Як кияни зірвали плани забудовника і Кличка стосовно ТРЦ над станцією метро

Ввечері, 29 вересня, на Оболоні відбулися довгоочікувані громадські слухання щодо забудови станції метро "Героїв Дніпра". Як і прогнозував Depo.Київ у своїх публікаціях стосовно цієї теми, забудовник закінчив забивати палі над станцією якраз до початку громадських слухань. Цим, скоріше за все, і пояснюється, чому довелося так довго чекати обговорення на обговорення. Бо розпорядження про громадські збори мер Кличко підписав ще 23 серпня, але при цьому одразу вказав, що відбудуться вони чомусь аж 29 вересня. Цього часу забудовнику вистачило, аби закінчити забивати палі над станцією – а робилося це, всупереч усім нормам, по ночах – і тим самим нівелювати один з головних чинників, що дратував мешканців навколишніх будинків.

Громадські слухання планували провести в актовій залі школи № 170 на вулиці Північній, 8, неподалік самого скандального будівництва. Схоже, чиновники з мерії та Оболонського району заздалегідь "попіклувалися" про те, щоб у громадських слухання взяло участь якомога менше оболонців – для зборів підібрали приміщення, в якому могло вміститися лише 150-200 людей.

Отже, ще до початку зборів було зрозуміло, що усі охочі потрапити на них не зможуть. Так і вийшло: коли зала вже була забита під зав'язку, у коридорах школи ще лишалося кілька сотень бажаючих взяти участь у громадських слуханнях.

При цьому виявилося, що близько половини місць заздалегідь "забронювали" люди з так званими "мандатами" в руках. Ці папірці нагадували собою рекламні листівки, які роздають біля підземних переходів та магазинів, але номінально визначали право голосу у вирішенні питань, що мали підніматися на зборах. До цих мандатів та їхніх "власників" ми ще повернемося.

Коли зала була повністю заповнена людьми, поліцейські – а їх зібрали дуже багато – зачинили до неї двері. З коридору почало доноситися гучне "Ганьба!"

Незважаючи на це, представник Оболонської райдержадміністрації, яка організовувала збори, дав старт обговоренню. Він одразу представив голову ініціативної групи, яка начебто мала відзвітувати перед громадою і від її імені.

Майже одразу найактивніші оболонці запропонували провести громадські слухання на вулиці, перед школою, мовляв, там усі охочі зможуть віддати свій голос "за" чи "проти" забудови станції метро "Героїв Дніпра". Але ця ініціатива була розкритикована представником Оболонської райадміністрації та... самою "головою ініціативної групи". Вони вдвох почали розповідати, що на вулиці немає звукової техніки, і ніхто нічого не почує. Коли більша частина присутніх почала висловлювати своє невдоволення, ведучі громадських слухань сказали, що у розпорядженні мера записано про те, що громадські слухання потрібно провести саме у актовій залі школи № 170. Мовляв, потрібно виконувати розпорядження начальства.

Врешті-решт активісти масово почали виходити із актової зали, щоб провести громадські слухання по-своєму – на вулиці. Далі виявилося, що на зборах є аж дві ініціативні групи. В одну входять мешканці Оболоні, які вже кілька місяців борються із забудовником метро "Героїв Дніпро". Саме вони вже проривалися на засідання Київради і пікетували контролюючі органи, вимагаючи зупинити будівництво. А от інша "ініціативна група" складалася з тих, хто навіть не приховув, що виступає за скандальний ТРЦ. Тому у борців із забудовником виникли побоювання, що варто їм вийти із зали, як всі рішення будуть проголосовані без них, одностайно і "правильно". Тож поки оболонці на вулиці голосували проти будівництва, їхні колеги у актовій залі не давали змоги опонентам тишком-нишком голосувати за.

Інколи навіть доходило до штовханини. Увесь цей час за усім цим спостерігав народний депутат з фракції БПП Микола Паламарчук – свого часу він входив до фракції Кличка у Київраді, коли Києвом ще керував Черновецький. І він не соромився підігрувати лоббі забудовника. Скажімо, коли активісти закликали провести громадські слухання на вулиці, Паламарчук взяв мікрофон і заявив, що присутні не повинні виконувати чиїсь накази, мовляв, громадські слухання можна провести і в актовій залі.

Коли ж активісти почали з'ясовувати, чиї ж інтереси представляє нардеп і що він забув на цих громадських слуханнях, Паламарчук відповів, що слідкує за тим, аби ніхто не побився. Таке от дивне хобі виявилося у "народного обранця" – кататися вечорами по спальних районах столиці і слідкувати за правопорядком. На Борщагівці чи, скажімо, ДВРЗ таких не вистачає.

Крім Паламарчука за "порядком" слідкували і кілька кремезних хлопців – вони переважно "ошивался" біля жінок, що називали себе головами ініціативної групи на підтримку забудовника.

Врешті-решт, під крики "Ганьба" одна з жінок зачитала з папірця якесь рішення, яке начебто ухвалила громада і якимсь дивом встигла надрукувати. Одному з активістів той клаптик вдалося вирвати – на ньому йшлося про підтримку громадою забудови виходів з "Героїв Дніпра". 

Після цього до цієї "ініціативної групи" з'явилося ще більше питань. По-перше, у актовій залі не було принтера, на якому можна було б надрукувати текст. По-друге, не було навіть формального голосування за те, щоб дозволити забудовнику продовжувати роботи. Втім, очільники "вдячної громади" наполягали на тому, що рішення про "зелене світло" для забудовника ухвалене. Далі – більше: одна з жінок визнала, що одноосібно вирішила все затвердити. 

На шиї в неї був бейджик, що вона представляє "Ініціативну групу Марини Летюги". Своє ім'я та прізвище жінка називати відмовилася.

Одразу після цього градус невдоволення справжніми активістами почав наростати. Тому кілька поліцейських взяли у кільце ряджених активісток, які хочуть новий ТРЦ над метро, і вивели їх зі школи.

Противники забудови метро створили для них коридор ганьби. Люди кричали "Ганьба", а деякі навіть пропонували "люструвати" фейкових активістів. Втім, поліції вдалося евакуювати прихильників забудови без зайвих стусанів.

Тим часом в актовому залі продовжували сидіти пенсіонери, які тримали в руках так звані мандати, якими вони мали проголосувати за підтримку будівництва над метро. На початку громадських слухань вони приховували, але згодом визнали, що таки підтримують забудовника. На питання, чи заплатили їм за це гроші, бабці і дідусі лише відвертали очі. 

Втім, активіст Кирилл Козлов на своїй сторінці у "Фейсбуці" розповів, звідки вони. Збирали їх о 16:00 на кінцевій тролейбусів 24 маршруту та на колі "Героїв Дніпра", а потім організовано, у супроводі "пастухів" вели до місця зборів. Мандати їм були видані заздалегідь. Вже згадану Марину Летюгу вони називали "начальством".

Отже, маємо наступну ситуацію. Кілька сотень мешканців Оболоні, які прийшли на громадські слухання, практично одноголосно проголосували за припинення будівництва над станцією метро "Героїв Дніпра". Чи буде мати силу фейкове голосування так званої другої ініціативної групи – питання риторичне. Але факт залишається фактом: оболонці висловили свою думку стосовно цієї забудови, і вона негативна. Тепер рішення за мером Кличком. Він постійно розповідає, що на боці громади, але на ділі поки що "покриває" інтереси забудовника. Тож в нього є шанс показати, за кого ж він насправді.

Стосовно "бабушек-дєдушек", які повинні були проголосувати за зведення ТРЦ над метро, то в організаторів цього дійства щось пішло не так. Напевно, ніхто з них не розраховував, що громадські слухання відбудуться на вулиці і за такої масової народної підтримки. Саме на вулиці усі бажаючі могли висловити своє ставлення до будівництва над метро. Тим же пенсіонерам, які начебто підтримують забудовника, ніхто не заважав вийти разом з усіма на вулицю і проголосувати так, як вони вважають за потрібне. Але вони слухняно залишилися в актовій залі, діючи за сценарієм, який був прописаний заздалегідь. Що, втім, і не дивно – наказу ж не було. Особливої ж іронії ситуації додає те, що всі ці пристарілі любителі ТРЦ аж ніяк не є їхніми майбутніми відвідувачами. На відміну від їхнього "начальства"