ТОП-5 містичних місць Києва

Київ.depo.ua вирішив полоскотати нерви нашим читачам та більше дізнатися про містичні місця столиці.

Лиса гора

Київ розпочинався з Лисої гори, назва якої походить від відсутності на горі деревної рослинності. Навіть біля музею історії встановлена табличка: "З цього місця почався Київ". А Микола Гоголь у "Вії" писав: "... у нас в Києві всі баби, які сидять на базарі, всі відьми". За легендами, відьми зліталися на нічні шабаші на Лису гору.

Погану славу Лиса гора вперше набула у 1240 році. Саме тут, в численних печерах, ховалися вцілілі після взяття татаро-монгольською ордою Києва городяни. Відомо, що хан, не бажаючи "виловлювати" з підземних лабіринтів киян-втікачів, наказав ... замурувати входи в печери. Подейкують, що близько тисячі людей там були поховані живцем. Цікаво, що частина цих печер досі не вивчена. А у 1906 році чомусь саме тут влаштували "офіційне" місце страти так званих державних злочинців: на галявинах гори стояли шибениці. Потім тут і ховали страчених. А корінні кияни стверджують, що на Лисій горі можна з'їхати з глузду чи "зустріти" самовбивцю. Словом, зловісна гора цілком підтверджує свою лиху репутацію...

З 1982 року гора носить статус природного парку. От тільки гуляти там не зовсім приємно, та й багатолюдним парк не назвеш. Знайти Лису гору можна біля станції метро "Видубичі".

Замкова гора

Замкова гора також є містичним місцем столиці, де у 1840 році "оселився" Фроловський монастир. Саме з цієї пори й почалися перші поховання, а пізніше уся територія Замкової гори перетворилася на елітне кладовище, на якому ховали представників аристократії Подолу того часу. Могили виглядають якось дивно в центрі міста, тому кладовище на Замковій горі обросло безліччю легенд та пліток.

На сьогоднішній день Замкова гора стала притулком для сатаністів та багатьох інших прихильників різноманітних культів. У 2008 році на монастирському цвинтарі з'явилися дві дивні споруди. Одна в формі шестерні з вогнищем посередині, друга - у вигляді червоного куба. Черниці стверджують, що це "вівтарі" сатаністів, які регулярно проводять тут свої обряди. Замкову гору можна знайти біля Андріївського узвозу.

Замок Річарда Левове Серце

Замок Річарда Левове Серце - одна з найвідоміших і водночас найзагадковіших споруд Києва. Подейкують, з'явився він на Андріївському узвозі незаконно: ділянка не була викуплена у міста, а поміщик Орлов спромігся відібрати у пітерського архітектора малюнок плану будівлі, не заплативши за нього. Незабаром Орлова вбили. Замок добудовувала його вдова. Ще під час зведення споруда здобула дурної слави. 24 березня 1904 року, коли будівництво добігало кінця, будівля раптом спалахнула.

Кажуть, що в замку на Андріївському узвозі оселилася нечиста сила, яка мешкає там й досі. Чутки були викликані лякаючими звуками в пічних та вентиляційних трубах, які виникали щоразу, як піднімався вітер. Від цього замок Річарда Левове Серце ще називають "дім, що плаче".

Іллінська церква

Церква святого Іллі Пророка - найперша відома в Києві християнська церква, згадка про яку зустрічається у літописі за 944 рік. Вважається, що саме звідси пішло хрещення Русі. Нинішня кам'яна споруда Іллінської церкви збудована в 1692 році, і зараз це - найстаріший храм Подолу, як і багато інших святинь у Києві, неодноразово руйнувався. Найдивовижніше те, що коли у 70-х роках XVIII століття містом вирувала чума, у цій церкві провели незвичайну службу... в ім'я Аллаха і містичним чином епідемію було зупинено.

Слід зазначити, що у Києві дуже велика кількість церков, і за припущенням істориків, це обумовлено не чим іншим, як необхідністю врівноважувати баланс між грішним і праведним.

Будинок з химерами

Будинок із химерами, що розташований на вулиці Банковій, - це вражаючий фантазією шедевр архітектора Городецького, зведений у стилі модерн. А оскільки з особою самого Городецького пов'язані кілька легенд, то Будинок з Химерами також оповитий містичною аурою.

Найпоширенішою серед них є легенда, за якою донька архітектора Владислава Городецького втопилася у Дніпрі (за іншою версією - у Середземному морі) чи то через нещасне кохання, чи з якихось інших причин. Зрештою, схиблений від горя батько побудував на честь доньки цей будинок, убранство якого символізувало б підводне царство. Але біографи Городецького встановили, що донька Олена (після заміжжя Яценко) під час будівництва була жива й здорова. Вона взагалі пережила батька на кілька десятиріч, переїхавши з власною родиною спочатку до Польщі, а потім, по закінченні війни, у Швейцарію. А люди просто пов`язали з новим будинком давню історію про загиблу в морі доньку попереднього власника маєтку - Федора Мьорінга.

Більше новин про життя столиці читайте на Київ.depo.ua.