"Благодійний" флагшток від Кличка: Чим закінчується трирічна епопея зі скандальним прапором

Днями мер Києва Віталій Кличко похизувався тим, як у столиці будують найвищий в країні флагшток. Зводять його на території Меморіального комплексу "Національний музей історії України у Другій світовій війні". Звістка викликала чимале обговорення у соціальних мережах. Хоча повідомлення про початок зведення на дніпровських пагорбах чергового "подарунку" від Кличка з'явилися ще за місяць до того, але пройшли непоміченими.

Загалом міська влада вже неодноразово потрапляла у центр громадської уваги через зведення цього об’єкту. Адже історія розпочалася ще у 2017 році. Тоді у столичній мерії заявили, що Києву непогано було б встановити величезний прапор у центрі міста, мовляв, столиця має відповідати своєму статусу. Згодом був навіть оголошений тендер, замовником якого стало комунальне підприємство "Спецжитлофонд". Усі вимоги до майбутнього будівництва флагштоку розмістили на сайті публічних закупівель "Prozorro". Він мав бути заввишки 75 метрів. Вже тоді були розмови про те, що практично поряд знаходиться дзвіниця Києво-Печерської лаври, а з давніх давен було неписане правило, що вище цієї дзвіниці не можна зводити споруди на Печерських пагорбах. Проте тоді ж у мерії заспокоїли, заявивши, що абсолютна відмітка конструкції флагштоку складатиме трохи більше 247 метрів, з яких сам флагшток – 75 метрів. А у дзвіниці абсолютна відмітка складає трохи більше 288 метрів.

У тендері прописали, що сам прапор має бути зі спеціального матеріалу – поліефіру, а це тканина підвищеної міцності, пристосована до жорстких кліматичних умов. Втім, найголовнішим у цій історії була вартість спорудження флагштоку. Чиновники оцінили її у 47,5 млн. грн. Гроші на будівництво навіть були закладені у бюджеті Києва на 2018 рік. Аукціон із визначення переможця тендеру мав відбутися 28 лютого 2018 року, а чиновники з мерії хотіли, щоб найвищий в Україні флагшток відрили вже на початку літа 2018 року. Проте сталося не так, як гадалося. Сама ідея зі зведення цього об’єкту зустріла дуже потужну критику з боку киян та різноманітних активістів. Мовляв, в країні економічна криза, а міська влада хоче витрачати 50 млн. грн на прапор. Він, звісно, потрібен для підняття патріотичного духу населення, але не за такі гроші.

Зрештою мер Кличко і його команда вирішили дати задню і вже 26 лютого 2018 року тендер скасували. Проте ця "задня" була ненадовго. Вже наприкінці 2018 року столична мерія знову почала шукати можливості все ж таки звести флагшток. Наприклад, наприкінці грудня проєкт про реконструкцію з благоустроєм території меморіального комплексу "Національний музей історії України у Другій світовій війні" було винесено на розгляд Кабінету міністрів. Ініціативу Київської міської державної адміністрації в уряді підтримали. А під реконструкцію меморіального комплексу чітко "прописали" і зведення скандального флагштоку. Було вказано, що кошти на усе це мають бути виділені з міського бюджету. І навіть видане спеціальне розпорядження Кабміну про підтримку будівництва флагштоу.

Це, звісно, знову викликало критику з боку різноманітних активістів і в мерії вирішили, як кажуть, трохи притримати коней. Але меру Кличку, схоже, мрія про гігантський флагшток не давала спокою. Можливо, тому, що в червні 2018 року у Дніпрі було побудовано найвищий флагшток в країні, висота якого склала 72 метри. А Київ же наче як в усьому має бути перший. Тому, напевне, чиновники продовжували виношувати ідею зі зведення флагштоку у Києві, головною перепоною в цьому були лише кошти, адже вже стало зрозуміло, що містяни не зовсім зрозуміють виділення 50 мільйонів гривень з бюджету столиці на якийсь флагшток. І це в той час, як ті ж дороги перебувають у кепському стані, а в багатьох будинках дихають на ладан ліфти. Мовляв, краще б ці 50 мільйонів гривень пустили на покращення житлово-комунального господарства.

І у Кличка знайшли вихід. Наприкінці лютого 2020 року стало відомо, що у мерії відбулось засідання інвестиційної комісії, яка підтримала ідею, що будівництво флагштоку відбудеться за кошти меценатів. Тоді ж чиновники заявили, що об’єкт не матиме інвестиційної складової. Тобто після того, як його зведуть, він буде зарахований до комунальної власності.

І ось днями мер Кличко вже похизувався, що 23 серпня він має піднімати прапор України на найвищому флагштоку в Україні. За словами мера, висота споруди буде майже 90 метрів, хоча три роки тому, нагадаємо, планувалось, що вона буде 75 метрів. Якщо враховувати, що у Дніпрі висота флагштоку складає 72 метри, то майже такою ж спорудою на 75 метрів у Києві вже нікого не здивуєш, тож, можна, мабуть, команда Кличка вирішила робити усе із запасом, щоб вже жодне місто не встановило вищий символ. Крім цього, тепер абсолютна відмітка флагштоку буде складати більше 262 метрів, а абсолютна висотка дзвіниці Києво-Печерської лаври – трохи більше 288 метрів. Вражає також розмір самого прапора, який буде 24 метри завдовжки, і 16 метрів завширшки.

Сам Кличко запевняє, що кошти на зведення флагштоку зібрав благодійний фонд "Майбутній Київ". Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками цього фонду є Віталій Кличко та Ігор Ніконов. Останній є одним з найбільших забудовників столиці, а після Революції гідності навіть кілька років був другою людину у столичній мерії, займаючи посаду першого заступника Кличка. При цьому розмір статутного капіталу благодійного фонду "Майбутній Київ" складає 0 гривень.

Звісно, можна припустити, що реальна вартість флагштоку зовсім не 50 млн. грн. В Україні завжди так складається, що коли щось будується за бюджетні кошти, то воно дорожче, ніж те, що будується за приватні кошти. Проте кілька десятків мільйонів гривень на зведення флагштоку у будь-якому випадку потрібно було назбирати. Згідно декларації мера Кличка, в нього таких грошей немає. Адже його місячна зарплатня на посаді очільника столиці складає близько 26 тисяч гривень. До того ж, у 2019 році Віталій Кличко позичив своєму братові більше 8 млн. грн, а ще дав йому в позику більш ніж півмільйона доларів. В банках в нього лежить 67 тисяч гривень і 14 тисяч доларів, а в готівці він тримає 13 тисяч доларів та 24 тисячі євро. Тому можна припустити, що усе фінансове навантаження по будівництву флагштоку взяв на себе один з найбільших забудовників столиці Ігор Ніконов. Його будівельна компанія часто отримує ласі шматки землі у столиці і захоче це робити у подальшому, адже плани у Ніконова по забудові столиці завжди були глобальними. А забудовник-благодійник має набагато більше шансів розраховувати на гарні стосунки з владою. Тим більше, що здійсниться одна з найбільших мрій самого мера Кличка, який вже три роки спить та бачить цей найвищий в Україні флагшток.