Чому Кличко і Ко перетворили на фарс співпрацю з активістами по сходах на Пейзажці

Ця історія почалась ще у лютому 2016 року. Тоді столичні чиновники звернулися до громадської організації "Андріївсько-Пейзажна ініціатива" з проханням створити конкурсну комісію, яка проведе конкурс на обрання найкращого проекту з реконструкції сходів від провулку Десятинного до урочища Гончарів.

Як стверджує голова цієї громадської організації Марина Соловйова у відкритому листі до мера Кличка, на базі Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури, містобудування і дизайну був проведений відповідний конкурс і наприкінці березня 2016 року його переможцем було визнано проект фірми "Віннерстрой". Згідно проекту, сходи мали бути з дубу і на металевій основі.

Проект відновлення сходів навіть був переданий до мерії, а саме до комунального підприємства "Інженерний центр", яке є замовником реконструкції сходів від Пейзажної алеї до урочища Гончарів.

На початку квітня 2016 року, під час толоки на Пейзажній алеї мер Кличко підтвердив, що проект реконструкції сходів був узгоджений з активістами та місцевими мешканцями. Більше того, мер заявив, що нові сходи будуть виконані у стилі старого Києва, тобто, буде збережена їхня ідентичність – сходи мають бути дерев'яними та з металевими елементами - ранішіе сходи від Пейзажної алеї до урочища були також дерев'яними, але тримались на бетонних стовпчиках. Кличко обіцяв, що нові сходи відкриють в середині червня 2016 року, а вартість робіт оцінив у 15 млн. гривень.

Втім, відкриття сходів, як і багато інших проектів у столиці, "прострочили", а наприкінці липня заступник Кличка Олександр Спасибко заявив, що під час реконструкції сходів від Пейзажної алеї у грунті були знайдені стародавні сходи, які, начебто, збудовані у ХVІ столітті.

Але активісти отримали висновок з Інституту археології НАН України про те, що знайдені у землі сходи не мають жодної цінності, адже були збудовані у 1950-1960-х роках минулого століття.

Після цього реконструкція сходів з Пейзажної алеї до урочища Гончарів практично зупинилась.

Згадали про цей проект 7 березня, коли відбулося засідання секції художньої ради при Департаменті містобудування та архітектури столичної мерії. Чиновники розглядали передпроектну пропозицію реконструкції сходів з Пейзажної алеї до урочища Гончарів. Виявилось, що проект реконструкції сходів готує не та "контора", що виграла конкурс минулого року, а інша - ТОВ "Архітектурна реноваційна група". На макеті чудово видно, що сходи будуть бетонними і масивнішими.

Голова громадської організації "Андріївсько-Пейзажна ініціатива" Марина Соловйова заявила, що, на думку активістів, бетонні сходи спотворять навколишнє середовище. Та у цій історії головне не це. Дерев'яні сходи були зведені біля Пейзажної алеї лише на початку 1980-х років (оскільки у 1982 році відзначали 1500-річчя заснування Києва). До того тут розміщувалися кам'яні сходи, і це доводять дослідження Інституту археології, про які було написано вище.

Можливо, дійсно було б доречно збудувати нові бетонні сходи, які були б "на віки", тому, що за дерев'яними сходами треба постійно доглядати, вони менш "живучі", аніж бетонні. Але у цій історії дивує інше: навіщо столична влада пропонувала громадській організації минулого року проводити конкурс на визначення проекту реконструкції сходів, в якому переміг проект з дерев'яними сходами? Після цього сам мер анонсував звеедння нових сходів з дерева, з чого виходило, що мерія приймає результати цього конкурсу.

Але потім раптом думки зміннилися і виявилося, що сходи до урочища Гончари-Кожум'яки можуть бути бетонні. Поки це лише передпроектна пропозиція, яку потрібно затвердити, але навряд чи столична влада зацікавилась би цим "бетонним проектом", якби не була впевнена в його реалізації. Тим більше, що минулого року був затверджений інший проект реконструкції сходів.

Ця історія вкотре доводить, що співпраця столичної влади і громадських активістів, про яку постійно говорить Віталій Кличко, не більше, аніж банальна гра на публіку. Владі міста просто потрібно показати свою відкритість, але вона все рівно робить так, як хоче, без врахування думок активних киян.

Можна припустити, цей "фарс" розрахований на те, щоб громадські активісти втратили бажання далі брати участь в обговоренні тих чи інших проектів. Мовляв, навіщо активним киянам напружуватися, якщо їх думку не враховують. Таким чином, Кличко і його команда отримають такий собі "Джек-пот", адже без зайвих очей активістів буде дуже просто протягувати вигідні для влади Києва проекти, але невигідні для киян.

Кличку і його команді можна було б вийти до киян і пояснити, чому саме варіант зведення бетонних сходів розглядають в пріоритеті. Але він цього не подумав зробити. Чи будуть пояснення тепер, коли реконструкція набула скандального відтінку, доводиться лише здогадуватися.