Знищення спадщини чи коректна реконструкція: Чому киян обурила відбудова руїн на Пейзажній алеї

Реконструкція заилшків старовинного флігелю на вулиці Велика Житомирська, 34-а, на самому початку Пейзажній алеї, почалася рік тому. В оновленій і розширеній будівлі мають облаштувати посольство Японії. Втім, активісти та небайдужі до київської старовини кияни звернули увагу на те, що результат реконструкції вже відрізняється від початкових обіцянок авторів проекту.

На сторінці ініціативи "Мапа реновації" повідомили, що останні фрагменти збереженого фасаду із автентичної цегли назавжди зруйновані та поховані під шаром утеплювача. "Збережемо все, що можна зберегти, – казали архітектори проєкту", – обурюються активісти, зауважуючи, що тепер на спогад про неоготичну садибу 1900 року містянам залишилась лише театральна декорація.

Стара частина будівлі майбутнього посольства Японії на Пейзажній алеї. Фото: Мапа реновації

В коментарях під дописом реставраторка Маргарита Хребтенко наголосила, що від автентичного вигляду будівлі не залишилось нічого. Адже реконструктори будівлі знесли частину фасаду, декоративні надбудови вище третього поверху, а замість них облаштували бетонну стіну, яку згори виклали новою цеглою.

На світлині, яку опублікувала Хребтенко, можна й справді побачити, що історична частина споруди втратила автентичний вигляд. Зокрема втрачено декоративну цегляну вкладку та щити, що прикрашали фасад.

Фасад будівлі на Пейзажній алеї. Фото: Маргарита Хребтенко

Процес реконструкції закинутого та напівзруйнованого флігеля на Пейзажній алеї розпочали навесні 2020-го і мала закінчитись до кінця року. Внаслідок перебудови старий флігель, від якого лишався самий фасад, мав стати частиною крила нової споруди. В будівлі планують відкрити посольство Японії.

Замовником робіт стала девелоперська компанія "Будстандарт". Вона уже працювала з будівлею посольства Італії на Ярославовому Валу та будівлею місії ОБСЄ на вулиці Тургенєвській.

Проєкт відновлення флігеля на Пейзажній алеї. Фото: Урбан Дизайн

Рік тому автори проєкту запевняли, що реконструкція буде максимально коректною. Зокрема, архітектори заявляли, що центральний та боковий фасади будівлі залишаться, а прибудова не буде порушувати історичної панорами міста. Поряд мають розбити сквер, який стане місцем для прогулянок та відпочинку.

Проєкт відновлення флігеля на Пейзажній алеї

Через те, що ділянка на Пейзажній алеї розташована в межах охоронної зони заповідника "Софія Київська", проєкт вимагав узгодження з ЮНЕСКО, яке було отримано. 

Реконструкцію планували закінчити ще минулоріч. Архітектори зазначали, що, можливо, на 2021 рік залишиться лише обробка будівлі. Та попри плани щодо завершення проєкту, активні роботи розпочались лише наприкінці 2020 року.

Будівля на Пейзажній алеї.

Так виглядав будинок наприкінці 2000-х років.  Фото: Кирило Третьяк 

Ось так виглядав фасад старого флігеля до його "утеплення". Фото: kievlyanin2015

Один з авторів проєкту, архітектор Станіслав Дьомін наполягає, що всі обвинувачення на адресу реконструкторів лунають з боку людей, які далекі від практики, та займаються критикою конкурентів, маніпулючи фактами.

Він нагадав, що будівля не є пам'яткою архітектури і ніколи не була у відповідному реєстрі, тому власник міг просто та цілком законно взагалі знести споруду, навіть не намагаючись її зберегти. Так воно і є, міська садиба за відповідною адресою не значиться в списку державних пам'яток, але флігель, про який йдеться, значиться як щойно виявлений об'єкт культурної архітектурної спадщини. Занесення таких об'єктів до Держреєстру – справа довга, і часто вони просто не доживають до цього моменту.

Стан стін флігеля на Пейзажній алеї. Фото: Станіслав Дьомін

Архітектор розповів, що будівля простояла без даху близько 30 років на зсувному склоні, через що повністю втратила несучу здібність через тектонічні тріщини в стінах. 

Крім того, за словами Дьоміна, стіни будівлі не відповідають чинним будівельним нормам: "За теплотехнічними вимогами товщина стіни з монолітної цегли має бути не менше 160 см, але таких вимог не було на початку XX століття. Ніхто особливо не відслідковував тепловтрати, головне, щоб був карниз, з якого б падали бурульки. Також теплопровідність падає через руйнування стіни. Для будівлі, в якій збираються розміщувати дипломатичне представництво такі умови експлуатації є неприпустимими", – пояснює архітектор. 

Стан стін флігеля на Пейзажній алеї. Фото: Станіслав Дьомін

Він наголосив, що більшість елементів декору були зруйновані, і зазначив, що фасад був першопочатково побудований дивно – з пофарбованої цегли. "Відновлювати цеглу, щоб потім її пофарбувати, оскільки це реконструкція, як мінімум економічно не вигідно. Та й загальний стан кладки та кладочного матеріалу більше не дозволяв застосувати його повторно. Не всі проблеми виплили одразу. Ми боролись стільки, скільки могли", – переконує Дьомін. 

У свою чергу, у спільноті "Мапа реновації" зазначають, що існує безліч прикладів, коли стіни у значно гіршому стані зберігали або консервували. Конструктивне та енергоефективне рішення, переконані критики реконструкції, теж можна знайти, було б бажання. "Має значення тільки результат, а він такий, що будівля повністю знищена, а замість неї зводять якусь убогу бутафорію з прибудовою", – вважає киянка Ганна Булавіна.

Водночас, громадська діячка Юлія Нікітіна висловила думку у коментарі Depo.Київ, що проєкт скоріше викликає в неї симпатію, ніж відразу: "Там все було настільки зруйновано, що якщо їм вдасться зберегти хоч щось, то це вже непогано", – каже Нікітіна.

Стан стін флігеля на Пейзажній алеї. Фото: Станіслав Дьомін

За словами виконавців робіт, фасад таки буде відновлено, але в нових матеріалах з урахуванням усіх необхідних вимог. Роботи, за словами Дьоміна, планують завершити вже цьогоріч. Але питання, чи можна вважати, що після реконструкції від старого і відомого багатьом будинку збереглось хоч щось пізнаване, лишається відкритим.