Втомлені мости та технології "регіоналів": Чому люди Зеленського продовжують "мочити" Віталія Кличка

Чиновники Офісу президента та люди, наближені до команди Володимира Зеленського, продовжують атакувати мера Києва Віталія Кличка та б'ють, цього разу, в найбільш болісне місце столичного мера – інфраструктуру. Причин для цього може бути декілька – від президентських амбіцій Кличка до повернення технологій "Партії регіонів", коли, за часів Януковича, влада "повертала любов" киян через добудову великих інфраструктурних об'єктів.

Оточення Зеленського б'є по "втомлених" мостах Кличка

Розпочати, напевне, варто з того, що 22 лютого, заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко заявив про намір центральної влади добудувати багатостраждальний Подільсько-Воскресенський мостовий перехід на Троєщину, який Кличко обіцяв відкрити до кінця 2020 року, але потім запуск переправи вчергове перенесли на літо 2021 року – і не факт, що востаннє.

Тоді Тимошенко зробив акцент на тому, що влада вирішила взятись за місцеві інфраструктурні проєкти на прикладі Києва, та натякнув на бездіяльність столичної влади на чолі з Кличком: "Якщо місцева влада тільки обіцяє та просить гроші в держави, але нічого не робить, то ми самі будемо це робити. Зокрема в питанні Подільсько-Воскресенського мосту".

Кличко у відповідь звинуватив Тимошенка в маніпуляціях. Очільник столиці зазначив, що якщо переправу передати на баланс "Укравтодору", то це тільки затягне її добудову.

Подільсько-Воскресенський міст 

"Передача Подільсько-Воскресенського мостового переходу на баланс Укравтодору значно відстрочить його добудову. Поки пройдуть всі бюрократичні процедури, передбачені законом..." – заявив Кличко і додав, що роботи на Подільському мосту уже на фінальній стадії, а затримки у запуску об'єкту він пояснив економічними і логістичними труднощами, пов'язаними з COVID-19.

Окрім моста на Троєщину влада вирішила взятись за недобудовану розв'язку на Дарницькому мості, який перебуває на балансі "Укрзалізниці".  Так, 3 березня голова "Укравтодору" Олександр Кубраков та голова правління "Укрзалізниці" Володимир Жмак підписали меморандум про добудову Дарницького мосту. Кубраков пообіцяв, що переправу добудують до кінця 2021 року.

Цього разу Кличко відреагував спокійно, заявивши, що міська влада не могла добудувати Дарницький міст через його перебування на балансі УЗ, а тому місто, за законом, не мало права проводити роботи на переправі. Водночас заступник голови КМДА Олександр Густєлєв висловив сумнів, що Дарницький міст вдасться добудувати до кінця 2021 року, оскільки проєкт майже 20-річної давності, він потребує коригування, а для початку робіт з урахуванням усіх бюрократичних процедур потрібно щонайменше півтора року.

Дарницький міст. Фото: Уніан

Цю заяву прокоментував радник голови "Укравтодору" Юрій Голик, який є одним з головних консультантів "Великого будівництва". Він наголосив, що заява столичної мерії є абсолютно логічною: "Якщо робити все так через одне місце, як робиться в Києві, то Дарницький міст не добудувати і за 10 років. Якщо робити так, як робить "Укравтодор" з початку минулого року, то все реально", – написав Голик на своїй сторінці у фейсбуці.

 

Допис Юрія Голика про столичну владу

Він також навів як приклади той же Подільсько-Воскресенський міст, який, за його словами, не добудують і в 2021 році, мости у Запоріжжі, які зараз будує "Укравтодор" – один з них відкрили 2020 року. А також – зведення найбільшого прапора України на Печерську, яке змогли реалізувати лише після того, як столична мерія отримала технологію Дніпропетровської ОДА, де працював Голик, коли подібний прапор побудували в Дніпрі.

Радник голови "Укравтодору" зробив акцент на низькій якості менеджменту столичної влади та заявив, що у Кличка завжди шукають виправдання: "Все завжди залежить від рівня менеджменту, кількості мізків в найкращому сенсі цього слова і принципів. Мерії Києва хотілося б нагадати про 2 млрд грн на рік, що виділяються з держбюджету, на дороги в місті. І про найбільший міський бюджет в країні. І про те, що Київ повинен бути зразком і прикладом у всьому, щоб було "так". А не створення безглуздих відмазок і оповідань чому "ні", – зазначив радник голови "Укравтодору".

Тобто представники центральної влади, б'ючи по Кличку інформаційно, роблять акценти на недолугому менеджменті в КМДА щодо інфраструктури та нагадують про постійні обіцянки мера столиці, які так і не були виконані. Тут, на жаль для Кличка, перевага не на його боці, адже звинувачення щодо інфраструктурних проєктів часто є цілком обґрунтованими, особливо якщо говорити про скандальні столичні довгобуди. 

Технології регіоналів та частина війни з Порошенком 

Існує думка, що оточення Зеленського розгорнуло інформаційну кампанію проти Кличка, вирішивши скористатись методичками "регіоналів" з початку 2010-х років. Так, за словами екснардепа, директора Українського інституту Майбутнього Вадима Денисенка, у такий спосіб команда президента хоче посилити свій рейтинг у Києві: "Не будемо вдаватися в подробиці того, хто і в чому більше винен, але тут ми бачимо не просто дискусію про мости: це бажання Зе-команди повернути любов киян. І що може дати таку любов, як не побудова мосту на Троєщину?" – зазначає експерт на своїй сторінці у Facebook.

Саме таку логіку сповідувала "Партія регіонів" у 2011–2012 роках, коли намагалася "купити" киян новими розв'язками і дорогами. Зокрема, коли КМДА очолював ставленик Януковича Олександр Попов, у столиці відкрили п'ять нових станцій метро, а також провели реконструкцію розв'язок на Жулянському шляхопроводі та на мосту Патона і реконструкцію Набережного шосе. Щодо останнього варто зазначити, що саме тоді з шосе остаточно прибрали трамвайні колії. 

Екснардеп висловив сумнів, що через 10 років така ж сама технологія спрацює знову, і зазначив, що в Офісі президента царить повне нерозуміння психології виборців. Також Денисенко висловив думку, що атака Банкової на Кличка може бути частиною війни, яку Зеленський одночасно розгорнув против кума Путіна Віктора Медведчука та експрезидента Петра Порошенка.

Інформаційні атаки, за словами Денисенка, можуть збільшити рейтинг Кличка для того, щоб він відбирав голоси в Порошенка, адже вони грають на схожому електроральному полі. "В офісі вважають, що такий показний конфлікт дасть пару відсотків Кличку, які він відбере у Порошенка", – написав він.

Можливе послаблення позицій Єрмака 

Після приходу Андрія Єрмака на посаду голови ОП у лютому 2020 року відносини між Кличком та Банковою певною мірою нормалізувались. Вважається, що саме Єрмак переконав Володимира Зеленського припинити війну з мером Києва. На початку 2020 року Кличко та Єрмак навіть публічно обмінювались компліментами та говорили про конструктивне співробітництво. 

Народний депутат Гео Лерос, якого виключили з фракції "Слуга народу" повідомляв, що Єрмак домовився з Кличком про розподіл сфер впливу в столиці та призначив "смотрящіми" за Києвом бізнесмена Дениса Комарницького та свого кума й нардепа Миколу Тищенка. За інформацією Лероса, Комарницький є одним з вигодонабувачів від будівельних корупційних схем у столиці. Він звинувачував Андрія Єрмака та особисто президента Зеленського в тому, що вони покривають корупцію в Києві. Тобто Єрмак фактично помирив Банкову з Кличком після того, як його попередник Андрій Богдан намагався звільнити мера Києва з посади голови КМДА. Нова атака на Кличка може свідчити про послаблення позицій чинного голови ОП.

Андрій Єрмак та Володимир Зеленський. Фото: Офіс президента

Додатковим аргументом за думку про зменшення впливу Андрія Єрмака є інформація про те, що кум голови ОП Микола Тищенко невдовзі перестане керувати столичним осередком "Слуги народу" та буде відправлений на Закарпаття. Нещодавно в деяких ЗМІ була вкинута інформація про те, що позиції Єрмака начебто значно похитнулись, а Зеленський розглядає на його заміну кандидатури начальника Служби зовнішньої розвідки Валерія Кондратюка та заступників голови ОП Андрія Смирнова та Кирила Тимошенка. В останнього, за даними журналістів, є найбільші шанси зайняти місце Єрмака. Таким чином, Тимошенко може "продавати" свою кандидатуру Зеленському через гучні публічні заяви для того, щоб показати свою значущість президенту і водночас послабити позиції Єрмака. 

Причиною критичних заяв на адресу Кличка з боку Банкової також можуть бути президентські амбіції мера столиці. Після публічних випадів на адресу Кличка з боку Банкової, мер Києва запросив спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, для того, щоб показати йому систему голосування в Київраді, яка унеможливлює кнопкодавство. Разумков відомий своєю часто окремою від Офісу президента позицією щодо резонансних рішень, а тому Кличко міг використати голову ВР в якості ситуативного союзника в протистоянні з Банковою. 

Додатковим аргументом щодо протистояння Кличка та Разумкова з ОП є повідомлення української журналістки Соні Кошкіної про те, що на Банковій впевнені, що спікер Ради та мер Києва мають президентські амбіції, а тому і воюють з ними превентивно.

Читайте також: Війна з Єрмаком та президентські амбіції: Навіщо Офіс президента знову атакує Кличка

"Особливості" регіональної політики

Кличко показово не з'явився на засіданні Ради розвитку громад і територій 25 лютого, формальною причиною відсутності став лікарняний. На засіданні Ради під головуванням Зеленського обговорювали тему взаємин між центральною та місцевою владою. Зеленський тоді оголосив про створення Конгресу місцевої та регіональної влади при президенті України, який повинен сприяти "конструктивним та прозорим" відносинам центру та регіонів.

Рада розвитку громад і територій. Фото: Офіс президента

Голова ОП Єрмак розповів, що керуючим органом цього об'єднання стане президіум, який очолить президент, найвищі посадові особи країни та представники палат регіонів. Тут потрібно згадати, що Кличко очолює Асоціацію міст України, яка, по суті, є об'єднанням мерів. Виходячи з цього, можна припустити, що таким чином, мери на чолі з Кличком не хочуть підігрувати Банковій у створенні нової регіональної організації, яка стане конкурентом для АМУ.

Додатковим аргументом на користь цього є те, що на засіданні Ради регіонів під головуванням Зеленського окрім Кличка були відсутні найбільш впливові мери великих міст України, а саме міський голова Дніпра Борис Філатов, мер Одеси Геннадій Труханов та очільник Львова Андрій Садовий.

Кличко вже не вперше демонструє подібні маневри у взаємодії з центральною владою. Найбільш яскравим прикладом одразу згадується з'їзд, на якому екс-президент Петро Порошенко висував свою кандидатуру на вибори президента в 2019 році. Тоді у виставковому центрі на "Лівобережній" зібрались усі українські топ-чиновники, регіональні лідери та депутати для того, щоб підтримати чинного на той момент президента. Мер Києва тоді не з'явився на з'їзді, знову ж таки начебто через проблем зі здоров'ям. Він "знайшовся" в Австрії з травмою спини, яка передбачала проведення операції. Тоді Кличко записав відеозвернення зі словами підтримки Порошенка, яке транслювали на великому екрані. 

Не варто забувати і про те, що Кличко досі "на гачку" в Банкової, оскільки все ще існує можливість ухвалення парламентом закону про столицю, який передбачає розділення повноважень мера Києва та голови КМДА. Це фактично дозволить призначати голову КМДА з боку центральної влади, як це було за часів мера Леоніда Черновецького, коли президент-втікач Янукович призначив головою КМДА Олександра Попова.

Наостанок варто сказати, що ознаки чергової "холодної війни" між Банковою та Кличком стають все більш очевидні, причому команда Зеленського точково б'є в найбільш вразливі місця мера столиці. Враховуючи можливі президентські амбіції Кличка, він буде боротись з Банковою усіма наявними засобами, але на гаряче протистояння навряд чи піде, оскільки Офіс президента має "вбивчий" аргумент у виглядів закону про столицю, який може бути прийнятий в будь-який момент.