Російські олігархи та троянський кінь Путіна: Що відомо про проєкт Бабиного Яру, який можуть ухвалити 23 лютого

Київрада може ухвалити скандальний проєкт реконструкції Бабиного Яру, в якому присутній російський капітал 

Сергій Фоменко
Шеф-редактор регіональної редакції Depo.Київ
Російські олігархи та троянський кінь Пу…
Бабин Яр

Міський голова Києва Віталій Кличко розпорядився перенести сесію Київради з 18 на 23 лютого. На думку представників громадськості, мер столиці ухвалив це рішення через нестачу голосів за затвердження проєкту реконструкції Бабиного Яру, авторство якого належить російському режисерові Іллі Хржановському, а в наглядовій раді присутні російські олігархи – Михайло Фрідман, Павло Фукс та Герман Хан.

Depo.Київ розповідає, чим відомий скандальний проєкт реконструкції Бабиного Яру, який можуть затвердити вже цього вівторка.

СБУ проти предстаників влади

Про створення проєкту оголосили у вересні 2016 року, тоді на церемонії були присутні мер Києва Віталій Кличко та тодішній президент України Петро Порошенко. Варто зазначити, що Порошенко не виступав за приватний проєкт реконструції за гроші російських бізнесменів. Тоді в Адміністрації президента акцентували увагу на тому, що він відстоює державну концепцію реконструкції Бабиного Яру.

29 липня 2020 року чинний президент Володимир Зеленський підтримав приватний проєкт реконструкції Бабиного Яру за російські кошти. Після обговорення з президентом була створена робоча група зі створення приватного меморіалу, яку очолив голова ОП Андрій Єрмак. Тоді українська інтелігенція засудила Зеленського за це рішення та заявила, що його підтримка російського проєкту Бабиного Яру свідчить про нерозуміння питань національної безпеки України.

Також у 2020 році СБУ повідомила прем'єру Денису Шмигалю про ризики, які несе російський проєкт реконструкції Бабиного Яру. Спецслужбовці наголошували, що російська концепція може бути використана Росією для дискредитації України на міжнародній арені та неправдивих звинувачень на адресу нашої держави.

У лютому 2021 року стало відомо, що експертів СБУ, які попереджали Шмигаля про небезпеку російського проєкту Бабиного Яру, було звільнено.

Концепція майбутнього меморіалу

Бабин яр російський проект

Можлива концепція Бабиного Яру

У вересні 2019 року жюрі міжнародного архітектурного конкурсу однологосно обрало кращий проєкт майбутнього меморіального центру, автором якого виступило австрійське архітектурне бюро "Querkraft Architekten".

Можлива концепція Бабиного Яру

Згідно з заявами російських спонсорів проєкту, орієнтовна вартість меморіалу становитиме 100 мільйонів доларів, а його відкриття планується на 2023 рік.

Бабин яр російський проект

Можлива концепція Бабиного Яру

У 2017 році розгорівся черговий скандал, коли було визначено місце для будівництва меморіалу в Бабиному Яру. З'ясувалося, що тогоріч права на оренду близько 7,8 га землі за посередництвом Павла Фукса викупили в нардепа від ОПЗЖ Вадима Рабіновича за 75 мільйонів гривень. У 2005-2009 роках Рабінович отримав право на оренду у незаконний спосіб за допомогою Київради для того, щоб побудувати меморіал, який так і не був створений.

Історик В'ячеслав Ліхачов припускав, що Київрада має оскаржити в суді передачу земельної ділянки Рабіновичу та подальшу передачу прав на оренду ділянки Фуксу.

Російські олігархи на чолі 

З часу заснування проєкту в 2016 році головними членами Наглядової ради були російський бізнесмен Михайло Фрідман та російсько-українські підприємці Герман Хан та Павло Фукс. 

З 2017 року Наглядову раду було розширено, до неї окрім російських олігархів увійшли співак Святослав Вакарчук, олігарх Віктор Пінчук, боксер Володимир Кличко, перший президент України Леонід Кравчук та інші.

Низка діячів та ЗМІ називали Фукса одним зі спонсорів "руской весни" у Харкові в 2014 році. А головний бізнес Фрідмана та Хана зосереджений на Росії. Вони є акціонерами компанії, яка залучена в будівництво газопроводу "Північний потік-2".

Вклад творця "ДАУ" режисера Хржановського

З осені 2019 року артдиректором меморіалу є російський режисер Ілля Хржановський. Він перш за все відомий за своїм фільмом "ДАУ". Це багатосерійна стрічка про життя радянського фізика Лева Ландау. Зйомки фільму відбувалися з 2008 по 2011 рік. При чому основна частина проєкту знімалася у Харкові.

Глядачів шокували сцени із другого фільму із немовлятами, які плачуть у клітці, а також сцена із роздягненим немовлям, до голови якого були приєднані електроди. За сценарієм, лікарі – співробітники секретного інституту – проводили на дітях досліди. Додатковий шквал емоцій викликала інформація про те, що задіяні у сценах діти були "орендовані" знімальною групою в одному з дитячих будинків у Харківській області.

Тоді прокуратура Харківської області порушила кримінальне провадження про можливе катування немовлят на зйомках цього фільму. В Генпрокуратурі повідомляли, що неповнолітнім особам, вірогідно з числа дітей-сиріт, групою осіб у процесі кіновиробництва могли бути заподіяні фізичний біль або моральне страждання шляхом насильницьких дій.  Проєкт визнали таким, що пропагує культ насильства і жорстокості.

Відомо, що у цьому проєкті він співпрацював з російським екстремістом Максимом Марцинкевичем на прізвисько Тесак. А на похоронах "Тесака" був помічений пам'ятний вінок від проєкту "ДАУ". 

Хржановський ДАУ на похоронах Тесака

Фото facebook/babchenkoa

Хржановський говорив, що в роботі над проєктами центру Голокосту його надихали проєкти, що стали символами. Єгипетські піраміди, наприклад. Своєю задачею він бачить створення унікального місця, яке не має аналогів.

"Задача зробити щось, що не має аналогів, і що може стати новим типом простору, в якому розмова про минуле є актуальною і потрібною в теперішній час, а не місцем, куди відправляють школярів", – говорив режисер.

За проєктом Хржановського, у музеї Бабин Яр відвідувачі проходитимуть персоналізованим маршрутом, побудованим за принципом квесту, й зокрема, братимуть участь в етичних експериментах, зокрема мова йшла про Стенфордський тюремний експеримент (як впливає обмеження свободи та тюремне оточення на психіку людини, а також як впливає нав'язана людині соціальна роль на її поведінку, – ред.) та експеримент Мілгрема (готовність учасників підкорятись і виконувати накази, навіть якщо їхня совість протестує, – ред.).

У квітні 2020 року українські історики, письменники та журналісти опублікували заяву з вимогою звільнити Хржановського з посади художнього керівника Меморіального центру. Серед них були голова правління Національної Суспільної Телерадіокомпанії Зураб Аласанія, письменники Катерина Бабкіна, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Ірина Цілик, Ірена Карпа, Андрій Любка, головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані, директор Довженко-Центру Іван Козленко, директорка Мистецького Арсеналу Олеся Островська-Люта, поет і психолог Борис Херсонський та інші.

В заяві зазначалося, що з приходом Хржановського, політика Меморіалу зазнала радикальних змін, а проєкт залишили члени команди, які займалися розробленням концепції.  Також йшлося про те, що методи Хржановського "не мають нічого спільного з вшануванням пам'яті жертв Голокосту" і прагнуть "симулювати" моральні вибори минулих трагедій, а не запобігати їх виникненню.

Сам Хржановський казав, що попри протести не збирається йти з посади художнього керівника меморіалу.

23 квітня 2020 року Карел Беркгоф, головний історик Меморіалу з лютого 2017 по січень 2020 року, заявив про неможливість подальшої міжнародної підтримки Меморіального центру Голокосту Бабин Яр з етичних міркувань. Він послався на драматичні зміни в інституції, що розпочалися після призначення Хржановського, й особливо різко висловився щодо запропонованих ним методів меморіалізації трагедії Бабиного Яру.

Серед них — побудова "психометричних алгоритмів", участь у експериментах, "в яких відвідувачі опинятимуться, зокрема, в ролі жертв, колаборантів, нацистів і військовополонених, яких змушували спалювати трупи" тощо. Карел Беркгоф назвав пропозиції Хржановського антинауковими й такими, що порушують Міжнародний статут меморіальних музеїв (International Memorial Museums Charter).

Бабин яр хржановський

Російський режисер Ілля Хржановський

З критикою концепції Хржановського виступила і колишня виконавча директорка проєкту Яна Барінова, яка заявила, що методи створення великих інституцій відрізняються від методів створення артхаусних проєктів, якими займався Хржановський.

"Можна спробувати екстраполювати ці методи на роботу з пам'яттю, але тоді це не буде Центр Голокосту "Бабин Яр". Це буде креативний простір пам'яті чи експериментальна комемораційна ініціатива. Як завгодно. Але ніяк не центр Голокосту в Україні, який перебуває в діалозі, наприклад, з Яд Вашем чи Вашингтонським меморіалом", - наголошувала Барінова.

У відповідь на скандал у квітні 2020 року керівництво меморіалу заявило що на 100 % підтримує Хржановського і не збирається його звільняти.

Очільник Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, який був членом команди Яни Барінової заявляв, що Хржановський та його команда не розуміють історію Голокосту та її контекст. Він сказав, що прийшли непрофесійні люди, які взагалі не розбираються ані в освіті, ані в меморіалізації, ані в музейній справі. До того ж, на думку Дробовича, у Хржановського немає концепції Меморіалу, а є лише "інтуїція, скетч, набір асоціацій на тему Бабиного Яру, Голокосту і Геноциду". А нещодавно опублікований документ візії — це "асоціативний документ, який створює настрій на тему Бабиного Яру".

Троянський кінь Путіна 

У 2016 році російські інвестори проєкту шукали потенційних учасників створення меморіалу, то від їхньої пропозиції відмовилась низка українських та закордонних діячів, зокрема Тімоті Снайдер, Йосиф Зісельс, Анатолій Подольський та Віталій Нахманович. Причиною відмови вони назвали російське походження проєкту та неприйнятність створення меморіалу жертвам Бабиного Яру за російським наративом.

За словами українського громадського діяча єврейського походження Йосифа Зісельса, приватний проєкт за гроші російських олігархів — це "троянський кінь" російського президента Володимира Путіна, за допомогою якого він збирається нав'язувати світові російський антиукраїнський наратив про те, що українці – антисеміти, націоналісти, фашисти, та нацисти. Зісельс також зазначив що хоча формально цей проєкт й спонсорує Фрідман, Хан та Фукс, та реальним його керманичем є куратор російської війни проти України при Путіні Владислав Сурков. 

Майже одночасно з появою цього проєкту приватного меморіалу, у 2017-му році українські історики, які не погоджувалися з концепцією російського проєкту, об'єдналися в робочу групу на базі Інституту історії України НАН та створили проєкт національного Меморіального центру "Бабин Яр" який було розроблено впродовж двох років та представлено українській громадськості у лютому 2019 року.

У травні 2020 року з закликом до української влади зупинити проєкт меморіалу про Бабин Яр спонсорований за гроші російських олігархів у часи російської військової агресії в Україні виступили понад 750 інтелектуалів серед представників української культурної та наукової спільноти.

У січні 2021 року стало відомо, що завершений текст української концепції меморіалу в Бабиному Яру буде презентовано вже в лютому. 

Ця концепція ставить на меті гідно вшанувати пам’ять жертв Голокосту та "об’єднати існуючі оповіді про драматичні періоди історії, стати символічним елементом історичної й культурної спадщини української держави". З цією метою планується упорядкувати нинішню територію заповідника "Бабин Яр" та створити не лише Музей Голокосту, але і Музей Бабиного Яру, який має стати "загальнонаціональним та загальноєвропейським місцем пам’яті про жертви нацистського, радянського режимів", місцем, де уроки Бабиного Яру мають вивчатися, пам’ятатися і служити засторогою від небезпеки виникнення тоталітаризму в майбутньому.

"Дотиснути" депутатів Київради

У лютому 2021 року російські керівники проєкту подали заявку на отримання земельних ділянок на території Бабиного Яру для будівництва меморіалу. Питання повинні були розглядати 11 лютого, однак в останній момент його зняли з порядку денного.

15 лютого представники української громадськості, серед яких були письменники Юрій Андрухович та Оксана Забужко, журналісти Віталій Портников та Микола Княжицький, кримськотатарський політик Мустафа Джемілєв, історик Володимир В'ятрович та активіст Сергій Стерненко, розпочали збір підписів із закликом до Київради припинити підтримку російського проєкту меморіалізації Бабиного Яру.

Мер Віталій Кличко не вважає проблемою присутність в проєкті російського капіталу та скандального режисера Іллі Хржановського. На нараді з депутатами він сказав, що не вважає російський паспорт "чорною міткою". На нараді з представниками депутатських фракцій він визнав, що комунікація з громадою була провалена та сказав, що розгляд потрібно відкласти на тиждень, щоб встигнути "дотиснути" депутатів.

Першими категорично против російського проєкту реконструкції Бабиного Яру виступили представники фракції "Голос". 15 лютого депутат від "Голосу" Олександр Лінчевський зареєстрував проєкт рішення про заборону використання російських грошей в міських проєктах столиці, зокрема в будівництві меморіалу в Бабиному Яру.

Наступними проти російського проєкту виступили представники "Європейської солідарності", які звернулись до Віталія Кличка  з пропозицією ініціювати передачу наявних у Фонду земельних ділянок та майна громаді столиці з метою реалізації державної концепції меморіалізації Бабиного Яру.

Голосування за виділення земельних ділянок, які дадуть старт реалізації проєкту Бабиного Яру можна очікувати вже на сесії Київради 23 лютого, звіно якщо міський голова не вирішить знову зняти питання з порядку денного через тиск громадськості.

 

Всі новини Києва читайте на Depo.Київ

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"