Як позбавити Київ від заторів: Шляхи запобігання транспортної катастрофи

Причини, шляхи вирішення транспортної проблеми у Києві та експертні думки з цього приводу читайте в матеріалі Depo.Київ.

Місце Києва у світі

У 2020 році столиця України посіла 12 сходинку в рейтингу міст світу з найбільшими заторами, на початку 2021 року ситуація тільки погіршилась – сервіс виміру транспортного трафіку у світі TomTom поставив Київ на сьому позицію.

Затримка руху в столиці склала 51%. Це означає, що годинна поїздка фактично займатиме півтори години. За рівнем затримки руху Київ зрівнявся зі Стамбулом (п'яте місце) та індійським Бангалором (шосте місце). Перше місце за кількістю заторів посіла Москва, друге – Мумбаї (Індія), а третє – Богота (Колумбія).

Київ на 7 місці в рейтингу міст світу з найбільшими заторами 

Чому так сталося 

Планування міста. В радянські часи Київ будувався за канонами Афінської хартії, яка чітко розподіляла місто на окремі зони: промислову, житлову, зону відпочинку та транспортну інфраструктуру. Простіше кажучи, в одній частині міста людина працює, а в іншій – відпочиває. Такий підхід призвів до того, що з’явилося некомпактне місто, в якому зросла потреба пересування. Наприклад, під час жорсткого карантину, власники автомобілів могли вільно пересуватись містом, коли користувачі громадського транспорту стали заручниками своїх житлових масивів.

Така ситуація призводить до того, що люди віддають перевагу автомобілям та ігнорують громадський транспорт.

Культ автомобілів. За словами екс-радника Віталія Кличка Максима Бахматова, Київ розрахований на 500 тисяч автівок, коли через легалізацію євроблях у місті наразі більше ніж мільйон машин. Це призводить до того, що місто не може впоратись з такою кількістю автомобілів. Ситуацію одночасно погіршує повільний розвиток громадського транспорту. На думку експертів, однією з найголовніших помилок Києва є відмова від трамвайного сполучення між лівим та правим берегом.

Влада намагається будувати інфраструктуру для автомобілістів, але це лише погіршує ситуацію.

Дорогі транспортні розв’язки. За словами експерта з транспортного планування Дмитра Беспалова, чим більше на вулицях міста з'являється інфраструктури для автівок, тим більше з’являється машин. З такою ж самою проблемою у 70-х роках зіткнулась Європа, коли розвиток автомобільної інфраструктури тільки посилював затори.

Не дивлячись на посилення заторів, громадський транспорт не стає альтернативою для киян.

Небажання людей пересаджуватись на громадський транспорт. В останні кілька років вулиці міста активно заполонили "євробляхи", а враховуючи те, що попит на них є до сих пір, машин ставатиме тільки більше. Щоб бути мобільними та незалежними від зовнішніх факторів, кияни будуть пересаджуватись на машини, що тільки посилить затори. На думку Дмитра Беспалова, для уникнення транспортного колапсу людям потрібно чергувати використання автомобілів, громадського транспорту, велосипедів та пішохідне пересування.

Шляхи вирішення проблеми

За словами екс-радника Кличка Максима Бахматова, вирішити проблему заторів у Києві повністю неможливо, але влада та громада повинні робити все для того, щоб мінімізувати цей неприємний момент у житті столиці.

Що можна зробити для цього: мінімізувати кількість автомобільних поїздок. Власники авто у Києві в 90% випадків пересуваються на особистому транспорті, коли в Європі цей показник складає лише 30-50%. Кількість поїздок містом потрібно скоротити на чверть. Влада повинна ускладнити пересування на автомобілях. Наприклад, це може бути законопроєкт про щорічне оподаткування автомобілів, а також платний в’їзд до центру міста, що в свою чергу змусить громадян користуватись альтернативними видами транспорту, висловлюють свої думки Дмитро Беспалов та експертка з транспортного сектору ГО "Екодія" Ірина Бондаренко для видання Liga.net.

Альтернативою для автомобілів може бути розвинений та комфортний громадський транспорт.

Затори в Києві 

Поліпшити громадський транспорт. Три гілки столичного метрополітену не можуть впоратись з пасажирообігом, а інтенсивний розвиток підземки є дуже дорогим та довгостроковим проєктом. Альтернативою метрополітену можуть стати швидкісні трамваї. За словами Дмитра Беспалова, громадський транспорт повинен стати гідною альтернативою автомобілям, його повинно бути більше, а інтервали між рейсами та вартість проїзду – меншими. Також з кожним роком у місті повинна збільшуватись кількість смуг для руху громадського транспорту.

Розвивати мережу громадського транспорту можна за допомогою залізничного сполучення в місті.

Міська електричка на прикладі S-BAHN. На думку екс-міністра інфраструктури Володимира Омеляна, у Києві можна зробити ставку на міські швидкісні залізничні сполучення в середині міста. S-BAHN – це формат ефективного пересування пасажирів у години пік з інтервалом 10-15 хвилин з розширенням інфраструктури Києва та Київського вузла, який значно вирішить проблему транспорту столиці та розвантажить пасажиропотік. За словами Омеляна, в Києві вже є наявна інфраструктура, її потрібно тільки розвинути.

Одним зі способів транспортного розвантаження Києва також може стати малогабаритний мобільний транспорт.

Розвивати велокультуру. На думку Ірини Бондаренко, безпечна та комплексна велосипедна інфраструктура повинна стати пріоритетом міської влади, якщо вона хоче розвантажити дороги. Велоінфраструктура є одним з найбільш дешевих рішень, яке можна запровадити швидко та ефективно, але поки що, більшість велосмуг Києва не створюють єдиної системи.

Розвивати мікротранспорт, який може стати альтернативою автомобілям. За словами Ірини Бондаренко, зараз все більше з’являється компактних засобів пересування: електричні самокати, Сеґвей, одноколісні засоби пересування тощо. Все це дає можливість додати мікротранспорт в повсякденну схему переміщення. Мікротранспорт дуже зручний, навіть якщо ти їдеш у якомусь костюмі і тобі не до вподоби крутити педалі на велосипеді. Крім того, деякі пристрої дозволяють розвивати швидкість до 35 км/год, що ставить питання про пристосування інфраструктури до нових умов.

Читайте також: Аварії, бійки та постійні конфлікти: Як можна вирішити проблему самокатів в Києві

Що робить влада для вирішення проблеми

У жовтні 2019 року тодішній радник Віталія Кличка Максим Бахматов створив Kyiv Traffic Group при КМДА, яка вперше стала комплексно займатись виміром автомобільного трафіку у Києві. До групи увійшли представники експертного середовища, громади, поліції, комунальні підприємства та департаменти КМДА.

Зокрема до групи увійшов вже згаданий експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов. На початку квітня 2020 року команда Бахматова опублікувала звіт щодо роботи Kyiv Traffic Group і низку пропозицій щодо оптимізації трафіку в Києві, у травні його оформили як проєкт розпорядження і передали на розгляд в міську адміністрацію.

У проєкті запропонували такі рішення, як моніторинг трафіку, інженерну оцінку стану інфраструктури, пріоритетність громадського транспорту, запровадження єдиного електронного квитка, врегулювання системи перевізників, перезавантаження міської електрички, впорядковані схеми організації дорожнього руху та систему платних паркувань.

З усього вищезгаданого можна підсумувати, що проблему заторів у Києві можна вирішити спільним діями міської влади та мешканців. Влада повинна системно ухвалювати необхідні рішення, які були перереховані вище, та комплексно підходити до вирішення проблеми, а мешканцям міста потрібно навчитись обмежувати себе, щоб не проводити життя у заторах.