаві тенденції прослідковуєте?

- Коли розписуєш людей, по документах, можна прослідкувати, що, наприклад, у нареченої в день весілля - День народження. В один день можуть одружитись, наприклад, усі Анни. Люди враховують і нумерологію: наречені приходять, запрошують конкретну дату. Навіть просять розпис у конкретний час з хвилинами. Це, до речі, нова тенденція. Або за знаком зодіаку - часто розписуються Овни та Леви. Начебто дрібниця, але десь якась "небесна канцелярія" існує і все це можна у своїй роботі відслідкувати.

- Напевно, досить різноманітною зараз є і весільна стилістика?

- Звісно. Якщо брати до уваги стилістику молодят, то канони змінюються. Можуть бути весілля байкерів, готів, велосипедистів – наречена у білому шоломі з невеликою фатою, у коротенькій спідничці, білих кедах. Стилізують весілля і під фільми, і під казки, молоді вдягаються у відповідні костюми. Коли люди приходять так одружуватись, то і мені самій хочеться переодягтись.

- То ви переодягаєтесь?

- Було таке. Під весілля байкерів я одягала шкіряну куртку, ми ставили під час церемонії рок-музику. Ми до цього підходимо креативно. Я сама творча людина. Обов’язково спілкуюсь особисто з молодятами перед церемонією, щоб зрозуміти, що це за особистості, якою мовою спілкуються, як і де познайомились. Я виділяю для себе нюанси і можу подати їх під час церемонії, як фішку весілля, аби люди запам’ятали, що це – про них.

Фото: Ведуча весільних церемоній Оксана Волощук під час стилізованої церемонії

- Є найпопулярніші клятви, які дають один одному молодята?

- Все також залежить від забаганок. Наприклад, хтось хоче європейську церемонію: коли тато окремо заводить наречену. Я завчасно дізнаюсь історію кохання і під час церемонії розповідаю її коротко. Під час європейської церемонії люди можуть давати один одному обіцянки, але це за бажанням. Можна придумати і власні.

- У яких місцях у Києві найчастіше проводять виїзні церемонії?

- На ВДНГ в одному з павільйонів проводять часто. Але під час пандемії виїзні церемонії поки що не дуже популярні. Пари стараються виїжджати за межі міста, організовують весілля на природі, на відкритому повітрі, на березі Дніпра.

- Цей момент, коли молоді стають на рушник, досі актуальний?

- За бажанням. На рушнику люди обов’язково одягають обручки, можуть казати один одному обіцянки. Таке запам’ятовується на все життя, це зворушливо. Молодята інколи навіть плачуть і наречений також.

- Можете виокремити найоригінальніше весілля, яке запам’яталось?

- Не можу. Про кожне весілля можу розповідати багато і виділити одне дуже важко. У нас і високопоставлені особи розписуються, і медійні, і пересічні люди. Але весілля у всіх особливі. Люди, які давно у нас одружувались, навіть приходять реєструвати своїх дітей.

- Відомо, що в одній установі одружують і проводять розлучення одночасно. Наскільки це етично по-вашому?

- Тут не лише одружують і розлучають, а й реєструють народження і смерть. Це державна установа. Ми заводимо весільні пари в одну залу, у нас є декілька входів. Але на мою думку, варто ці процеси, які відбуваються в одній установі, розділяти.

- Якщо ви бачите, що молодята перед одруженням дуже хвилюється, що ви їм радите?

- Я з ними жартую, завжди спілкуюсь, дізнаюсь про наміри щодо церемонії. Якщо бачу, що вони напружені, то намагаюсь їх трохи розвеселити. Кажу: "Вдихнули, видихнули і отримуємо задоволення від процесу! Це ж один раз на все життя. Ви усвідомлюєте це? Тоді ходімо!".  Люди, заходячи, розслабляються.