Чому знесення "хрущовок" загрожує Києву соціальною катастрофою

Столична влада час від часу марить ідеєю про заміну старих будинків на п'ять поверхів, яким вже понад 50 років.

Ще за часів Черновецького був анонсований проект з демонтажу "хрущовок" на Нивках і будівництва на їхньому місці багатоповерхівок. Втім, далі розмов справа не дійшла. Але про саму ідею в мерії, видно, не забули, і тепер вже в команді Кличка заговорили про заміну старих п'ятиповерхівок сучасними "висотками". Вже начебто і місце для реалізації пілотного проекту визначили, але не Нивки, а Лісовий масив.

Ідея проста: знести аварійні будинки, а замість них збудувати нове житло. І не потрібно бути Нострадамусом, щоб спрогнозувати: забудовники, яким віддадуть право зводити житло замість "хрущовок", наполягатимуть на висотній забудові.

Схема може бути дуже простою. Столична влада запропонує ділянку землі для зведення висотки. Новий хмарочос можуть зводити як на новій ділянці, так і на місці знесеної 50-річної "хрущовки". Взамін забудовник муситиме розселити людей, що мешкають у старому будинку.

Зрозуміло, що інвестор зацікавлений збудувати якнайбільше "квадратних метрів". У стандартній "хрущовці" на три під'їзди нараховується 60 квартир, тобто житло доведеться запропонувати 60 сім'ям. Щоб інвестору було "смачно" будувати новий будинок, його висотність буде за 20-25 поверхів: частину квартир, приміром, отримають мешканці знесеної хрущовки, а решту інвестор продасть. Чим більше квартир залишиться інвестору, тим більше грошей він отримає. 

Таким чином, замість звичних маленьких п'ятиповерхівок у певних районах виростуть хмарочоси. І на одному клаптику землі мешкатимуть і 150, і 200 сімей. В кожній такій родині будуть діти, яким потрібно буде йти у садок чи школу. Також їм знадобляться магазини, спортклуби, зони відпочинку, перукарні і ремонтні майстерні - все те, що називається "інфраструктурою".  А от з цим у столичних забудовників - а також у тих, хто видає їм дозволи – спостерігаються хронічні проблеми, що чудово видно по нових районах. Максимум, на що можуть сподіватися їхні мешканці - це якісь заклади на перших, іноді і других, поверхах в самих будинках, яких катастрофічно недостатньо. Про школи і дитсадки взагалі говорити не доводиться, адже на комерційній нерухомості ще хоч якось можна заробити, а на соціальних "квадратах" -- дзуськи.

Але вже сьогодні у Києві не вистачає місць для малечі в таких закладах. Тож проект із заміни "хрущовок" на нове житло "по-київськи" загрожує стати справжньою катастрофою.

Сучасні забудовники взагалі не забивають собі мозок облаштуванням інфраструктури біля своїх хмарочосів. Вся надія на існуючі дитсадки, школи та місця для парковок. Хоча взагалі-то усе це має будуватися паралельно зі зведенням висоток, у зв'язці з іншими проектами і згідно Генплану, щоб мешканці вже існуючих будинків не відчували додаткового навантаження на інфраструктуру свого мікрорайону.

Втім, не схоже, щоб у столичній мерії надто переймалися цієї проблемою, адже житло зводять і "свої" забудовники. Наприклад, полюбляють будувати хмарочоси комунальні підприємства "Житлоінвестбуд-УКБ" та "Спецжитлофонд", якими керують депутати від промерської фракції у Київраді В'ячеслав Непоп та Володимир Шарій. А якщо столична влада зобов'яже свої підприємства будувати достатню кількість дитсадків та шкіл поряд зі своїми багатоповерхівками, їхні доходи значно впадуть. Хто ж буде, як то кажуть, рубати гілку, на якій сидить? Простіше збудувати висотку, віддати частину квартир місту, а решту просто продати. 

Не виключено, що саме згадані комунальні підприємства виступатимуть інвесторами у програмі зі знесення хрущовок. А якщо "пілотний проект" зарекомендує себе вдало, то згодом у Кличка хочуть перенести його на весь Київ. Масштаби будівництва у компаній тоді вже будуть колосальними, адже "хрущовок" у столиці вистачає. Це – сотні потенційних ділянок, які можна буде з чистою забудовницькою совістю перетворювати на бетонні джунглі.

Якщо у мерії не візьмуться за голову, за кілька років на Київ чекатиме соціальний колапс і абсолютно викривлене співвідношення квартир та можливості інфраструктури біля нових будинків.