Бабин Яр та конфлікт з Хржановським: Що відомо про нову директорку департаменту культури КМДА Яну Барінову

Мер столиці Кличко поставив підпис під розпорядженням про призначення Яни Барінової на посаду директорки департаменту культури КМДА з випробувальним сроком на три місяці. Барінова є відомою публіцисткою та дослідницею історії трагедії Голокосту, а також колишньою виконавчою директоркою Меморіального центру "Бабин Яр". Варто зазначити, що вона звільнилась з цієї посади через незгоду з концепцією меморіалу, яку запропонував скандальний російський режисер Ілля Хржановський.

Depo.Київ розповідає все, що відомо про нову очільницю департаменту культури в столичній владі. 

Біографія та кар'єра 

Барінова народилась в 1989 році в Одесі у сім'ї єврейського походження. У родині Ліндебаум по лінії батька 13 осіб були розстріляні в Петрушинській балці смерті – місці масових страт і поховання тисяч людей, яких вбили нацисти під час окупації Таганрогу. 

Закінчила факультет історії та філософії за спеціальністю "Магістр філософії" й економіко-правовий факультет за спеціальністю "Магістр економіки та права" Одеського національного унівеситету імені Мечникова. 

Барінова має ступінь MBA у сфері культурного менеджменту Паризької бізнес-школи (MBA – це кваліфікаційнис ступінь в менеджементі). 

Також є випускницею програми "Менеджмент благодійних проєктів та фандрайзингу" Нью-Йоркського унівеститету та лідерського семінару "Цінності та суспільство" від "Аспен Інститут Київ". 

Барінова є аспіранткою Університету Париж І Пантеон-Сорбонна та пише докторську дисертацію на тему ролі цифрових технологій в коменморативних практиках. Під коменморативними практиками слід розуміти весь комплекс дій та об'єктів, які спрямовані на репрезентацію певного історичного наративу, який має значення для суспільства.

Яна Барінова. Фото: Facebook 

Нова директорка департаменту культури КМДА почала працювати з 17 років в проєктному менджементі в соціокультурних проєктах і галереях, зокрема з лютого 2010 по лютий 2013 року вона була редакторкою культурної рубрики журналу "L'Officiel Україна".

З червня по жовтень 2014 року працювала проєктною менеджеркою в KEA European Affairs в Брюсселі – це агентство, яке надає консалтингові послуги в сфері культурних та креативних індустрій. 

В 2015 році Барінова очолила ініціативну групу зі створення Музею єврейської культури в Одесі. З 2018 року представляє Єврейський дипломатичний корпус Всесвітнього єврейського конгресу WJC JDCorps.

У лютому 2019 року мер Києва Кличко призначив Барінову радницею з гуманітарних та культурних питань. У вересні того ж року вона як дипломат Всесвітнього єврейського конгресу виступила з двома доповідями в Раді ООН з прав людини.

Також Барінова є відомою публіцисткою та авторокою більш ніж 100 праць на тему прав людини та трагедії Голокосту.

Робота в Меморальному центрі Голокосту "Бабин Яр"

Барінова належить до ініціаторів створення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" в Києві. На початку метою центру було задокументування та збереження пам'яті про Голокост в Україні та загалом у центрально-східній Європі. Велику увагу планувалося приділити масовим розстрілам в Бабиному Яру в 1941-1943 роках. 

Менора у Бабиному Яру

Створення Меморіального центру почалося в 2016 році. Барінова пройшла шлях від координатора робочої групи проєкту до посади виконавчої директорки та директорки зі стратегії. 

Барінова є культурним лобістом появи в Києві Меморіалу, присвяченого Голокосту. Вона відстоює побудову центру світорого рівня саме поруч з місцем історичних подій, орієнтовна вартість якого становить $120 млн.

Звільнення з проєкту "Бабиного Яру" та незгода з Хржановським 

Яна Барінова звільнилась з посади директорки Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" в 2019 році після призначення на посаду художнім керівницком проєкту скандального російського режисера Іллі Хржановського. 

Своє рішення вона аргументувала незгодою з концепцією проєкту меморіалу, яку пропонує Хржановський. Тоді вона зазначала, що перебуває з Хржановським в різній системі координат.

Барінова казала, що не розуміє як можна створити "нетрадиційний музей Голокосту". "Коли ми намагаємося створити Меморіальний центр Голокосту, ми вже апріорі граємо за правилами. У світі є сотні документів, що регламентують меморіальні музеї, які працюють з темою геноцидів. Керівництву таких організацій бажано їх знати напам'ять. Ми вивчали ці документи, це був дуже повільна та системна праця. І нашим завданням було забивати сталеві цвяхи в фундамент інституції", – зазначала Барінова. 

Вона підкреслювала, що методи створення великих інституцій відрізняються від методів створення арт-хаусних проєктів, якими займався Хржановський.

Російський режисер Ілля Хржановський 

Барінова казала, що можна спробувати екстраполювати методи Хржановського на роботу з пам'яттю, але тоді це не буде Центром Голокосту "Бабин Яр", це буде креативний простір чи експериментальний майданчик. "Це ніяк не буде центром Голокосту в Україні, який перебуває в діалозі, наприклад, з Яд Вашем або Вашингтонським меморіалом. Коли заявлено "Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" – це накладає певні зобов'язання і очікування. Одразу. Це треба розуміти", - казала Барінова про проєкт Хржановського.

Зазначимо, щодо скандалу навколо фільму Хржановського "Дау", коли режисера звинувачували в можливому катуванні дітей з харкіського будинку дитини під час зйомок (глядачів шокували сцени із другого фільму із немовлятами, які плачуть у клітці, а також сцена із роздягненим немовлям, до голови якого були приєднані електроди. За сценарієм, лікарі – співробітники секретного інституту – проводили на дітях досліди), Барінова сказала, що її не цікавить роль фільму "Дау" та Хржановського в мистецтві, на відміну від пам'яті Голокосту та Бабиного Яру. 

Вона зауважувала, що у випадку з Меморіалом – це дискусія про етику та кордони припустимого. "Меморіал – це дещо принципово інше. Художник може провокувати, епатувати та експерементувати. Меморіальний музей же працює в ситуації постійної дискусії про червоні лінії".

Читайте також: Російські олігархи та троянський кінь Путіна: Що відомо про проєкт Бабиного Яру

Ставлення Барінової до російських інвесторів проєкту Бабиного Яру

Інвесторами проєкту створення Меморіалу в Бабиному Яру є російські олігархи Павло Фукс, Михайло Фрідман та Герман Хан. Головний бізнес Фрідмана та Хана зосереджений на Росії. Вони є акціонерами компанії, яка залучена в будівництво газопроводу "Північний потік-2".

Щодо російских грошей в проєкті Барінова зазначала, що під час її роботи в меморіалі не неї ніколи не чинився тиск щодо того, які проєкти потрібно робити. Вона казала, що в Германа Хана в Бабиному Яру лежить 13 вбитих родичів, тому вона припускала, що в людини могла бути мотивація увіковічнення пам'яті своїх родичів. 

Барінова підкреслювала, що в цих людей є сентимент, через який вони прийняли рішення фінансувати проєкт, а також те, що спонсори не чинили тиск на неї та команду для того, що вони були рупором чиїхось інтересів. 

Які виклики стоять перед Баріновою на посаді директорки департаменту

Як розповіла Depo.Київ, засновниця "Енциклопеції громадського активістка" та громадська діячка Юлія Нікітіна, за її даними, Яна Барінова не була помічена в корупції чи якихось скандалах під час своєї діяльності. "Мені про Яну Барінову невідомі факти негативу, ні корупції, не скандалів, не скарг або претензій. Абсолютно чиста, за моїми даними, людина", –сказала Нікітіна.

З точки зору проблем культури столиці, на які необхідно звернути увагу в першу чергу, Нікітіна перерахувала три основні виклики для Барінової. 

Першою проблемою є питання культурного спадку. За словами Нікітіної, в місті відбувається культурна катастрофа, а департамент культури часів Діани Попової, які пішла з посади 22 лютого, робив вигляд, що проблеми знищення культурної спадщини його не стосуються. "Департамент культури повинен мати чітку позицію з цього приводу. В першу чергу, я б запустила інвентарізацію старовинних будівель – це завдання стояло під №1 в міській цільовій програмі з культури, але його "забули виконати". Його сутність полягала в тому, що потрібно зробити офіційний опис маси старих будівель столиці, тому що без такого опису вони не можуть повернутись до реєстру пам'яток, а навіть якщо вони там є, то без опису їх легко вивести через суд", – пояснює Нікітіна.

Другою позицією активістка назвала повернення справжніх конкурсів на процес організація свят в столиці, оскільки в Києві зараз є потужна андеграундна культура, при чому як стара, так і нова, в якій працюють багато художників, літераторів та музикантів, у тому числі й професійних. За її словами, це потрібно використовувати в якості туристичного магніту.

Наостанок Нікітіна зазначила, що в Києві потрібно створити механізм залучення культурної спільноти до прийняття рішень департаментом, при чому долучати громадськість потрібно так, щоб це насправді збагатило столичну карту культурних подій. 

Отже, перед Яною Баріновою постає величезна кількість викликів, на які потрібно ефективно реагувати, оскільки ситуація з культурною спадщиною в Києві залишає бажати кращого. Враховуючи багатий культурний бекграунд нової очільниці департаменту культури КМДА та відсутність корупційних чи інших скандалів, можна висловити сподівання, що на цій посаді вона зможе дати поштовх розвитку культури столиці.