Як влада Києва обирає чергові граблі, поспішаючи назустріч аваріям

Проблема нинішніх і попередніх керівників Києва полягає в тому, що наслідки техногенних катаклізмів розгрібають вже після того, як вони сталися

Денис Гонтар

Іноді дії чиновників можна спрогнозувати на кілька кроків наперед. Лише напередодні ввечері обвалився Шулявський шляхопровід, а вже на ранок мер Кличко дав вказівку перевірити усі шляхопроводи у місті. Мовляв, потрібно визначити їхній технічний стан і вирішити, як у подальшому їх експлуатувати.

Рішення, звичайно, добре, але воно, як мінімум ухвалене запізно. А ще з нього випливає, що ані мер, ані профільні структури Київської держадміністрації не знають, в якому реальному стані перебувають усі шляхопроводи у місті. В іншому випадку проводити "ревізію" мостів не було б жодної потреби.

Ба більше: наприклад, з'ясувалося, що стан того ж Шулявського шляхопроводу перевіряли аж у 2012 році. Можливо тоді цей транспортний об'єкт і не був визнаний аварійним офіційно, але за п'ять років усе могло змінитися, враховуючи реальний стан мосту. Depo.Київ зранку після обвалу шляхопроводу зробив власну "ревізію" споруди і візуально вона перебуває просто у жалюгідному стані.

Проте мер Кличко ще напередодні почав виправдовуватися, що Шулявський шляхопровід не був визнаний аварійним. Можливо, за останні п'ять років просто ніхто і не мав бажання його таким визнавати, а тому і відтерміновували перевірки технічного стану об'єкту.

Загалом у Києві так повелося, що кожен мер воліє не афішувати реальні проблеми стану інфраструктури міста. Усе стає зрозумілим лише після того, як станеться якась техногенна аварія. Наприклад, обірвуться троси у ліфті - і одразу керівництво міста дає вказівку перевірити усі ліфти у будинках столиці. Станеться десь потоп через забиті зливоприймачі на дорогах, так одразу йде вказівка перевірити стан усіх інженерних комунікацій, які повинні справлятися з відкачкою дощової води. Впало дерево на автівку, в ній загинула людина - також йде вказівка перевірити усі дерева на міцність.

Список цей можна продовжувати, але висновок з усього цього лише один – у керівників міста немає системності в роботі. Чому не можна просто регулярно проводити перевірки тих чи інших об'єктів, щоб просто попереджувати техногенні аварії? А інколи ж такі аварії можуть коштувати життя людей. Для довідки: "крила" мосту на Шулявці обвалилися саме в тому місці, де регулярно ходять пішоходи. І те, що величезні шматки бетону нікого не привалили, – лише щасливий збіг обставин. Таке собі останнє попередження.

На прикладі Києва усі попередження техногенних катастроф більше схожі на перемотування ізоляційною стрічки дірок у потужному водогоні. Рано чи пізно ця ізоляційна стрічка не витримає і станеться прорив, який потім у поспіху знову залатають.

Поки що усе що, роблять чиновники для попередження аварій - просто сидять і моляться, щоб нічого не трапилося. А в разі чергового техногенного колапсу одразу ж можна оголосити про позапланову перевірку, яка вже буде потрібна, як мертвому припарки.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Київ