Ядерний вибух, бомбардування та потоп: Як працюють гермозатвори в київському метро (ФОТО,ВІДЕО)
Гермозатвори в столичному метро необхідні для захисту від бомбардувань, потопів, а також, теоретично, ядерного вибуху
Під час потужного урагану та зливи, які накрили столицю 19 липня на станції метро "Берестейська" опускали гермозатвор, щоб запобігти потраплянню води в підземку та затопленню станції. Чимало станцій київського метро були обладнані гермозатворами ще під час свого будівництва в часи "холодної війни" між СРСР та США, а тому вони розраховані на захист від можливого бомбардування та навіть ядерного вибуху.
Журналісти Depo.Київ розбирались, як працює система гермозатворів в столичному метро та від чого вона може захистити.
Як влаштований гермозатвор
Гермозатвором називають захисно-герметичні двері, які перекривають тунелі, станції, вестибюлі та вентиляційні шахти метрополітену в разі виникнення різного роду позаштатних ситуацій. За документами гермозатвори називаються "металоконструкцією". Сенс затворів не тільки в герметизації метро від зовнішнього середовища, але і в розподілі всієї системи на герметичні відсіки, кожен з яких може стати притулком для населення і не буде залежати від стану сусідньої ділянки.
Будь гермозатвор являє собою металеві (іноді - залізобетонні) двері, до складу яких входять:
- полотно двері;
- оклад — косяк з бетону і сталі, до якого кріпиться (і притискається в закритому стані) полотно;
- привід — механізм, що забезпечує закриття гермозатвора; у великих — він механічний, а маленькі повинні закриватися співробітниками підземки;
- замок — пристрій у вигляді висуваються ригелів, щільно притискає затвор до окладу в закритому стані;
- ущільнювач - гумова смуга по периметру гермозатвора, що забезпечує щільне прилягання полотна до окладу (такий є не скрізь).
Таким чином, у затвора є три стани: відкритий, закритий і загерметизований.
Як влаштований гермозатвор в Київському метро. Фото: tov_tob.livejournal
Захист від бомбардувань та стихій
Начальник столичного метрополітену Віктор Брагінський зазначав, що під час будівництва підземки в період Холодної війни насамперед розглядалися можливості військового втручання – бомбардувань і навіть ядерного вибуху. Але водночас ефективно таке обладнання застосовується і від природних чинників та стихій, як це можна було побачити під час потопу 19 липня в Києві.
Гермозатвори існують для герметизації метрополітену від зовнішнього середовища та створення відсіків з автономним життєзабезпеченням.
Так закривається гермозатвор на станції метро "Золоті ворота", яка є однією з найглибших станцій підземки Києва
На випадок виникнення надзвичайних ситуацій гермозатвори є на перегонах та багатьох станціях, в разі НС вони закривають метро та створюють відсіки з автономним життєзабезпеченням, в яких загалом можуть передувати біля 360 тис. людей. В разі необхідності, перекрита гермозатвором ділянка може виконувати функції бомбосховища та укриття.
Такі затвори розташовані в вестибюлях метро перед ескалаторами. Цікаво, що їх неможливо пробити бомбами, і теоретично, вони можуть витримати ядерний удар.
"У даних пристроїв подвійне призначення: вони можуть блокувати проникнення води в метро в разі підтоплення, а також служити бомбосховище з системою вентиляції", - зазначала заступниця начальника київської підземки Наталка Макогон.
Затвори є на кожній станції метро і на перегонах в тунелях. Вони можуть підніматися знизу, опускатися зверху або висуватися збоку. Від очей пасажирів затвори приховані металевими пластинами. Кияни кожного дня ходять уздовж них, але не звертають уваги. Гермозатвори перевіряють щоночі, відповідно до графіку.
Гермозатвор в тунелях київського метро. Фото: tov_tob.livejournal
Бомбосховище на дві тис. людей на кожній станції
В 2014 році після початку російсько-української війни в столичному метрополітені повідомляли, що всі майже всі станції підземки глибокого та малого закладення є бомбосховищами й зможуть врятувати людей в разі бомбардування. Не зможуть допомогти тільки шість наземних станцій — "Дніпро", "Лівобережна", "Дарниця", "Чернігівська", "Лісова" та "Гідропарк".
Станцій глибокого закладення у Києві нараховується 20 — це ті, на яких є ескалатори. Всі інші є станціями малого закладення, таких нараховується 26. Усі вони перебувають в бойовій готовності та в будь який час готові прийняти людей в разі бомбардування.
Найглибші станції київського метро побудовані в 1960 році, серед яких "Шулявська", "Вокзальна", "Політехнічний інститут", "Університет", "Крещатик" та "Арсенальна". Остання є рекордсменом та вважається найглибшою станцією в світі, її глибина складає 105,5 м.
В підземці зазначали, що кожна станція спроможна прийняти в середньому 2 тисячі людей та навіть більше, адже розміщувати людей можна не тільки на платформах, але в тунелях метро, які обладнані вентиляцією, туалетами та водою. Якщо виходи зі станції будуть закблоковані, то тунелями, протяжність яких складає два км в середньому можна вийти до наступної станції.
В разі виникнення надзвичайних ситуацій на кожній станції має бути обладнаний пункт першої медичної допомоги, який можуть розгорнути у вагоні потягу, який стоятиме біля краю платформи. Укриттям також може слугувати перехід між станціями метро "Хрещатик" та "Майдан Незалежності" довжиною 300 м.
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Київ