Бульдозер проти культурної спадщини: Які історичні будівлі Києва можуть знищити забудовники (ФОТО)

Нахабне та незаконне руйнування історичних будівель в столиці, на жаль, стало звичним явищем. Чергове знесення споруд, що становлять культурну цінність для міста, супроводжується нападами тітушок на активістів, бездіяльністю поліції та, дуже часто, брехнею забудовників, які обіцяють не чіпати будівлі, а потім зносять їх повністю, щоб "втулити" черговий ТРЦ чи висотку в історичному центрі. Нечисленні активісти не знаходять масової підтримки серед пересічних громадян, а влада, як то кажуть, розводить руками та реагує на скандали із знесенням пам'яток лише постфактум.

Журналісти Depo.Київ зібрали список відомих споруд столиці, що становлять культурну цінність, які можуть стати черговими жертвами забудовників незабаром. 

Садиба Барбана 

Садиба Барбана є історичною будівлею, яка була зведена в 1900-1905 роках. У 2015 році Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень пропонував внести цей будинок до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. В обґрунтуванні зазначали: "Рідкісний взірець одноповерхового садибного будинку. Прикрашений вишуканим неокласичним декором — русти, лиштви, складний карниз. Цінна пам'ятка культурного надбання міста Києва". Станом на 2021 рік охоронного статусу садиба не має.

Часткове руйнування садиби Барбана 

З початку 2021 року садибу на вулиці Обсерваторній, 6, почали готувати до знесення, в червні забудовник, який не має дозволів на проведення робіт знищив зелені насадження і зруйнував флігель садиби задля будівництва 12-поверхового ЖК на 119 квартир.

Нахабність забудовника викликала супротив місцевих мешканців, які стали на захист історичного будинку. Проти них забудовник застосував звичну зброю — бульдозер та тітушок, які побили активістів. Вже 20 серпня близько п'ятої ранку під прикриттям тітушок частина садиби Барбана була знесена. На засіданні РНБО того ж дня було ухвалене рішення щодо відновлення пам'ятки, але жодної конкретики з приводу термінів, виконавців та фінансування не пролунало. 

Будинок Осипа Родіна 

Будинок Осипа Родіна – це кам’яна садиба 1882 року, розташована на вулиці Олеся Гончара, 71. Будівля є двоповерховою за авторським проєктом архітектора Володимира Ніколаєва, але згодом в ній з’явився третій поверх. Ця цегляна садиба є одним із двох збережених зразків забудови кінця ХІХ століття в цьому кварталі. Власниками садиби певний час були представники шляхетського роду Жубрів. До 2014 року тут був найменший театр Києва – "Вільна сцена" Київського академічного театру драми і комедії на Лівому березі й офісні приміщення.

В кінці вересня 2020 року дев’ять споруд у Києві отримали статус щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. Між ними – будинок Осипа Родіна. З того моменту роботи на охоронних об’єктах можна було здійснювати лише за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, 4 серпня 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд підтримав позбавлення будинку Осипа Родіна статусу щойно виявленого об’єкта культурної спадщини.

Будинок Осипа Родіна 

Судді залишили в силі рішення суду першої інстанції та відмовили в задоволенні апеляційних скарг Мінкульту, Офісу прокурора та громадської організації "Мапа Реновації". Тепер справу буде розглядати Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, 5 серпня – на другий день після позбавлення статусу щойно виявленої пам’ятки культури, біля об'єкта почалися будівельні роботи.

Департамент охорони культурної спадщини КМДА відправив інспекторів до будинку та зафіксував демонтажні роботи, які готували відповідний припис. На місці будинку компанія SAGA Development планує збудувати ЖК Franklin Concept House.

Садиба на Борисоглібській

Нещодавно Київрада віддала під реконструкцію садибу кінця XIX століття на Борисоглібській, 15-а, в Подільському районі столиці.  На його місці має з’явитись багатофункціональний торгово-офісний комплекс. Садибу вже обнесено будівельною сіткою. Таке ж риштування з’явилося на початку літа 2021 року на вже згаданій садибі Барбана на Обсерваторній.

Ділянку на п’ять років передали громадянці Валентині Даргель для реконструкції та експлуатації нежилового будинку під офісні приміщення. Вона є власницею компаній "Ароматика" та "Наутілус". 

Садиба на Борисоглібській

Триповерховий цегляний будинок побудували в 1899 році за проєктом київського архітектора Миколи Гарденіна. Центральний будинок садиби 1815 року (дерев’яний, але надалі обкладений цеглою) знищено в 2000-х роках в результаті реконструкції. Схожа доля в майбутньому спіткала два флігелі в глибині ділянки.

Згідно з наказом Міністерства культури від 2010 року будинок є пам’яткою архітектури та містобудування. У проєкті рішення вказано, що Даргель уклала з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА охоронний договір.

Садиба Маліна 

Вже декілька місяців активісти воюють із забудовником, який хоче знести садибу Маліна на Тургенєвській, 22, яка не має статусу пам'ятки, але розташована в історичному ареалі, і внесена до списку 119 об’єктів, на які поширюється дія мораторію Київради про заборону забудови. 

Ввечері 2 вересня до історичної садиби приїхала важка техніка, робітники готувалися остаточно знести будівлю, а на випадок протистояння з місцевими мешканцями екскаватор традиційно охороняли "молоді спортсмени". Внесення будівлі до списку охоронюваних об'єктів не стало перешкодою для будівельників. Техніка облаштовувалася за парканом, на який будівельники досі не отримали дозвіл, а поліція не реагувала на дзвінки містян.

На місце прибули інспекторів КМДА, зокрема, посадовці Департаменту благоустрою та Департаменту охорони культурної спадщини. В останнього, охоронці почали кидати камінням, коли побачили, що він почав фотографувати роботи за парканом.

Садиба Маліна розташована в Києві на вулиці Тургенєвській, 22. Її побудували наприкінці ХІХ століття в 1890 році. Поряд із будівлею у 2017 році компанія "Сервіт" збудувала 11-поверховий житловий комплекс – клубний будинок Turgenev. У 2018 році садибу також намагалися знести. Проте після суспільного розголосу демонтаж зупинили.

Навпроти садиби Маліна, за адресою Тургенєвська, 17, у 2019 році компанія "Контакт-Інвест" знесла будинок Ребізова 1902 року. На місці пам’ятки збираються звести восьмиповерховий житловий будинок. З цією ділянкою межує будинок Рутковського (Тургенєвська, 19) 1901 року, який перебуває під загрозою знесення. Компанія "Контакт-Інвест" обіцяє реставрувати будівлю й розташувати в ній офіси й апартаменти.

Садиба Мурашка 

Вже декілька років під загрозою знесення перебуває садиба Мурашка на вулиці Малій Житомирській, 14-а, яку зберігає від нищення єдиний мешканець Олександр Глухов. Глухов та його родина – єдині мешканці будинку Пальчевського, пам'ятника архітектури на Малій Житомирській, 12. Ця будівля разом із сусіднім комплексом будівель під номерами 14, 14-а, 14-б, відомих як садиба Мурашка – пам'ятка історії та архітектури Києва. Завдяки їхній принциповості, небажанню виїжджати з будинку (родині запропонована квартира в районі Мишоловки) та боротьбі у судах вдалося вберегти від нищення і пам'ятку під №12, і комплекс під №14.

Садиба Мурашка 

Садиба Мурашка була передана в приватну власність компаніям "Пантеон-Інвест" і "Вестіга" у 2008 році за мерства Леоніда Черновецького, мешканців будинку почали виселяти на Троєщину. Нові власники планували знести всі будівлі, що є пам'ятками історії та архітектури, і збудувати на їхньому місці готельно-житловий комплекс. У травні 2009 року Українське товариство охорони пам'яток історії та культури занесло садибу до "Червоної книги культурної спадщини України".

Вже 29 березня 2011 року Прокуратурою міста Києва було порушено кримінальну справу, а 19 жовтня визнано недійсним договори купівлі-продажу будинків і власників зобов'язали повернути їх до комунальної власності Києва.  У ніч на 28 червня 2013 року в будівлі сталася пожежа – старовинний будинок вигорів і залишився без даху. У квітні 2015 року Генпрокуратура через суд повернула садибу у власність міста. Нині будинки перебувають в аварійному стані, а зацікавлені особи під прикриттям КМДА не полишають спроб виселити Глухових з будинку. 

Єдиний захисник садиби Мурашка Олександр Глухов 

Того ж дня, коли частково зруйнували садибу Барбана, 20 серпня, рейдери намагались штурмувати історичну будівлю. Невідомі у супроводі рейдерів у спецодязі, які зовні були схожі на муніципальну варту болгаркою зрізали ригелі вхідного замка та увірвалися в будівлю, щоб виселити звідти Олександра Глухова, який вкотре самотужки втримав оборону і не пропустив рейдерів. Незважаючи на це, будівля продовжує перебувати під постійною загрозою. 

Гуртожиток на Олегівській 

Колишній гуртожиток працівників радіостанції, розташований на горі Щекавиця вже почали частково руйнувати ще наприкінці червня 2021 року. Будівля має велике композиційне значення у панорамі літописних гір з огляду на своє домінантне становище на горі Щекавиці. 

Гуртожиток на Олегівській

Цей гуртожиток для працівників радіостанції з антеною –  так званої "глушилки" побудували на місці Щекавицького православного кладовища у кінці 1940-х – на початку 1950-х років. Гуртожитків за цим типовим проєктом у Києві було зведено три: на Чигоріна, 2 (зберігся, реконструйований), на Патріса Лумумби (знищено) і цей. 

Гуртожитки на Обсерваторній, 11 та Винниченка, 3

Навесні 2021 року стало відомо про про плани передати під забудову комплекс будівель на Обсерваторній, 11/1 та Винниченка, 3. Гуртожитки є цінним, добре збереженим прикладом постконструктивізму, побудовані за проєктом видатного архітектора Володимира Заболотного в середині 1930-х. На їхньому місці планують нове будівництво, але це питання в Київраді ще не проголосоване.

Зараз на цьому місці п’ятиповерховий будинок у стилі конструктивізм. Будувалося приміщення в тридцяті роки як корпус Українсько-польського інституту. Тепер це гуртожиток Верховної Ради. Побудована там і п’ятиповерхівка, яка також є гуртожитком для нардепів.

Гуртожитки на Обсерваторній, 11, та Винниченка, 3

У березні 2021 року земельна комісія Київради розглянула клопотання Верховної Ради 2007 року про будівництво житла для народних депутатів та проєкт рішення 2016 року. З подачі депутата партії "Слуга народу" Євгена Кузьменка, комісія проголосувала з третього разу про виділення землі. У 2016 році Науково-методична рада з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури затвердила документ "Межі та режими використання території пам’ятки місцевого значення "Видатне місце Обсерваторна гірка", який передбачає заборону будь-якого нового будівництва на території, яку депутати земельної комісії з третьої спроби під забудову. За цим рішенням земельна ділянка, площею 0,4 гектара, відводиться із земель комунальної власності.

Залізничний ринок на Кудряшова 

Влітку 2021 року Київрада проголосувала за рішення, яке передає ділянку під модерністським ринком-"шайбою" на вулиці Кудряшова, 1-а, в оренду на 10 років "для експлуатації та обслуговування". Це унікальна споруда, таких ринків в Україні всього п’ять, експериментальний критий ринок "Залізничний"становить архітектурну цінність як частина модерністської забудови Солом’янки, а також як рідкісний приклад застосування вантової конструктивної схеми даху.

До Київради зверталась Асоціація архітекторів Польщі, Спілка архітекторів України, зверталася донька архітекторки Алли Аніщенко з проханням це рішення не підтримувати. Тому що це рішення дає повне право власнику демонтувати до фундаменту споруду.  Як можна побачити, депутати столиці не почули численних звернень. 

Залізничний ринок на Кудряшова 

Цільовим призначенням ділянки вказано "будівництво закладів торгівлі". Бенефіціаром ТОВ "Залізничний ринок", якому передали ділянку, є бізнесмен-забудовник і мільйонер Вадим Єрмолаєв, компанії якого оперують в анексованому Криму, а окремі з них потрапили у санкційний список РНБО. Єрмолаєв відомий будівництвом величезних житлових комплексів та торгівельних центрів.