Гнилі буси в шоколаді: Скільки столичні маршрутники "наварять" на підвищенні пального

Тільки-но кияни оговталися від літнього підвищення вартості проїзду у наземному комунальному транспорті на 33% і на 25% у метро, які ініціював мер Кличко, як пасажирів вже готують до чергового збільшення витрат на проїзд. Цього разу у "бій" йдуть приватні перевізники.

Те, що це станеться, можна було припустити ще влітку. Адже до того, як Кличко підвищив вартість проїзду у автобусах, тролейбусах та трамваях, різниця між ціною квитка у комунальному транспорті і у приватній маршрутці відрізнялася удвічі: квиток у тролейбусі коштував 3 гривні, а у маршрутці, в середньому, 6 гривень. Зараз ця різниця сягає в середньому 2 гривні, а інколи і 1-1,5 гривні. Звичайно, що маршрутники хочуть фінансово відрізнятися від комунального перевізника.

Головною причиною підвищення вартості проїзду у маршрутках називають зростання цін на пальне - так кажуть самі перевізники. Пальне дійсно стало дорожчим трохи більше, ніж на три гривні. На АЗС так званого бюджетного сегменту літр дизельного пального можна придбати за 24,5-25 гривень. Але приватні перевізники чомусь беруть за основу вартість літра солярки на рівні 26 гривень, хоча стільки він коштує вже на більш дорогих АЗС. Зважаючи на те, як димлять кіптявою столичні маршрутки, є дуже великі сумніви, що їх заправляють якісним дизельним пальним на елітних автозаправках.

Тим не менш, приватні перевізники кажуть, що з початку осені вартість пального збільшилася майже на 15%, і це є головним фактором підвищення вартості проїзду у маршрутках. Перевізники вже навіть підрахували, що пасажир має платити за проїзд 8-9 гривень замість нинішніх 5-6 гривень. Тобто маршрутники хочуть підвищити тарифи на проїзд, як мінімум на 50%. І при цьому головним чинником подорожчання вони називають вартість пального, яке стало дорожчим лише на 15%.

Спробуємо підрахувати, скільки за день одна маршрутка спалює пального. Зазвичай відстань між кінцевими зупинками більшості маршрутів складає у середньому 10 км. Цю відстань, враховуючи очікування на кінцевих зупинках, посадки пасажирів і таке інше, бус долає десь за годину. Якщо враховувати, що кожна маршрутка щодня працює по 16-18 годин, то виходить, що за день здійснюється як мінімум 16 рейсів. Тобто за день один бус може накатати 160 км. Округлимо цю відстань до 200 км.

Звичайна маршрутка "Богдан" у міському режимі споживає близько 20 літрів дизельного пального. Тобто щодня в одну маршрутку потрібно заливати 40 літрів "дизелю", а це складає одну тисячу гривень, якщо враховувати, що на абсолютно нормальних АЗС, один літр коштує 25 гривень. Наразі приватні перевізники оперують тим, що пальне підвищилося в ціні на 15%. Тобто, виходячи з їхніх же слів, наприкінці літа щодня бус потрібно було заправляти на 850-870 гривень.

У салоні того ж "Богдану" є 21 сидяче місце і близько 25 стоячих. Як мінімум за один рейс бус перевозить 30-40 пасажирів, а в години пік кількість людей може збільшуватися ледь не удвічі, а то й втричі. Наприклад, не усі ж пасажири їдуть від кінцевої до кінцевої – багато людей виходять ще на половині шляху маршрутки, а їхнє місце займають інші люди. Втім, рахуватимемо навіть по мінімум - за один рейс перевозять 30 пасажирів. Таким чином, за день, виконуючи 16 рейсів, бус перевозить близько 500 пасажирів.

Якщо враховувати, що середня вартість проїзду складає шість гривень, то щоденна каса від роботи бусу – три тис. гривень. З них тисячу потрібно викласти за пальне. Враховуючи, що раніше, до підвищення цін, було 850 гривень, перевізникам потрібно якось покрити ці 150 гривень різниці. Ділимо цю суму на 500 пасажирів, які щоденно перевозить одна маршрутка, і отримуємо результат: вартість проїзду має збільшитися на 30 копійок. Саме таке підвищення вартості проїзду "відіб'є" подорожчання пального на 15%, і це за умови мінімального пасажиропотоку. А чим більше пасажирів перевозить один "Богдан" за день, тим на меншу суму має збільшуватися вартість проїзду, щоб покрити "мінус" через подорожчання пального.

Втім, навіть якщо порахувати геть примітивно і просто підняти ціну проїзду на 15%, то 8-9 гривень все одно не набереться. Проїзд в 5 грн має подорожчати до 5,75 грн. Проїзд в 6 грн - до 6,9 грн.

Слід нагадати, що перед кожним підвищенням вартості проїзду маршрутники обіцяють покращити якість обслуговування. Тільки от у більшості випадків Києвом як їздили "вбиті" буси, так і їздять. І не просто вбиті - деякі навіть гниють зсередини.

Тобто у розвиток парку автобусів більшість перевізників просто не вкладають гроші. А нещодавно у столичній мерії взагалі заявили, що 40% маршруток столиці працюють незаконно.

Таким чином, заяви приватних перевізників про те, що вони стали збитковими через підвищення вартості пального на 15%, - ніщо інше, як бажання заробити ще більше грошей, піднявши вартість разової поїздки з 5-6 гривень до 8-9 гривень. Сподіватися ж на покращення сервісу пасажирам просто не доводиться: їх як возили в розбитих жовтих "гробиках на колесах", так і возитимуть. Що за 6, що за 8, що за 10 гривень.