Війна з Єрмаком та президентські амбіції: Навіщо Офіс президента знову атакує Кличка
Останні критичні заяви представників команди Зеленського на адресу мера Києва можуть бути пов'язані з його президентськими амбіціями або ж боротьбою за крісло голови Офісу президента
В інформаційному просторі з'явилася інформація про те, що в Офісі президента знову вирішили почати атакувати столичного мера Віталія Кличка. Останній рік відносини міського голови з комадою президента Володимира Зеленського можна назвати, якщо не дружніми, то точно далекими від ворожих. Але останнім часом з боку Банкової знову почали лунати критичні заяви на адресу голови КМДА.
Depo.Київ розповідає про можливі причини нової війни Банкової проти Кличка та історію його взаємин з командою Зеленського.
Банкова вдарила в болючу точку Кличка – інфраструктуру
22 лютого заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко заявив, що держава має намір зайнятись добудовою Подільсько-Воскресенського мосту та будівництвом транспортної розв'язки на Дарницькому мості.
Він зазначив, що центральна влада ухвалила рішення зайнятись місцевими інфраструктурними проблемами, зробивши це "на прикладі Києва".
Особливий наголос Тимошенко зробив на діях столичної влади, натякнувши на Кличка: "Якщо місцева влада тільки обіцяє та просить гроші в держави, але нічого не робить, то ми самі будемо це робити. Зокрема в питанні Подільсько-Воскресенського мосту", – сказав Тимошенко.
Подільсько-Воскресенський міст. Фото: ЦТС
Наступного дня Кличко відповів на закиди Тимошенка та звинуватив його в недолугих маніпуляціях. Мер закликав представників влади не займатись політиканством та не вставляти палки в колеса.
Варто зазначити, що Віталій Кличко не виконав політичну обіцянку, яку він давав киянам минулого року про те, що Подільсько-Воскресенський міст відкриють до кінця 2020 року, бо потім добудову переправи вчергове перенесли, тепер уже на літо 2021 року.
Президентські амбіції Кличка або боротьба за крісло Єрмака
Після того, як Віталій Кличко восени переміг на виборах мера в першому турі, ЗМІ писали про його можливі наміри балотуватись в президенти України на наступних виборах. Така думка може бути схожою на правду через надмірну активність Кличка з приводу важливих суспільних питань.
Зокрема йдеться тарифи та вакцинацію. Мер столиці намагається підкреслити свою значущість з цих приводів не тільки на рівні міста, але й на рівні держави. Це проявляється в численних піар-кампаніях, які, скоріш за все, запускала команда Кличка з меседжами про те, що "Кличко домовився з урядом про зниження тарифів" або "Кличко особисто займається поставкою вакцини в Україну". Тобто акцент робиться не тільки на питаннях столиці, а і на питаннях, які турбують кожного українця. При чому ці піар-кампанії збігаються з проколами центральної влади, коли вирують тарифні протести та критика центральної влади щодо провалу тієї ж вакцинації.
Піар Віталія Кличка
Можна припустити, що на Банковій остерігаються можливих президентських амбіцій Віталія Кличка, адже президентську кампанію розпочинають задовго до її офіційного старту. Додамо, що попри чутки про президентські амбіції Кличка, згідно з даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, мер Києва посідає десяте місце в президентському рейтингу з результатом усього 1,9%. Тому говорити зараз про реальні шанси столичного голови на булаву ще зарано.
Ще однією можливою причиною критичних заяв Кирила Тимошенка на адресу мера Києва є його амбіції щодо посади голови Офісу президента, оскільки чинний очільник ОП Андрій Єрмак – в нормальних стосунках з Кличком, про що говорив публічно. Кум Єрмака, народний депутат Микола Тищенко, за повідомленнями нардепа Гео Лероса, призначений в ОП "смотрящім" за Києвом разом із бізнесменом Денисом Комарницьким. Тобто таким чином Тимошенко може намагатись завдати репутаційного удару по Єрмаку.
Кирило Тимошенко. Фото: Liga
Варто зазначити, що після перемоги Революції Гідності, де Кличко був одним з лідерів опозиції, саме йому пророчили президентську булаву. Але тоді все перегралося і Кличко став мером Києва. Перед виборами президента в 2014 році австрійська газета Österreich писала, що Кличко та Порошенко зустручались у Відні з олігархом Дмитром Фірташем та колишнім головою адміністрації президента Януковича Сергієм Льовочкіним, де політики домовились про те, що Порошенко балотуватиметься на посаду президента, а Кличко піде в мери столиці.
Також варто згадати про можливу роль спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова в потенційному конфлікті Банкової та Кличка, оскільки одразу після випадів Кирила Тимошенка на адресу мера столиці до Київради завітав спікер українського парламенту, де формально Кличко показав йому систему Рада-4, яка унеможливлює кнопкодавство. Можна припустити, що зустріч з Разумковим, який часто має окрему від Офісу президента позицю з низки питань є своєрідним сигналом Банковій з боку Кличка.
Як Єрмак "помирив" Кличка та центральну владу
Перша війна Кличка з Офісом президента почалась ще в 2019 році. Тодішній голова ОП Андрій Богдан на прес-конференції звинуватив мера Києва в тому, що той не контролює ситуацію в місті, а замість нього все вирішують два-три "смотрящіх" від забудовників.
Богдан заявив, що Кличко не контролює Київраду, а тому не є ефективним мером. У відповідь Кличко заявив, що не має жодного стосунку до корупції та звинуватив Офіс президента в політичному тиску. Тоді мер столиці заявляв, що Богдан примушував його угоджувати всі міські рішення з забудовником Андрієм Вавришем, який є другом Богдана, а також із сьогоднішнім міністром культури Олександром Ткаченком.
У вересні 2019 року Кабмін Олексія Гончарука звільнив Кличка з посади голови КМДА за ініціативи Офісу президента, але президент Зеленський так і не поставив свій підпис під рішенням для того, щоб воно набуло чинності.
Після приходу Андрія Єрмака на посаду голови ОП у лютому 2020 року, відносини між Кличком та Банковою відносно нормалізувались. Вважається, що саме Єрмак переконав Володимира Зеленського припинити війну з мером Києва. На початку 2020 року Кличко та Єрмак навіть публічно обмінювались компліментами та говорили про конструктивне співробітництво.
Микола Тищенко та Андрій Єрмак
Народний депутат Гео Лерос, якого виключили з фракції "Слуга народу" повідомляв, що Єрмак домовився з Кличком про розподіл сфер впливу в столиці та призначив "смотрящіми" за Києвом бізнесмена Дениса Комарницького та свого кума й нардепа Миколу Тищенка.
За інформацією Лероса, Комарницький є одним з вигодонабувачів від будівельних корупційних схем в столиці. Він звинувачував Андрія Єрмака та особисто президента Зеленського в тому, що вони покривають корупцію в Києві.
Також Лерос заявляв, що Комарницький разом з депуткою Київради Аллою Шлапак фактично керували штабом слуг на місцевих виборах 2020 року, формальним головою якого був Микола Тищенко.
Екс-нардеп та скандальний забудовник Максим Микитась заявляв, що слуги народу отримували гроші на місцеві вибори від компанії "Еко-Буд-Трейд", яка належить Комарницькому та займається будівництвом Подільсько-Воскресеньского мосту. Фактично, за словами Микитася, кампанія "Слуги народу" в Києві фінансувалась з грошей, які мали піти на будівництво Подільського мосту.
Кличко залишається "на гачку"
Наприкінці варто згадати ще один потужний інструмент тиску на Кличка з боку центральної влади, а саме – законопроєкт про столицю, який суттєво може змінити вертикаль влади в Києві. Йдеться про можливе ухвалення законопроєкту, який може розділити функції голови КМДА та міського голови. Це означатиме те, що мер стане представницькою фігурою, яка не матиме виконавчих повноважень.
У жовтні 2019 року в першому читанні нардепи підтримали законопроєкт про столицю, який передбачав створення префектури від центральної влади з широкими повноваженнями, яка повинна буде "пильнувати за дотриманням Конституції й законів з боку місцевої влади". В другому читанні законопроєкт так і не розглядали, але можна припустити, що в разі надмірної активності Кличка, центральна влада може повернутись до цієї історії.
Навіть попри провальний результат провладної партії на місцевих виборах, Кличко змушений рахуватись з центральною владою. Це можна побачити з доволі тісного співробітництва Кличка та "Слуги народу" в Київраді, незважаючи на те, що партія президента завела туди лише 12 депутатів. Наприклад, Кличко призначив заступниками Олену Говорову, яка була радницею Єрмака та депутата від "слуг" Олексія Кулебу.
За законом президент досі має повноваження звільняти та призначати голову КМДА, а тому Банкова завжди має інструмент тиску на столичну владу. Подібна історія вже була за часів Януковича, коли президент-втікач звільнив мера Леоніда Черновецького з посади голови КМДА та призначив на його місце Олександра Попова.
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Київ